Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року справа №2а-20065/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Малашкевич С.А., Карпушової О.В., при секретарі Дровніковій К.В., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Прядкіна О.В., представника третьої особи Вожова В.І., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі № 2а-20065/10/0570 за позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, третя особа ПАТ “ОТП Банк” про визнання дій незаконними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, акту опису та арешту майна, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2010 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, третя особа ПАТ “ОТП Банк” про визнання дій незаконними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, акту опису та арешту майна, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі № 2а-20065/10/0570 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник позивача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представники відповідача та третьої особи, які вважали постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.
При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.
21 серпня 2006 року АКБ «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_5 уклали договір застави автотранспортного засобу № РCL-100/1821/2006, згідно якого з метою забезпечення виконання позивачем (заставодавцем) боргових зобов’язань по кредитному договору № CL-100/1821/2006 на суму 37 882 доларів США, ОСОБА_5 надала у заставу АКБ «Райффайзенбанк Україна» (заставодержателю) автомобіль Pajero Sport.
У зв’язку з невиконанням ОСОБА_5 вимог кредитному договору № CL-100/1821/2006, 12 січня 2010 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. виконавчим написом № 41 звернув стягнення на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_5
03 серпня 2010 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся до Відділу державної виконавчої служби у Куйбишевському районі м. Донецька із заявою про відкриття виконавчого провадження та примусове стягнення суми боргу за рахунок примусової реалізації рухомого майна на підставі виконавчого напису № 41 виданого приватним нотаріусом Бондар І.М. про звернення стягнення на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 з метою погашення заборгованості на користь ПАТ «ОТП Банк» у розмірі 309 096, 59 грн., оскільки даний автомобіль на час звернення до Відділу ДВС знаходився в Куйбишевському районі м. Донецька.
03 серпня 2010 року Відділом державної виконавчої служби у Куйбишевському районі м. Донецька відкрито виконавче провадження ВП №20603265 на виконання виконавчого напису нотаріуса №41 від 12.01.2010 року, яким боржнику ОСОБА_5 надано семиденний термін для добровільного виконання постанови, на накладено арешт на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - № 606).
У відповідності до ч.І ст.7 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до статті 4 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника: звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи,пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону № 606 виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадяться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону № 606 у разі коли у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, однак майно боржника виявлено на території іншого державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому Законом, за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований та за умови, якщо стягувач авансує витрати на організацію і проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальника цього органу державної виконавчої служби.
Згідно ч.1 ст. 50 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до вимог статті 55 Закону № 606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках ах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк. Встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що арешт та вилучення автомобіля боржника було здійснено Відділом ДВС з метою забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації, що передбачено статтею 55 Закону № 606.
Крім того, відповідно до частини 6 ст. 24 Закону №606 за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій діяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України та ч. І ст. 9 КАС України органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
За приписом ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що дії Відділу державної виконавчої служби у Куйбишевському районі м. Донецька щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту та проведення опису майна: автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, реєстраційний номер НОМЕР_1, є правомірними і були вчинені відповідно до Закону та в межах повноважень.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі № 2а-20065/10/0570 за позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, третя особа ПАТ “ОТП Банк” про визнання дій незаконними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, акту опису та арешту майна, зобов'язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі № 2а-20065/10/0570 за позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, третя особа ПАТ “ОТП Банк” про визнання дій незаконними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, акту опису та арешту майна, зобов'язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Ухвала прийнята колегією суддів у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 30.09.2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала складена у повному обсязі 05.10.2010 року.
Колегія суддів: А.А. Блохін
С.А. Малашкевич
О.В. Карпушова