Справа № 136/1042/24

провадження № 2/136/233/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), через представника, звернулася до суду з позовом до Турбівської селищної ради (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати за позивачем, у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,4195 га (0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,1695 га для ведення особистого підсобного господарства), яка згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 05656 від 16.03.2001 належала ОСОБА_3 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , а після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно, яке належало спадкодавцю. Оскільки позивач постійно проживала без реєстрації зі своєю матір`ю за однією адресою по АДРЕСА_1 , до дня її смерті, а тому вважаючи, що вона прийняла її спадщину, звернулася до нотаріуса з метою її оформлення. Однак, нотаріусом було усно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за відсутності правовстановлюючих документів.

Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано спадкову справу.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник у своїй письмовій заяві вказав, що на відповідний час, відсутні підстави для визначення своєї правової позиції.

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 11.07.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, а у своїй заяві просили суд про розгляд справи за їх відсутності, позов просили задовольнити.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно свідоцтва про народження позивача її батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а після укладення шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 05656 від 16.03.2001 матері позивача ОСОБА_2 належала земельну ділянку площею 0,4195 га (0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,1695 га для ведення особистого підсобного господарства) по АДРЕСА_1 , а згідно довідки, виданої від Турбівської селищної ради №418 від 09.07.2024 ОСОБА_2 до дня своєї смерті була власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . У матеріалах справи міститься технічний паспорт вказаного будинку з його характеристиками. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_2 померла, а після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли вищевказані житловий будинок та земельна ділянка. У відповідь на витребування суду Липовецькою державною нотаріальною конторою було повідомлено про те, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заведена. Факт складення ОСОБА_2 заповіту та наявності інших живих спадкоємців, окрім позивача як дочки, не встановлено. Згідно довідки, виданої Турбівською селищною радою №293 від 26.04.2024 вбачається, що ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а на день смерті за вказаною адресою проживала без реєстрації позивач. Вважаючи, що прийняла спадщину своєї матері, позивач звернулася до нотаріуса з метою її оформлення, але нотаріусом було усно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за відсутності правовстановлюючих документів.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України)..

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач, а в сукупності на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Суд встановив, що позивач є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишивши заповіту, і відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги за законом, при цьому позивач прийняла спадщину матері в силу вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала, без реєстрації, разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного строку не заявила про відмову від неї. До спадкової маси ОСОБА_2 увійшла земельна ділянка площею 0,4195 га (0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,1695 га для ведення особистого підсобного господарства) по АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 05656 від 16.03.2001 та житловий будинок по АДРЕСА_1 , про що свідчать відомості з довідки, виданої Турбівською селищною радою №418 від 09.07.2024. Разом з тим, з огляду на досліджені документи, в суду немає сумнівів, що до того що пори розбіжності у написанні по батькові ОСОБА_2 чи « ОСОБА_6 » і « ОСОБА_6 », саме вказана особа була власницею вищевказаного майна, і саме позивач як дочка є її спадкоємцем. При зверненні позивача до нотаріуса з метою оформлення спадщини матері їй було усно відмовлено з вищезгаданих підстав.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що нею обраний.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги: визнати за позивачем у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,4195 га (0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,1695 га для ведення особистого підсобного господарства), яка згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 05656 від 16.03.2001, яка належала ОСОБА_3 , ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 42, смт Турбів, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04326230) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,4195 га (0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,1695 га для ведення особистого підсобного господарства), яка згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 05656 від 16.03.2001 належала ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО