Справа №  1304/2-3010/11                              Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.  

Провадження №  22-ц/1390/6603/12           Доповідач в 2-й інстанції:   Курій  Н.  М.

Категорія - 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року      колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                        головуючого –судді Курій Н.М.,

                                         суддів: Каблака П.І., Кота І.Н.,

                                        за секретаря Гордій  У.М.,

                                        з участю ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв`язку,

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова  від 02 грудня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»1723,41 грн. заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»51,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала на рішення апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт у скарзі посилається на те, що судом не враховано строків позовної давності, передбачених ст. 257, та ч.2 ст.258 ЦК України, не досліджено обставини, які полягають у підписанні договорів №4381599/1.11981581, №4381598/1.11981581 та додаткові угоди до них, які від імені ЗАТ «УМЗ`виконано неуповноваженою особою. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував те, що вона практично не користувалась послугами зв`язку і повернула картки.

Апелянт просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «МТС Україна`до Мусійовської Л.П. про стягнення заборгованості відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 серпня 2008 року між відповідачем та ЗАТ «Український мобільний зв`язок», яке 26 квітня 2010 року перейменоване в ПрАТ «МТС Україна», що стверджується копіями свідоцтва А01 № 649614 від 26 квітня 2010 року та витягу із статуту, укладено договори про надання послуг мобільного зв`язку №4381599/1.11981581, №4381598/1.11981581 та додаткові угоди до договорів.

Пунктом 2.3.4 договорів про надання послуг мобільного зв`язку передбачено, що договір може бути достроково припинений з ініціативи абонента після надіслання ним повідомлення про таку відмову. При цьому, повинні бути проведені усі взаєморозрахунки і виконані усі фінансові зобов`язання згідно з п.1.5 додаткових угод.

09 вересня 2008 року відповідач заявив про припинення дії договорів з власної ініціативи. При цьому, відповідач був попереджений про нарахування договірної санкції в разі такого дострокового припинення.

09 жовтня 2008 року позивачем на адресу відповідача скеровано попередження про наявність заборгованості та про порядок її погашення.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, з п. 1.1. та п. 1.3 додаткових угод, відповідач погодився не припиняти дії договорів про надання послуг мобільного зв`язку протягом 365 календарних днів. У разі дострокового припинення основного договору, в тому числі з ініціативи ЗАТ «УМЗ», в разі несплати щомісячних рахунків за надані послуги, відповідач зобов`язувався сплатити договірну санкцію в розмірі 2 грн. 74 коп. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії основних договорів.

В результаті порушення умов договорів відповідачкою, виникла сума заборгованості, яка відповідно до розрахунку представленого позивачем станом на 09 жовтня 2008 року складала 1 723 грн. 41 коп.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У відповідності до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України визначена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.

У відповідності до ч. 2 наведеної норми, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Виходячи з п. 1.3. додаткових угод до договорів №4381599/1.11981581, №4381598/1.11981581, сторони збільшили позовну давність, встановивши таку у три роки, що не заборонено вимогами ст. 259 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтвердила, що підписала і договори і додаткові угоди, хоча з їх змістом не ознайомилась. Разом з тим, відповідачем суду  не подано доказів про те, що нею оспорені зазначені вище договори та додаткові угоди до них.

Так, відповідно до п. 1.1. додаткових угод до Договорів про надання послуг мобільного зв`язку № 3989162 та № 3989163 від 05 серпня 2008 року, протягом 365 календарних днів з моменту підписання цієї додаткової угоди абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, та згідно з п. 1.3 додаткових угод забезпеченням виконання зобов`язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від додаткової угоди є договірна санкція, встановлена ст. 546 ЦК України. У разі відмови абонента від умов даних договорів йому нараховується санкція в розмірі 2 грн. 74 коп. за кожен день, що залишився до закінчення строку, визначеного у п. 1 додаткових угод, починаючи з дня відмови. Отже, незалежно від користування послугами мобільного зв`язку відповідачка підписала договори, відповідно до умов яких зобов`язувалась сплачувати 2 грн. 74 коп. до 05 серпня 2009 року. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов від 27 жовтня 2011 року поданий позивачем в межах договірних строків позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що Галицьким районним судом м. Львова правильно встановлено фактичні обставини справи, зібраним доказам дана оцінка, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, передбачена чинним Цивільним процесуальним кодексом України, а тому рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: /підпис/          

Судді:            /підписи/

          З оригіналом згідно:

          Суддя апеляційного суду Львівської області                                          Курій Н.М.