Справа № 1316/2-797/11                                                                              Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.  

Провадження №22-ц-/1390/5323/12                                                     Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин  О.Ф.  

Категорія: 27                                                                                                

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

                                   головуючого –Павлишина О.Ф.,

                                   суддів –Берези В.І., Штефаніци Ю.Г.,

                                   при секретарі  Дідусь О.Р.,

з участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , представника  ПАТ КБ «ПриватБанк»-  Гнатишака О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 , яка діє  в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5  – ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , ОСОБА_3  на рішення Пустомитівського  районного суду Львівської області від 4 квітня 2012 року  в справі за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до ЗАТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої Ольги Ярославівни, треті особи – ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 , служба у справах дітей Пустомитівської РДА Львівської області, про визнання недійсним договору іпотеки та за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , треті особи - служба у справах дітей Пустомитівської РДА Львівської області, приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєва Ольга Ярославівна, про визнання недійсним договору іпотеки,-

                                                            ВСТАНОВИЛА:

 Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог відмовлено.

 Рішення суду оскаржили представник ОСОБА_1 , яка діє  в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 – ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .

 В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.  Апелянт посилається на те, що на час укладення спірного договору іпотеки у житловому будинку зареєстрована і постійно проживала малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується будинковою книгою для прописки громадян. Зазначає, що орган опіки та піклування згоди на укладення договору іпотеки від 19.09.2007 року не надавав. Стверджує, що спірний договір укладено в порушення ст.177 СК України та ст.12 Закону Укарїни «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», оскільки такий стосується права малолітньої дитини – права користуватися житловим приміщенням. Щодо строку позовної давності, то апелянт наполягає на тому, що про існування спірного договору іпотеки його довірительці стало відомо з повідомлення від Західного ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк`від 3.02.2011 року. Посилається на те, що представник відповідача заявляв клопотання про застосування позовної давності  та відмови в задоволенні  позову ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , а щодо позовної заяви ОСОБА_1 , то такого клопотання не було. Крім цього, стверджує, що строк позовної давності не сплив у зв`язку з тим, що позов заявлено ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 , а відтак у даному випадку сплив строку позовної давності починається з моменту досягнення дитиною повноліття. На думку апелянта, суд порушив приписи Конвенції «Про права дитини`та не надав першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, як учасника процесу. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .

  В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 стверджують про порушення судом норм матеріального права. На думку апелянтів, вказуючи в оскаржуваному рішенні про підставність заявленого ними позову, суд мав визнати оскаржуваний договір іпотеки нікчемним відповідно до ч.2 ст.215, ст.224 ЦК України, оскільки такий вчинено без згоди органів опіки та піклування. Аналогічно посилаються на те, що представником відповідача не заявлялося клопотання про застосування строку позовної давності до позовної заяви, поданої   ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5 . Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх позов та позов   ОСОБА_1 .

  Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на підтримання апеляційних скарг, що аналогічні їх доводам, пояснення представника  ПАТ КБ «ПриватБанк»-  Гнатишака О.В.  про заперечення доводів апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав.

  Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

  Матеріалами справи  встановлено такі обставини.

  19.09.2007 року ЗАТ КБ "Приват-Банк" (кредитодавець) та ОСОБА_7 (позичальник) уклали кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредитні кошти на загальну суму 62500 доларів США строком до 17.09.2027 року. (а.с.87-88)

  На забезпечення кредитного договору 19.09.2007 року ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (іпотекодавці) та ЗАТ КБ "Приват-Банк" (іпотекодержатель) уклали договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавці надали в іпотеку нерухоме майно –житловий будинок АДРЕСА_1 . Іпотекодавці в договорі засвідчили, що на момент укладення договору іпотеки відсутні права третіх осіб на предмет іпотеки та своє право на відчуження майна. (а.с. 7-13)

   ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є батьками дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.15)

  З довідки Сороко-Львівської сільської ради за №239 від 18.02.2011 року вбачається, що до складу сім”ї ОСОБА_6 , зареєстрованих в будинку АДРЕСА_1 , входять ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . (а.с.114)

  Відповідно до положень ст.12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей" для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, права користування яким мають діти, вимагається попередня згода органу опіки і піклування.

  Судом встановлено відсутність згоди органу опіки і піклування на укладення договору іпотеки.

  Позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 датовано 25.02.2011 року і такі зареєстровано в суді відповідно 28.02.2011 року і 3.03.2011 року (а.с.1, 123)

  Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції  обгрунтовано виходив з того, що вимоги про захист цивільного права заявлено після спливу позовної давності, і відповідач заявив про застосування позовної давності.

  Висновок суду відповідає встановленим обставинам та положенням  закону.  

  Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

  Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

  Відповідачем подано суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності. (а.с. 164)

  Оскільки договір іпотеки укладено 19.09.2007 року, строк позовної давності сплив 20.09.2010 року, а відтак позовні заяви подано після спливу строку позовної давності.  

  Крім того, позивачі ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на причини пропуску строку не  покликались та питання про захист  права у зв”язку з поважністю причин пропущення позовної давності не ставили. (а.с. 123-125)

   Покликання  апелянтів на те, що щодо позовної заяви ОСОБА_1 відповідач не подавав клопотання про застосування позовної давності є безпідставним, так як зі змісту заяви відповідача вбачається, що така стосується позову як ОСОБА_1 , так і позову ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , та просив застосувати позовну давність до спірних правовідносин. (а.с.164)

   Судом першої інстанції правильно не взято до уваги посилання ОСОБА_1 на  те, що вона взнала про договір іпотеки з повідомлення банку від 3.02.2011 року, оскільки самою позивачкою стверджується факт проживання в одному будинку з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на час укладення договору іпотеки. (а.с.1)

  Також безпідставним є твердження в апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 про те, що останньою не пропущено строк позовної давності, з посиланням на ч.4 ст.261 ЦК України, оскільки ОСОБА_5 є неповнолітньою, в зв”язку з наступним.

   Відповідно до ст.6 СК України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти рокі.

  Згідно з ч.4 ст.261 ЦК України у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від досягнення нею повноліття.

  А відтак, оскільки ОСОБА_5 не досягла чотирнадцяти років, тобто є малолітньою дитиною, положення ч.4 ст.261 ЦК України, як такі, що стосуються захисту прав неповнолітніх дітей, на неї не поширюються.

 Інші доводи апеляційних скарг не свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права, про неправильність висновків суду, такі не грунтуються на матеріалах справи та спростовуються вищевказаними  дослідженими доказами.

 Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст. ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                            УХВАЛИЛА :

  Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5  – ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , ОСОБА_3  відхилити.

  Рішення Пустомитівського  районного суду Львівської області від 4 квітня 2012 року  залишити без змін.

  Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів  з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий :                                 Павлишин О.Ф.

Судді  :                                            Береза В.І.

                                                       Штефаніца Ю.Г.