Справа №  1304/2-2494/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.  

Провадження №  22-ц/1390/2219/12                     Доповідач в 2-й інстанції:   Курій  Н.  М.

Категорія:  27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого-судді   Курій Н.М.,

                                              суддів:  Кота І.Н., Каблака П.І.,

                                                за секретаря  Зозулі В.П.,                                                                                                                з участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль`на рішення Галицького районного суду  м. Львова  від 19 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа – ОСОБА_3 , про визнання недійсним частини договору поруки,

                                                                     ВСТАНОВИЛА:

          У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Райфайзен Банк Аваль`в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - ОСОБА_3 , в якому просила визнати недійсними з моменту укладення умови Договору поруки (з фізичною) особою, укладеного між нею та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`в особі Львівської обласної дирекції ВАТ ««Банк Аваль», зазначені в підпункті 4.1. Договору, а саме: «Відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання Боргових зобов`язань в повному обсязі.»та «Також порука припиняється, якщо Банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов`язання не пред`явить вимоги до Поручителя (п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України)».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що зазначені умови договору обмежують права поручителя та суттєво погіршують його становище в порівнянні з чинним законодавством, оскільки оспорювані умови суперечать положенням ст. 559 ЦК України, яка містить чіткий перелік випадків припинення поруки, тобто зобов`язань поручителя, що випливають із відповідного договору. Крім того, ч.4 ст. 559 ЦК України містить імперативну норму про те, що непред`явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання має наслідком припинення поруки.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 листопада 2011 року вищезазначений позов задоволено.

Визнано недійсною умову пп.4.1 Договору поруки від 25.07.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль`в особі Львівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`та Пелех Олександрою Семенівною: «Відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання Боргових зобов`язань в повному обсязі».

Визнано недійсною умову пп.4.1 Договору поруки від 25.07.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль`в особі Львівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`та Пелех Олександрою Семенівною: «Також порука припиняється якщо Банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов`язання не пред`явить вимоги до Поручителя (п.4 ст.559 Цивільного кодексу України)».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Апелянт зазначає,  що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи,  висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_2 про визнання недійсним частини договору поруки відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог ст.74 ЦПК України, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованих листів з повісткою про розгляд справи (а.с.73-74), про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності цих осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів  доходить висновку, що апеляційну скаргу слід  задовольнити, а рішення скасувати з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші. Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з урахуванням положень ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до вимог частини другої ст.303 ЦПК України, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з`ясувати фактичні обставини справи та вирішити спір у межах заявлених позовних вимог та зібраних у справі доказів.

Судом встановлено, що 25.07.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`було укладено договір поруки (з фізичною особою) (а.с. 11).

Відповідно до п.1.2. зазначеного договору поруки, ОСОБА_2 як поручитель взяла на себе зобов`язання перед Банком відповідати по борговим зобов`язанням боржника - ОСОБА_3 , які виникають з умов кредитного договору № 014/9723/82/50797 від 25.07.2007 р., а саме: повернути кредит в розмірі 85000,00 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно до п.4.1. зазначеного договору поруки, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата Договору) і діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним Договором. Відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань в повному обсязі. Також, порука припиняється, якщо Банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов`язання не пред`явить вимоги до Поручителя (п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та на підставі ч.ч.1,3 ст. 215, ст.217, ч.1 ст. 236, ст.252 ЦК України дійшов висновку про те, що умова, зазначена в п.4.1 Договору поруки, а саме: відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань в повному обсязі, суперечить змісту ст. 559 ЦК України, яка передбачає й інші випадки припинення зобов`язань поручителя, що виникли на підставі договору поруки. Умова, зазначена в п.4.1. Договору поруки - також порука припиняється, якщо Банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов`язання не пред`явить вимоги до Поручителя (п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України) суперечить вимогам ч.4 ст. 559 ЦК України, за змістом якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Виходячи з наведеного визначення, єдиною підставою виникнення поруки є саме договір.

Як випливає із змісту ст. 553 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обов`язків боржника.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із положень ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов`язаний із боржником певними зобов`язальними відносинами, він є самостійним суб`єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК).

Згідно зі ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом, або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників, який не задовольнив цю вимогу, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Обставини, за яких припиняється порука, чітко визначені у ст. 559 ЦК.

Відповідно до п.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору № 014/9723/82/50797 від 25.07.2007 року, укладеного між Банком (відповідачем) та третьою особою - ОСОБА_3 кредит надається на строк по 25.07.2017 року (включно) (а.с.6).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки від 25.07.2007 року, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед банком відповідати по боргових зобов`язаннях боржника – ОСОБА_3 , які виникають з умов кредитного договору, а саме - повернути кредит в розмірі 85000,00 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Згідно з п.2.1 Договору поруки, у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до п.2.5 Договору поруки, поручитель приймає на себе зобов`язання у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед банком за кредитним договором здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі протягом 5-ти банківських днів з дати направлення відповідної письмової вимоги банку (а.с.11).

Ураховуючи вищенаведене, строк дії договору поруки залежить від основного договору, а саме Кредитного договору № 014/9723/82/50797 від 25.07.2007р. і діє по 25 липня 2017 року, а тому умови договору поруки, викладені у п.4.1 «відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання Боргових Зобов`язань в повному обсязі»не суперечать умовам ст.559 ЦК України.

Щодо умови договору поруки, а саме: «Також порука припиняється якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов`язання не пред`явить вимоги до Поручителя», то слід зазначити наступне.

Відповідно до п.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відтак, порука припиняється у зв`язку із закінченням строку, який надається кредитору для пред`явлення вимоги поручителю.

Разом з тим, такий строк може бути передбачений в договорі або визначений законом.

Ураховуючи вищенаведене, п.4.1 Договору поруки від 25.07.2007року «Також порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов`язання не пред`явить вимоги до Поручителя`не суперечить вимогам ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки сторони домовились, що термін пред`явлення вимоги, передбачений у договорі складає три роки з дня настання строку виконання основного зобов`язання.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в законній силі залишатись не може та у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, про відмову в позові ОСОБА_2 ..

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль`задовольнити.

Рішення Галицького районного суду  м.Львова  від 19 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа – ОСОБА_3 про визнання недійсним частини договору поруки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.           

Головуючий: /підпис/          

Судді:  /підписи/

          З оригіналом згідно:

 Суддя апеляційного суду Львівської області                                          Курій Н.М.