УХВАЛА

06 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13931/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024

у справі за позовом акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"

до акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 32 953 735,68 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке замінено правонаступником - відповідачем (ухвала Господарського суду міста Києва від 15.01.2024) про стягнення 32 953 735,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив грошове зобов`язання в частині повної оплати отриманої за договором поставки від 18.02.2019 № 15-5993/53-129-04-19-01779 продукції.

Господарський суд міста Києва рішенням від 04.03.2024 позов задовольнив.

Суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується постачання позивачем відповідачу продукції за договором від 18.02.2019

№ 15-5993/53-129-04-19-01779, яка ним не була оплачена в повному обсязі. Також судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення з огляду на довготривале порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором, а також враховуючи предмет даного спору - стягнення лише основної заборгованості за договором.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.07.2024 залишив без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

22.07.2024 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині стягнення 14 178 482,62 грн та відправити в цій частині справу на новий розгляд.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що касаційна скарга подається з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини першої статті 678 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.

Водночас скаржник також зазначив про те, що згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Проте, на переконання Верховного Суду, касаційна скарга не містить зазначення того, які саме зібрані у справі докази не дослідили суди попередніх інстанцій.

Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно обґрунтувати підставу касаційного оскарження у випадку, передбаченому пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 310 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 910/13931/23 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 910/13931/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач