Справа №  1306/2926/12                              Головуючий у 1 інстанції: Курус Р.І.  

Провадження №  22-ц/1390/5108/12           Доповідач в 2-й інстанції:   Богонюк  М.  Я.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Приколоти Т.І., Шашкіної С.А.

При секретарі: Рванцовій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 травня 2012 року, -

                                                     ВСТАНОВИЛА:

         Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ "Нафтопереробний комплекс –Галичина" про визнання незаконними і скасування наказів в частині невиплати премії та стягнення невиплаченої щомісячної премії

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

         Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з`ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що наказ за №974 від 31.12.2007р. “Про преміювання Голови правління АТ “НПК-Галичина” прийнятий з  грубим порушенням положень ст. 2-1 КЗпП України та не був предметом судового дослідження. Поза увагою суду залишено те, що Головою правління прийнято наказ за №974 від 31.12.2007року “Про преміювання Голови правління АТ “НПК-Галичина”, яким Голова правління сам собі надав повноваження визначати категорії працівників, яким премії не виплачується, що є незаконним, оскільки такі повноваження можуть бути надані Загальними зборами ВАТ “НПК-Галичина” та з дотриманням положень ст.2-1 КЗпП України. Зазначає, що відсутні законні підстави не виплачувати премії працівникам, які працюють на умовах безстрокового трудового договору та досягли віку, що дає право на пенсію за віком. Вважає, що висновки суду про те, що порядок виплати премії повинен бути врегульований колективним договором є надуманими і не грунтуються на законі. Також вказує, що рішення ухвалене з грубим порушенням положень ст.ст.1, 2 Закону України “Про оплату праці”.

        Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги,  дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

Частинами 1,7 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ст.2 КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.    

Статтею 2 Закону України “Про оплату праці” визначено структуру заробітної плати: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.          

         Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 1970 року працював у відповідача і був звільнений з роботи відповідно до наказу від 24.01.2012 року №34/к за ст.38 КЗпП України у зв`язку із виходом на пенсію.

         Згідно копії витягу зі Статуту Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс –Галичина” та копії довідки серії АБ №256991 з ЄДРПОУ, Товариство є юридичною особою та самостійним господарюючим суб`єктом. Виконавчим органом товариства, яке здійснює керівництво його діяльністю, є правління, роботою якого керує Голова правління. Голова правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності виконувати від імені Товариства усі необхідні дії, зокрема, щодо розпорядження майном та коштами товариства у межах, встановлених законодавством України, Статутом та внутрішніми нормативними актами Товариства з урахуванням лімітів, встановлених наглядовою радою Товариства а також щодо видання наказів та розпоряджень, які є обов`язковими для виконання (пункти1.3, 1.9, 9.3.1, 9.3.2, 9.3.11 Статуту).

Відповідно до наказу від 31.12.2007 року за №974/к “Про премію Голови правління АТ “НПК - Галичина”, з метою посилення матеріальної зацікавленості працівників АТ “НПК Галичина” в результатах своєї особистої праці, збільшенні прибутків, якості продукції, зміцненні трудової дисципліни головою правління Товариства –Лазарко О.І. наказано за наявності фінансових можливостей запровадити виплату працівникам Товариства премії Голови правління за результатами роботи за поточний місяць. Розмір вказаної премії встановлюється наказом Голови правління, виходячи з фінансових можливостей товариства, така виплачується в місяці, наступному за місяцем, за який здійснюється преміювання. В таких наказах визначається категорія працівників товариства, а також структурні підрозділи товариства, яким премія не виплачується. Підставою для нарахування та виплати премії є виключно наказ Голови правління.

          З наказів про преміювання працівників ВАТ “НПК - Галичина” премією Голови правління, які видавались щомісячно у 2008 –2011 роках, вбачається, що згідно цих наказів працівникам  ВАТ “НПК - Галичина”, які досягнули віку, що дає право на пенсію за віком (крім працівників, які досягнули віку, що дає право на пенсію за віком і працюють на умовах строкового трудового договору) премія не нараховується.

        Відповідно до ч.2 ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України “Про оплату праці” форми і система оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премії, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі.

        Колективним договором ВАТ “НПК - Галичина” на 2005 рік, який є чинним і на даний час, виплата премії Голови правління Товариства  не передбачена.        

        За зверненнями працівників ВАТ “НПК - Галичина” відповідність даних наказів вимогам трудового законодавства перевіряла Територіальна Державна інспекція праці у Львівській області, про що був складений акт перевірки від 29.03.2012 року, згідно якого порушень трудового законодавства при винесенні цих наказів не виявлено.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання незаконними і скасування наказів в частині невиплати премії та стягнення невиплаченої щомісячної премії, суд першої інстанції вірно виходив з того, що наказ від 31.12.2007 року за №974/к “Про премію Голови правління АТ “НПК-Галичина” видано в межах повноважень діючого на той час голови правління Товариства, оскільки відповідач є самостійним господарюючим суб`єктом, виконавчим органом якого є Голова правління, який вправі розпоряджатися коштами Товариства в межах наданих йому повноважень, а також видавати накази та розпорядження, які є обов`язковими для виконання, а тому накази про преміювання, які видавались Головою правління ВАТ “НПК - Галичина”  у 2008 –2011 роках, не суперечать вимогам діючого законодавства, не порушують прав позивача.

          Безпідставними є покликання апелянта на те, що наказ за №974 від 31.12.2007року “Про преміювання Голови правління АТ “НПК-Галичина” не був предметом судового дослідження, оскільки такий наказ знаходиться в матеріалах справи. Також безпідставними є доводи апеляційної скарги у тій частині, що даний наказ прийнятий з  грубим порушенням положень ст. 2-1 КЗпП України.           

         Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.

        Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                                 ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –відхилити.

         Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 травня 2012 року залишити без змін.

         Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання ухвалою законної сили.  

Головуючий:                                              

Судді: