Справа № 1326/908/12 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/783/866/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів: Богонюка М.Я., Савуляка Р.В.

з участю секретаря Рванцової О.О.

з участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Львівській області (далі - управління виконавчої дирекції Фонду Львівській області) на рішення Франківського районного суду м. Львова від 1 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області, про визнання прав власності,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до відповідача, з врахуванням доповнень, прийнятих судом; про визнання права власності на спадкове майно -автомобіль ЗАЗ-110270, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надання дозволу на його перереєстрацію та зняття з обліку. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що згідно акту прийому-передачі транспортного засобу серії МВЧ № 261689 від 6 червня 2005 року, її батька - ОСОБА_4 забезпечено автомобілем за рахунок компенсації витрат на придбання автомобіля, які були стягнуті із ДП «Львіввугілля» рішенням Червоноградського міського суду і перераховані Головному управлінню праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації, відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року № 999. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. У березні 2010 року вона звернулась до відповідача, де знаходиться на обліку спірний автомобіль, з вимогою надати дозвіл на перереєстрацію такого. На це звернення вона одержала відмову. Просить позов задовольнити.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 1 червня 2012 року позов задоволено. Визнано право власності позивача на автомобіль ЗАЗ-110270 (кузов № НОМЕР_2 ), реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зобов`язано відповідача надати дозвіл на перереєстрацію автомобіля та зняття його з обліку. Стягнуто з відповідача в користь позивача 306,97 грн. судових витрат.

Рішення оскаржило управління виконавчої дирекції Фонду Львівській області.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки спірний автомобіль належить на праві власності органу праці та соціального захисту населення, а не йому (апелянтові). Відтак, апелянт не має повноважень щодо розпорядження майном іншої юридичної особи. Відповідно до чинного на час смерті батька позивача законодавства, після смерті інваліда, забезпеченого автомобілем органом соціального захисту, такий автомобіль може залишатися в сім`ї цього інваліда, якщо у такій сім`ї є інший інвалід. У іншому випадку автомобіль повертається власнику.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу відхилити та залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскільки суд першої інстанції зробив свої висновки без належних підстав, справу вирішено без достатньої перевірки обґрунтованості позовних вимог; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим на підставі повної і всебічної перевірки доказів, їх дослідження і правильної оцінки; тому з висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК, ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у спосіб, визначений законами України.

На підставі ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. .

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення цим вимогам не відповідає.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що батько позивача ОСОБА_4 працював на шахті «Бендюзька» (правонаступником якої є ДП «Львіввугілля»), де отримав трудове каліцтво із наступним встановленням інвалідності. Висновком МСЕК від 13 липня 1995 року встановлено необхідність забезпечення ОСОБА_4 спеціальним автомобілем у зв`язку з одержанням трудового каліцтва; ОСОБА_4 цим висновком визнаний таким, що придатний керувати спеціальним автомобілем. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 24 червня 2004 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2004 року, стягнуто з ДП «Львіввугілля» вартість спеціального автомобіля з перерахуванням цих коштів Головному управлінню праці та соціального захисту населення Львівської області, яке відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями здійснює забезпечення інвалідів транспортними засобами, для придбання автомобіля ОСОБА_4 6 червня 2005 року батько позивача був забезпечений Головним управлінням праці та соцзахисту населення Львівської облдержадміністрації спірним автомобілем безкоштовно без права продажу, передачі та дарування іншій особі, що стверджується актом приймання-передачі транспортного засобу серії МВЧ № 261689 та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Позивач в березні 2010 року зверталася до відповідача з клопотанням про перереєстрацію спірного автомобіля; однак отримала відмову з посиланням на відсутність правових підстав для такої перереєстрації (а.с.4-8,10-11,36-39).

Висновок суду першої інстанції у частині, що спірний автомобіль не був виділений інваліду ОСОБА_4 органом соціального захисту, не відповідає наявним у справі доказам.

Вимога щодо права власності на спірний автомобіль могла бути пред`явлена позивачем до органу праці та соціального захисту населення, а не до управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області, оскільки відповідач не забезпечував ОСОБА_4 спірним автомобілем, та не є його власником.

Вказані обставини не були враховані судом при ухваленні оскаржуваного рішення. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що полягає у неправильній оцінці встановлених судом фактичних обставин і помилковому визначенні юридичних наслідків цих обставин. Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні її позовних вимог до управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України оскаржуване рішення в частині стягнення з апелянта судових витрат підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 88, 303, п.2 ч.1, ст.307, ст. ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Львівській області задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 1 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно - автомобіль ЗАЗ-110270 (кузов № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ); зобов`язання надати дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля та зняття його з обліку.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: