Справа №  1304/2-3006/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.  

Провадження №  22-ц/1390/5118/12                     Доповідач в 2-й інстанції:   Курій  Н.  М.

Категорія - 5

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року      колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:                    головуючого –судді Курій Н.М.,

                                                             суддів:  Каблака П.І., Крайник Н.П.,

                                                  за секретаря Гордій У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа –Інспекція архітектурно-будівельного контролю м. Львова про визнання права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок мансарди, загальною площею 122,50 кв.м.,

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2012 року вищезазначений позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок мансарди, загальною площею 122,50 кв.м.

В апеляційній скарзі Галицька районна адміністрація Львівської міської ради ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, про відмову позивачеві у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом не враховано те, що будинок АДРЕСА_2  є у власності Львівської міської ради, яка не була залучена до участі у справі. Також, апелянт стверджує, що суд залишив поза увагою положення ст.331 ЦК України та  умови розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 22.03.2002 року щодо здачі в експлуатацію реконструйованої квартири  та оформлення права власності на новостворене нерухоме майно.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначених вимог не дотримав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , яка складається із двох  житлових кімнат, площею 42,8 кв.м. та кухні, загальною площею 60,3 кв.м., належить на праві власності позивачці на підставі договору дарування від 29.05.2000 року та реєстраційного посвідчення від 11.07.2000 року (а.с. 3,4,15).

Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 261 від 22.03.2002 року позивачці дозволено провести реконструкцію належної їй квартири з розширенням її за рахунок площі горища згідно з поданими  проектними  пропозиціями. Цим розпорядженням зобов`язано позивачку у відповідних службах отримати дозвіл на проведення робіт згідно з проектно-кошторисною документацією, виконати роботи відповідно до погодженого проекту та після завершення будівельних робіт здати квартиру в експлуатацію, оформивши у встановленому законом порядку право власності на неї.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки самочинна реконструкція квартири проведена позивачкою у відповідності до будівельних норм та правил, не порушує прав третіх осіб, відтак, за позивачкою слід визнати право власності на квартиру з урахуванням проведеної реконструкції.

Проте, з висновком суду погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно  до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з  моменту завершення будівництва (створення майна).  Якщо договором  або законом  передбачено прийняття нерухомого  майна до експлуатації, право власності  виникає з моменту його прийняття  до експлуатації. Якщо  право власності на нерухоме майно відповідно  до закону підлягає  державній реєстрації, право власності  виникає   з моменту державної реєстрації.

Як встановлено матеріалами справи,  позивачка, здійснивши  реконструкцію належної їй на праві власності квартири з розширенням її за рахунок  мансардного приміщення, не виконала умови розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 261 від 22.03.2002 року щодо здачі квартири в експлуатацію після завершення будівельних робіт, внесення  відповідних змін в інвентаризаційну справу та оформлення права власності.

З матеріалів справи також вбачається, що  будинок АДРЕСА_2  є власністю Львівської міської ради та відповідно до Положення  про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого  рішенням  виконкому Львівської міської ради № 4 від 06.01.2012 року,  Галицька районна адміністрація  здійснює контроль за станом  житлового фонду та нагляд за благоустроєм  відомчого і приватного  житлового фонду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд не залучив до участі в справі  Львівську міську раду та безпідставно виключив Галицьку районну адміністрацію з числа учасників судового процесу,  проте,  вирішив питання  про їх права та обов`язки, чим порушив вимоги ст.4, 10  ЦПК України.

З урахуванням встановленого, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому в законній силі залишатися не може, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст. 309, ч.2 ст.314, ст.316, ст.317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

        Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити.

        Заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

        Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:   /підпис/          

Судді:                       /підписи/

    З оригіналом згідно:                    

       Суддя апеляційного суду Львівської області                                        Курій Н.М.