Справа №  1319/142/12                              Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.  

Провадження №  22-ц/1390/6016/12           Доповідач в 2-й інстанції:   Богонюк  М.  Я.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Приколоти Т.І., Шашкіної С.А.

При секретарі: Рванцовій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 липня 2012 року, -

                                                     ВСТАНОВИЛА:

         Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа –Кредитна Спілка "Християнська злагода" про стягнення заборгованості за договором кредиту.

          Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 36450 грн. заборгованості за Договором кредиту по тілу кредиту, 53723,01 грн. заборгованості процентів за користування кредитом за Договором кредиту, 18487,55грн. інфляційних, 6021,51грн. - 3% річних, а всього 114682,07грн.

        В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

          Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа –Кредитна Спілка "Християнська злагода" про стягнення заборгованості за договором кредиту, третя особа Кредитна Спілка «Християнська злагода», про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено частково.

          Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 36450грн. заборгованості за Договором кредиту по тілу кредиту, 8653,80 грн. заборгованості процентів за користування кредитом за Договором кредиту, 9851,57 грн. інфляційних, 3236,68грн. - 3% річних, а всього 58192,05грн.

           В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

           Вирішено питання судових витрат.

           В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивачів задовольнити частково зменшивши суму стягнення.

           Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з`ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що судом не було надано належної правової оцінки доводам відповідачів з приводу спливу строку позовної давності щодо частини позовних вимог позивачів по тілу кредиту, процентах за користування та штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат та 3% річних.

 Вважає, що строк позовної давності слід відраховувати від часу коли боржник повинен був проводити черговий платіж, однак такий ним не був зроблений. В апеляційній скарзі провів розрахунок застосування строків давності.

Також зазначає, що кредитор може пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання. При тому позивачі не представили належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт дотримання строку звернення до суду.

        Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги,  дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31 липня 2007 року між Кредитною спілкою "Християнська злагода" та ОСОБА_1 було укладено два договори №№ 257/07 та 258/07 на підставі яких останньому кредитною спілкою надано два кредити в сумі 36450 грн. кожний, відсоткова ставка, яких складала 48% річних, і остаточний термін повернення кредиту був визначений 28 липня 2010 року.

У відповідності до п.8.2 даних договорів, у випадку несплати позичальником відсотків за користування кредитом в день визначений складеним графіком повернення кредиту, щомісяця з наступного календарного дня, розмір відсотків за користування кредитом встановлюється на рівні 120%.

Поручителем по даних договорах виступав ОСОБА_1 , який і зазначений в цих договорах та ознайомлений зі змістом та умовами таких.

27 жовтня 2011 року між КС "Християнська злагода" та ОСОБА_5 і ОСОБА_3 було укладено договори про відступлення права вимоги, у відповідності до яких до ОСОБА_5 , яке належало КС "Християнська злагода" перейшло до ОСОБА_1 по договору №257/07 від 31 липня 2007 року, а до ОСОБА_3 перейшло право вимоги, яке належало КС "Християнська злагода" до ОСОБА_1 по договору №258/07 від 31 липня 2007 року.

Задовільняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсотків за користування кредитом, інфляційних та 3% річних, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачі на законних підставах набули право вимоги до відповідачів. При цьому судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 жодних зобов`язань за договором кредиту не виконав, кошти отримані згідно кредитного договору не повернув, хоча і визнавав заборгованість та зобов`язувався таку погасити.

За прострочення виконання грошового зобов`язання, крім відсотків визначених договором з відповідачів підлягає стягнення індекс інфляції за час прострочення та 3% річних від прострочення суми, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Безпідставними є покликання апелянта на те, що позивачами пропущено строк позовної давності звернення до суду, оскільки термін остаточного повернення кредиту визначений липнем 2010 року. В жовтні 2011 року між КС "Християнська злагода" та позивачем укладено договори про відступлення права вимоги. Будучи допитаними в межах кримінальної справи про заволодіння коштами КС "Християнська злагода", в серпні 2010 року ОСОБА_1 визнавав свій борг та зобов`язувався його повернути. З позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами позивачі звернулися в суд в січні 2012 року. Все вищенаведене свідчить про те, що строк позовної давності  ними не пропущено.

Також не заслуговують на увагу покликання апелянта на припинення договору поруки, з покликанням на те, що такий припинився по спливу шести місяців з моменту пред`явлення вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту, що мало місце 20 жовтня 2009 року.

Договорами поруки №257/07 та 258/07 від 31 липня 2007 року термін дії даних договорів визначено моментом виконання грошового зобов`язання, і таке на даний час боржником не виконано. А відтак договори поруки не можна вважати припиненими у відповідності до ч. 4 ст. 557 ЦК України.

          Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

          А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

          Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308 ч.1, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                               У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 - відхилити.

            Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 липня 2012 року –залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:                                                

Судді: