Справа №  1321/2-107/12                                                 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.  

Провадження №  22-ц/783/315/13                                              Доповідач в 2-й інстанції:   Бойко  С.  М.  

Категорія: 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 березня 2013 року                                                                       м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                    головуючого - судді Бойко С.М.,

                              суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

                              секретаря - Служали А.Ю.,                                    

                               з участю: позивача ОСОБА_1 , його представників: ОСОБА_2 ,

                                ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4 ,     

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 24 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Сілецької сільської ради про усунення перешкод в здійсненні приватизації земельної ділянки,-

                                                   в с т а н о в и л а:

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 24 квітня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Суд вирішив: зобов`язати ОСОБА_4 та Сілецьку сільську раду усунути перешкоди в приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки шляхом приведення меж земельної ділянки ОСОБА_4 у відповідність до державного акту серії ЯА № 200556 від 03 грудня 2004 року; зобов`язати ОСОБА_4 перенести огорожу з частини земельної ділянки ОСОБА_1 на межу визначену державним актом та актом встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 18.11.2004 року.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_4 , просить його скасувати з підстав не повного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої доводи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не дав жодної оцінки плану Генеральної забудови присілку Копані села Сілець, за яким АДРЕСА_1 віддалені одна від одної. На думку апелянта, позивач незаконно розпочав будівництво не за місцем виділення йому земельної ділянки, вони не є суміжними землекористувачами, а тому вважає, що жодних прав позивача він не порушив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах  доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження представника Президента України в Сокальському районі №51 від 05.02.1993 року (а.с.82), позивачеві ОСОБА_1 дозволено будівництво індивідуального житлового будинку з видачею «Будівельного паспорту на забудову земельної ділянки» в АДРЕСА_2 . Українки на виділеній земельній ділянці на підставі рішення виконкому Сілецької сільської Ради народних депутатів №44  від 13.08.1992 року (а.с.85), яким було затверджено рішення загальних зборів спілки селян-пайовиків "Галичина" (бувший колгосп "Галичина") від 15.06.1992 року про надання в користування позивачеві ділянки розміром 0,25 га в с.Сілець прис.Копані під будівництво житлового будинку (а.с. 86).

Рішенням 21-ої сесії 5-го скликання  Сілецької сільської ради Сокальського району Львівської області №192 від 25.12.2009 року позивачеві ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в його користуванні для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,25 га в АДРЕСА_3 (а.с.48).

Відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1511 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яку він отримав в дар від ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 09.12.2004 року (а.с.20).

ОСОБА_5 ця земельна ділянка була надана у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку згідно з рішенням XXI сесії XXII скликання Сілецької сільської ради від 18.02.1997 року (а.с.14, 19).

Той факт, що позивач є суміжним землекористувачем відповідача, підтверджується актом виносу в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.83), згідно з яким його земельна ділянка з північної сторони межує із земельною ділянкою ОСОБА_6 , а також проектом забудови земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.99), суміжним землекористувачем на якому вказано гр. ОСОБА_6 , що відповідає схемі розташування виділеної йому земельної ділянки площею 0,25 га.

Із вказаного вище проекту забудови земельної ділянки ОСОБА_1 та схеми її розташування встановлено, що теперішня АДРЕСА_3 позначена на схемі розташування земельної ділянки позивача вулицею Л.Українки (а.с.99), що спростовує твердження апелянта про те, що позивач здійснює будівництво не на виділеній йому земельній ділянці.

Крім того, схема розташування земельної ділянки позивача повністю співпадає з планом Генеральної забудови АДРЕСА_2 (а.с.101), яким також підтверджується той факт, що суміжними землекористувачами відповідача ОСОБА_4 є Сироїд (по їхній межі з північної сторони) і Байор (по їхній межі із західної сторони), що також узгоджується з їхніми проектами забудови та схемами розташування земельних ділянок (а.с.88, 93).

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що він користується земельною ділянкою більшого розміру, ніж йому належиться по державному акту, без відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Факт самовільного захоплення відповідачем частини суміжної з ним земельної ділянки позивача підтверджується також абрисом земельних ділянок позивача та відповідача (а.с.100), показаннями спеціаліста п/п "Земельно-кадастрове бюро" ОСОБА_7 , рішенням 2-ї сесії 6-го скликання Сілецької сільської ради №65 від 14.01.2011 року (а.с.97) та протоколом засідання земельно-екологічної комісії  Сілецької сільської ради (а.с.96).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача привести межі своєї земельної ділянки у відповідність до державного акту та перенесення огорожі з частини земельної ділянки позивача на межу, визначену державним актом, оскільки без відновлення межі, яка розділяє земельні ділянки позивача та відповідача, позивач не зможе надати необхідні документи для виготовлення державного акту на право власності на землю, а тому обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права відповідає вимогам ст.152 ЗК України.  

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи,  застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, і ухвалив правильне по суті рішення, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які б були обов"язковою підставою для скасування чи зміни рішення, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими і не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення суду  залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України,   колегія суддів

                                                              у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 24 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:    

Судді: