ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2024 р. Справа№ 911/1119/22 (911/3447/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Поліщука В.Ю.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від ТОВ «Аграрний альянс» - ліквідатор Петросян А.С. посвідч. №2158 від 21.12.2021р.;

від ТОВ «Август-Україна» - не з`явився;

від ТОВ «Агро-Край» - не з`явився;

від ТОВ «Райз Північ» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Агро-Край» і Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Райз Північ»

на рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р.

(повний текст складено 19.04.2024р.)

у справі №911/1119/22(911/3447/23) (суддя Янюк О.С.)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Аграрний альянс»

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Август-Україна»

2.ТОВ «Агро-Край»

про визнання недійсним правочину та стягнення грошових коштів

у межах справи №911/1119/22

про банкрутство ТОВ «Аграрний альянс»

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.04.2024р. по справі №911/1119/22(911/3447/23) позовну заяву ТОВ «Аграрний альянс» в особі ліквідатора Петросяна Армана Саркісовича №02-04/197 від 13.11.2023р. задоволено; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за №11АА/А від 15.01.2020р., укладений між ТОВ «Август-Україна», ТОВ «Агро-Край» та ТОВ «Аграрний альянс»; стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ТОВ «Аграрний альянс» заборгованість у розмірі 972 336,84 грн., судовий збір у розмірі 17 269,05 грн.; стягнуто з ТОВ «Август-Україна» на користь ТОВ «Аграрний альянс» судовий збір у розмірі 2684 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, 07.05.2024р. ТОВ «Агро-Край» подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також, не погоджуючись з винесеним рішенням суду, 24.05.2024р. ТОВ «Райз Північ» подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Аграрний альянс» просить відмовити ТОВ «Агро-Край» у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р. по справі №911/1119/22(911/3447/23) залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Агро-Край» на рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р. по справі №911/1119/22(911/3447/23) та призначено її до розгляду на 10.06.2024р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Райз Північ» на рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р. по справі №911/1119/22(911/3447/23) та призначено її до розгляду на 10.06.2024р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024р. відкладено розгляд справи №911/1119/22(911/3447/23) на 01.07.2024р. згідно ст. 270 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024р. апеляційні скарги ТОВ «Агро-Край» і ТОВ «Райз Північ» на рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р. по справі №911/1119/22(911/3447/23) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024р. відкладено розгляд справи №911/1119/22(911/3447/23) на 29.07.2024р. згідно ст. 270 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024р. апеляційні скарги ТОВ «Агро-Край» і ТОВ «Райз Північ» на рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р. по справі №911/1119/22(911/3447/23) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду; призначено розгляд апеляційних скарг ТОВ «Агро-Край» та ТОВ «Райз Північ» на 31.07.2024р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024р. апеляційні скарги ТОВ «Агро-Край» і ТОВ «Райз Північ» на рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р. по справі №911/1119/22(911/3447/23) об`єднано в одне апеляційне провадження.

25.07.2024р. до апеляційного суду від ТОВ «Агро-Край» надійшло клопотання в якому Товариство просить суд витребувати у ліквідатора ТОВ «Аграрний альянс» Петросяна А.С. і ТОВ «Август-Україна» документи, з метою долучення доказів до матеріалів справи, вмотивоване тим, що у справі відсутня позиція відносно предмету спору ТОВ «Август-Україна», а позивачем не було додано доказів наявності заборгованості відповідачів перед позивачем.

Колегія суддів відхиляє клопотання ТОВ «Агро-Край» про витребування доказів, як необґрунтоване, оскільки воно було подано з пропуском встановленого законом і судом строку для подання клопотань без клопотання про поновлення процесуальних строків на подання заяв та клопотань. Крім того, наявних у матеріалах справи доказів достатньо для об`єктивного вирішення спору, а в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора ТОВ «Аграрний альянс» Петросяна А.С., дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 1 ст.2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

14.11.2023р. до господарського суду Київської області звернулось ТОВ "Аграрний альянс" (далі - позивач, банкрут) в особі ліквідатора Петросяна Армана Саркісовича (далі - ліквідатор, позивач) із позовною заявою №02-04/197 від 13.11.2023р. до ТОВ "Август-Україна" (далі - відповідач-1) та ТОВ "Агро-Край" (далі - відповідач-2), в якій просив місцевий суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №11АА/А від 15.01.2020р., укладений між відповідачами та ТОВ "Аграрний альянс"; стягнути з ТОВ "Агро-Край" на користь позивача заборгованість за договором поставки товару №АА-00044 від 13.05.2019р. у розмірі 972 336,84 грн.; стягнути солідарно з відповідачів витрати на оплату судового збору.

Позовна заява обґрунтована ч.2 ст.42 КУзПБ, ст.ст. 216, 509, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначено, що: ТОВ "Аграрний альянс", за наявності заборгованості перед ТОВ "БАСФ Т.О.В." (далі - кредитор), у "підозрілий період" було укладено спірний договір; відповідні дії банкрута свідчать про відмову від власних майнових благ; відповідачем-2 не виконані грошові зобов`язання перед ТОВ "Аграрний альянс" за договором про поставку товару, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості на користь банкрута.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2024р., на підставі ст.7 КУзПБ, зокрема, було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Аграрний альянс"; відкрито провадження у справі №911/1119/22 (911/3447/23) та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; установлено учасникам справи строк для подачі заяв по суті справи.

З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2019р. між ТОВ "Аграрний альянс" (постачальник) та ТОВ "Агро-Край" (покупець) було укладено договір поставки товару №АА-00044 (далі - Договір поставки), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: засоби захисту рослин, а покупець зобов`язується прийняти товар належної якості та сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах договору.

Загальна ціна цього договору визначається сукупністю вартості прийнятого покупцем товару протягом терміну дії цього договору. Сторона не вправі передати цілком або частково свої права та/чи обов`язки за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони. Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019р., а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії договору - до повного їх виконання (п.п.2.4, 10.3, 11.2 Договору поставки).

25.07.2019р. між ТОВ "Аграрний альянс" (заставодержатель) та ТОВ "Агро-Край" (заставодавець) було укладено договір застави майбутнього врожаю (далі - Договір застави), відповідно до п.1.1 якого, зокрема, в силу цього договору заставодавець з метою забезпечення в повному обсязі виконання грошових зобов`язань ТОВ "Агро-Край" перед заставодержателем по Договору поставки, передає заставодержателю, а заставодержатель приймає таке майно: майбутній врожай кукурудзи, який буде вирощено та зібрано заставодавцем у 2019 році у кількості 232,0 тонн на земельних ділянках площею 29,0 га з врожайністю 8,0 т/га за ціною 4 900,00 грн./т, загальною вартістю 1 136 800,00грн.

Сторони оцінюють предмет застави у 1 136 800,00 грн. (п.1.2 Договору застави).

Цей договір діє з моменту його нотаріального посвідчення і до повного виконання боржником зобов`язань за Договором поставки (п.4.2 Договору застави).

Із змісту Договору застави вбачається, що останній був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А., про що міститься відповідна відмітка на вказаному правочині.

15.01.2020р. між ТОВ "Август-Україна (новий кредитор), ТОВ "Аграрний альянс" (первісний кредитор) та ТОВ "Агро-Край" (боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги №11АА/А (далі - Договір №11АА/А), відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги заборгованості до боржника, яке виникло на підставі Договору поставки, який укладений між первісним кредитором та боржником, а новий кредитор приймає право вимоги боргу належне первісному кредитору за Договором поставки.

Відповідно до п.1.2 Договору №11АА/А, зокрема, під боргом сторони розуміють сплату грошових коштів в розмірі 972 336,84 грн., що складається з: суми за поставлений товар за Договором поставки - 865 333,44 грн.; суми відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих на умовах Договору поставки - 107 003,40 грн.

За передане право вимоги до боржника за Договором поставки, новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 972 336,84 грн. шляхом перерахуванням відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок нового кредитора протягом 15 банківських днів з моменту здійснення боржником розрахунку перед новим кредитором. Підставою для платежу є даний договір (п.2.1. Договору №11АА/А).

Згідно п.2.4 Договору №11АА/А, зокрема, боржник повинен сплатити борг в сумі 972 336,84 грн., право вимоги щодо якого відступається за даним договором на користь нового кредитора згідно наступного графіку платежів: сума грошових коштів у розмірі 324 112,28 грн. - сплачується не пізніше 24.01.2020р. (включно); сума грошових коштів в розмірі 324 112,28 грн. - сплачується не пізніше 31.01.2020р. (включно); сума грошових коштів в розмірі 324 112,28 грн. - сплачується не пізніше 07.02.2020р. (включно).

Моментом переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора є дата набрання чинності даного договору (п.4.1. Договору №11АА/А).

Укладення цього договору не має на меті отримання прибутку його сторонами або збереження реальної вартості фінансових активів. Відступлення права вимоги до боржника від первісного кредитора до нового кредитора відбувається без будь-яких дисконтів, премій і винагород (п.4.7 Договору №11АА/А).

У п.4.9 Договору №11АА/А сторони підтвердили, що з їх сторони не існує будь-яких обставин, у зв`язку із якими цей договір може бути визнаний недійсним або може бути невиконаний ними.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного календарного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором (п.6.1 Договору №11АА/А).

Будь-яких інших доказів, у розумінні ст.ст.76-77 ГПК України на підтвердження тих чи інших обставин у даній справі, у встановленому порядку сторонами місцевому суду надано не було. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2022р. по справі №911/1119/22, крім іншого, було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аграрний альянс"; визнано вимоги ТОВ "БАСФ Т.О.В." у розмірі 60 245 990,00 грн. (основне зобов`язання), 24 810,00 грн. - судовий збір у справі про банкрутство (судові витрати); введено процедуру розпорядження майном строком на 170 календарних днів; призначено розпорядником майна ТОВ "Аграрний альянс" арбітражного керуючого Петросяна А.С.

Постановою господарського суду Київської області від 19.12.2022р. по справі №911/1119/22, крім іншого, було визнано ТОВ "Аграрний альянс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Аграрний альянс" арбітражного керуючого Петросяна А.С. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №2061 від 21.12.2021р.).

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.42 КУзПБ, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також, зокрема, з такої підстави: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника (банкрута) в межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника (банкрута). Визнання недійсними правочинів боржника (банкрута) в межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2024р. у справі №916/3619/19(916/959/23).

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною 3 ст. 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник (банкрут) зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника (банкрута), повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Отже боржник (банкрут) повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник (банкрут) вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника (банкрута), пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника (банкрута).

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Боржник (банкрут), який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Місцевим судом правильно вказано, що будь-який правочин, вчинений боржником (банкрутом) у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник (банкрут) перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником (банкрутом) на шкоду кредиторам.

Як було встановлено вище, 15.01.2020р. між позивачем та відповідачами було укладено Договір про відступлення права вимоги, на підставі якого ТОВ "Август-Україна" набуло право вимоги ТОВ "Аграрний альянс" за Договором поставки до ТОВ "Агро-Край".

Спірний договір, укладений із урахуванням п.10.3 Договору поставки, оскільки є трьохстороннім та, на підставі п.6.1 Договору №11АА/А, є чинним.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Водночас ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Із змісту п.п. 2.1, 2.4 Договору №11АА/А вбачається, що за відступлення права вимоги до боржника (ТОВ "Агро-Край) за Договором поставки новий кредитор (ТОВ "Август-Україна) сплачує первісному кредитору (ТОВ "Аграрний альянс") грошові кошти в розмірі 972 336,84 грн. шляхом перерахуванням відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок нового кредитора (ТОВ "Август-Україна) протягом 15 банківських днів з моменту здійснення боржником розрахунку перед новим кредитором, тобто, до 15.02.2020р. (включно).

Тому місцевим судом було правильно встановлено, що сторонами обраний спосіб розрахунку - у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, який належить ТОВ "Август-Україна". Отже, фактично за умовами Договору не передбачено отримання саме позивачем будь-яких коштів за відступлення права вимоги.

Разом із цим, будь-яких доказів, у розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України на підтвердження здійснення оплати на підставі Договору №11АА/А відповідачем-1 саме на користь позивача, учасниками справи місцевому суду надано не було. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи зазначене та п.4.7 Договору №11АА/А, місцевий суд дійшов правильного висновку, що спірний правочин не має певної правової та фактичної мети.

Судом першої інстанції правильно взято до уваги те, що Договір №11АА/А був укладений у "підозрілий період", оскільки провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аграрний альянс" було відкрито ухвалою місцевого суду від 05.09.2022р., якою, серед іншого, визнано вимоги ТОВ "БАСФ Т.О.В." у загальному розмірі 60 270 800,00 грн. Із змісту вказаної ухвали вбачається, що ці вимоги були підтверджені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021р. у справі №904/1907/20, яке набрало законної сили 16.02.2022р.

Вказаним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021р. у справі №904/1907/20 були встановлені наступні обставини:

13.11.2017р. між ТОВ "БАСФ Т.О.В" (постачальник) та Приватним підприємством "Фірма Бершадь Агроплюс" (в подальшому перейменоване на Приватне підприємство "Спец Біо Україна", далі - ПП "Спец Біо Україна", покупець) було укладено договір поставки №11112018.

18.02.2019р. між ТОВ "БАСФ Т.О.В" та ТОВ "Аграрний Альянс" було укладено договір поруки №18/02-19, яким, зокрема, встановлено, що цим договором забезпечується виконання зобов`язання Приватним підприємством "Фірма Бершадь Агроплюс" перед ТОВ "БАСФ Т.О.В" за договором поставки №11112018 від 13.11.2017р. у повному обсязі, але не більше ніж у розмірі 60 000 000 грн., включаючи ПДВ.

За результатами вирішення вказаного спору, господарським судом Дніпропетровської області було солідарно стягнуто з ПП "Спец Біо Україна", ТОВ "Аграрний альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотовилтекс" на користь ТОВ "БАСФ Т.О.В", зокрема, суму основної заборгованості у розмірі 60 000 000,00 грн.

З наведеного вбачається, що, станом на момент укладення Договору №11АА/А, ТОВ "Аграрний альянс" був поручителем за зобов`язаннями ПП "Спец Біо Україна" перед ТОВ "БАСФ Т.О.В". на суму не більше 60 000 000 грн. та був обізнаний про наявність у нього грошових зобов`язань перед ТОВ "БАСФ Т.О.В".

Водночас, як встановлено у п.3.1.1 цього рішення, у спірному договорі відсутні умови, які б передбачали отримання банкрутом грошових коштів за відступлене право вимоги на користь відповідача-1, що свідчить про допущення ТОВ "Аграрний альянс" зменшення своїх майнових активів.

До того ж, наявність відповідної заборгованості банкрута перед кредитором стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аграрний альянс".

Стосовно вчинення правочинів у період, коли у боржника уже існувала заборгованість перед кредиторами, Верховним Судом у постанові від 15.07.2021р. по справі №927/531/18 зроблено наступний висновок:

«Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019р. у справі №910/8357/18, від 03.03.2020р. у справі №910/7976/17, від 03.03.2020р. у справі №904/7905/16, від 03.03.2020р. у справі №916/3600/15, від 26.05.2020р. у справі №922/3796/16, від 04.08.2020р. у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020р. у справі №904/4262/17, від 22.04.2021р. у справі №908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021р. у справі №904/7905/16).

Суд звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019р. у справі №369/11268/16-ц (провадження №14-260цс19) про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України».

Цивільні й господарські відносини, у межах яких передбачається виконання обов`язку боржника в майбутньому без забезпечення такого боргу, ґрунтуються в основному на довірі учасників відносин до свого контрагента, а також на впевненості в можливості захистити свої майнові права в спосіб, передбачений законом, зокрема, через суд.

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до ст. 7 КУзПБ на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та ч.ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України (висновок Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 24.11.2021р. по справі №905/2030/19(905/2445/19).

Тому місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання Договору №11АА/А недійсним на підставі абз.2 ч.2 ст.42 КУзПБ.

Відповідно до ч.3 ст.42 КУзПБ, у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов`язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про необхідність визнання недійсним спірного договору, право вимоги виконання ТОВ "Агро-Край" грошових зобов`язань за Договором поставки належить ТОВ "Аграрний альянс".

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що між ТОВ "Аграрний альянс" та ТОВ "Агро-Край" був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст.629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи місцевому суду надано не було. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч.1 ст.265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначав позивач та вказане не заперечувалося відповідачами, позивач поставив на користь відповідача-2 товар на загальну суму 865 333,44 грн., проте, ТОВ "Агро-Край" свої грошові зобов`язання не виконало, у зв`язку із чим ТОВ "Аграрний альянс" нарахувало відсотки на суму 107 003,40 грн.

Крім того, зазначений розмір заборгованості був предметом спірного Договору №11АА/А, що додатково підтверджує наявне зобов`язання у ТОВ "Агро-Край" з оплати отриманого ними товару у зазначеному позивачем розмірі.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Агро-Край" на користь ТОВ "Аграрний альянс" заборгованості у розмірі 972 336,84 грн.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Місцевий суд законно і обґрунтовано задовольнив позовну заяву ТОВ «Аграрний альянс» в особі ліквідатора Петросяна Армана Саркісовича №02-04/197 від 13.11.2023р. та визнав недійсним договір про відступлення права вимоги за №11АА/А від 15.01.2020р., укладений між ТОВ «Август-Україна», ТОВ «Агро-Край» та ТОВ «Аграрний альянс» і стягнув з ТОВ «Агро-Край» на користь ТОВ «Аграрний альянс» заборгованість у розмірі 972 336,84 грн. і судовий збір у розмірі 17 269,05 грн., стягнув з ТОВ «Август-Україна» на користь ТОВ «Аграрний альянс» судовий збір у розмірі 2684 грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ТОВ «Агро-Край» і ТОВ «Райз Північ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 19.04.2024р. у справі №911/1119/22(911/3447/23) - без змін.

Справу №911/1119/22(911/3447/23) повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 05.08.2024р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді В.Ю. Поліщук

О.В. Тищенко