Справа №  1326/2н-1389/11                              Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.  

Провадження №  22-ц/783/1555/13                       Доповідач в 2-й інстанції:   Бакус  В.  Я.  

Категорія 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

       28 січня 2013 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

                   головуючого судді Бакуса В.Я.,      

                   суддів: Гірник Т.А., Мацея М.М.,

                   секретаря: Трофімової І.О.,

                   з участю: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2011 року та судовий наказ від 16 вересня 2011 року у справі за заявою Львівського комунального підприємства «Сокільницьке`до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з боржників заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, -

встановила:

16 вересня 2011 року Франківським районним судом видано судовий наказ про стягнення солідарно з боржників на користь заявника 3 713 грн. 27 коп. заборгованості за комунальні послуги та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а також 25 грн. 50 коп. судового збору на користь держави.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2011 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування судового наказу, виданого Франківським районним судом м. Львова 16 вересня 2011 року залишено без задоволення.

Судовий наказ та ухвалу оскаржила ОСОБА_1 , просить їх скасувати та ухвалити нову, якою скасувати судовий наказ, посилаючись на те, що судовий наказ та ухвала є незаконними, безпідставними і такими, що порушує її законні права та інтереси. Зокрема, апелянт посилається на те, що її не було повідомлено про розгляд заяви про скасування судового наказу, а відтак вона не могла надати суду докази на підтвердження відсутності у суду підстав для видачі судового наказу, оскільки між нею та ЛКП «Сокільницьке», ЛКП «Львівтеплоенерго`існує судовий спір щодо законності встановленого тарифу за теплопостачання та підігрів води; що між нею та заявником відсутні договірні відносини.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали та судового наказу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ст.95, п.3 ч.1 ст.96  ЦПК судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, зокрема, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Встановлено, що 31 серпня 2011 року заявник –ЛКП «Сокільницьке`подало заяву про видачу судового наказу про стягнення з боржників 3 713 грн.27 коп. заборгованості за центральне опалення та підігрів води за період з 01.05.2009 р. по 01.08.2011 року (а.с.3).

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Приймаючи судовий наказ, районний суд не звернув уваги, що між сторонами відсутні письмові договірні відносини, оскільки заявник не представив письмового договору про надання таких послуг та не представлені докази на підтвердження правильності і безспірності розрахунків, а також рішення щодо встановлення відповідних тарифів на комунальні послуги.

У відповідності до ч.1 ст.309-1 ЦПК України судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу.

За таких обставин винесений районним судом судовий наказ підлягає до скасування з роз`ясненням заявнику його права на звернення до суду в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування судового наказу без задоволення, районний суд посилався на те, що, будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи, боржники не з`явилися у судове засідання та не представили  доказів на підтвердження своїх вимог.

Однак колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду.

Боржники, які виходячи із змісту  ст.26 та ч.5 ст.105-1 ЦПК України, є особами, які беруть участь у справі, обов`язково повинні повідомлятися про час та місце судового засідання. Однак вони про такі належним чином не повідомлялися, чим порушено вимоги ст.ст. 74, 76, 158, 105-1 ЦПК України.

Згідно ч.ч.5, 6 ст.74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 4, 8 ст.76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Розписка про одержання судової повістки з відміткою про дату вручення в той самий день особами,які її вручили, повертається до суду.

З матеріалів справи вбачається, що будь-які докази про належне повідомлення районним судом боржників про судове засідання 28 грудня 2011 року в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвалу слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 305, п. 2 ч. 3 ст. 307, ст.309-1, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                   ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2011 року скасувати у ухвалити нову, якою скасувати судовий наказ Франківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2011 року та роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                   Бакус В.Я.

Судді:                                                                              Гірник Т.А.

                                                                                        Мацей М.М.