Справа № 504/3322/24

Номер провадження 3/504/1957/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024с-ще Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк А.В.,

секретаря судового засідання Батяла М.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

встановив:

До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли матеріали з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Під час розгляду адміністративних матеріалів встановлено, що 30.07.2024 року приблизно о 00:25 год ОСОБА_1 , знаходячись з явними ознаками алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , в ході якого виражався на її адресу грубою, нецензурною лайкою, кидався в бійку та погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі Закон про домашнє насильство) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Пунктом 17 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, вина правопорушника повністю доведена та підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №815352 від 30.07.2024 року, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення;

-заявою ОСОБА_2 від 30.07.2024 року;

-поясненнями ОСОБА_2 щодо обставин вчиненого відносно неї адміністративного правопорушення від 30.07.2024 року;

-довідкою про вчинення повторності адміністративного правопорушення від 01.08.2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , у період з 30.07.2023 року по 30.07.2024 року не притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення даного правопорушення, суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для правопорушника буде накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9,11,21,33-35,40-1,173-2,221,283,384 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн.

       Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

       Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада»: https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.

Роз`яснити, що у випадку несплати штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Суддя А. В. Литвинюк