Справа № 1304/3501/12 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.
Провадження № 22-ц/1390/6688/12 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.
Категорія 52
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2012 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого –судді Берези В.І., суддів: Павлишин О.Ф., Федоришин А.В., при секретарі: Проворній Н. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 03 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту народознавства Національної академії наук України, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі ,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а:
рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовлено . Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 .. Просить скасувати оскаржуване рішення , постановити нове , яким задоволити її позовні вимоги.
В апеляційній скарзі зазначає , що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач провів повний розрахунок лише 20.04.2012 року, атестація 02.02.2012 року проведена з грубими порушеннями, вона не була попереджена про атестацію за один місяць до її проведення, зауважень до роботи не мала, на момент звільнення ОСОБА_1 очолювала ревізійну комісію первинної профспілкової організації інституту і для процедури її звільнення з роботи необхідна згода не лише первинної профспілкової організації а й вищестоящої. За результатами атестації 2010 року позивач мала вибір або захистити дисертацію або підготувати монографію, монографію підготувала. Пропозицій переходу на іншу посаду не отримувала.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта ОСОБА_3 , апелянта на підтримання апеляційної скарги, відповідача, та третю особу –директора Інституту народознавства НАН України Павлюка С.П., перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач згідно наказу №14-к від 12.03.2012 року звільнена з посади молодшого наукового співробітника Інституту народознавства НАН України на підставі виявлення невідповідності працівника займаній посаді згідно п.2 ст.40 КЗпП України та у зв`язку з відмовою від переведення на іншу роботу.
Згідно протоколу засідання атестаційної комісії від 09.06.2010 року, ОСОБА_1 атестована на один рік з умовою захисту кандидатської дисертації або підготовки монографії.
Відповідно до протоколу засідання атестаційної комісії від 30.06.2011 року, констатовано невиконання позивачкою вимог атестаційної комісії від 09.06.2010 року та відтерміновано вирішення питання щодо атестації ОСОБА_1 при цьому зафіксована можливість переведення позивачки на іншу роботу так само як і відмова позивачки від такої можливості.
Протоколом засідання атестаційної комісії від 02.02.2012 року констатовано факт невиконання ОСОБА_1 рішення атестаційної комісії та прийнято рішення «неатестована». Дане рішення затверджене на засіданні вченої ради Інституту народознавства НАН України від 07.02.2012 року.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції покликався на постанову Президії НАН України від 25.04.2001 року №122 «Про заміщення посад наукових працівників в установах НАН України», де вказано про те, що від осіб, які заміщують в установах НАН України посади молодшого наукового співробітника, наукового співробітника та старшого наукового співробітника, як правило, вимагається наявність наукового ступеня та заміщення цих посад особами без наукового ступеня може мати місце з метою заохочення та створення умов для творчого зростання перспективних молодих фахівців, що працюють в наукових установах НАН України та мають досвід виконання науково-дослідних робіт. Крім того згідно зазначеної постанови - особи без наукового ступеня, які заміщують посади наукових працівників, зобов`язані мати затверджену вченою радою установи тему дисертаційної роботи з зазначенням терміну захисту кандидатської дисертації, активно працювати над її підготовкою та мати відгуки фахівців відповідного наукового напряму на опубліковані наукові праці.
10.02.2012 року надано подання на звільнення ОСОБА_1 , однак відповіді у встановлений строк профспілковим комітетом не надано. Відтак зробив висновок про те, що профспілковий орган надав згоду на розірвання трудового договору, наказ №14-к від 12.03.2012 року винесений з додержанням правил КЗпП України, а атестація ОСОБА_1 відповідає процедурі, встановленій Положенням про атестацію наукових працівників, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України №1475 від 13.08.1999 року, звільнення ОСОБА_1 за ч.2 ст.40 КЗпП України є правомірним, так як кваліфікаційними вимогами до посади молодшого наукового співробітника є захист кандидатської дисертації, а від переведення на іншу посаду позивачка відмовилася.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до ст. 40 ч.2 КЗпП України , звільнення з підстав зазначених у п.1, 2(за цим пунктом звільнена позивач ) та п.6 цієї статті , допускається, якщо неможливо перевести працівника , за його згодою ,на іншу роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, інших посад, з переліком їх найменувань, позивачу не пропонували.
Як видно з позовної заяви позивача від 10.04.2012 р.(первісної) така покликалась на порушення норм ст..252 КЗпП України в частині недотримання гарантій для працівників при звільненні, обраних до профспілкових органів, вказуючи на те, що обрана головою ревізійної комісії виборного профспілкового органу.
Однак на зазначену обставину суд першої інстанції уваги не звернув ,та належним чином не перевірив покликання позивача на зазначену обставину .
Як вбачається з витягу із протоколу звітно-виборних зборів (конференції) первинної профспілкової організації Інституту народознавства НАН України Професійної спілки працівників НАН України від 31 січня 2012 року \а.с.23\, позивача – ОСОБА_1 обрано головою ревізійної комісії.
Як видно з протоколу № 18 засідання регіонального комітету Львівської регіональної профспілкової організації працівників НАН України від 10 квітня 2012 року висновком засідання була незгода щодо звільнення позивача з роботи без погодження з профспілкою з покликанням на ст.. 252 КЗпП України /а.с.22\.
Відповідно до ст.. 252 КзПП України , яка визначає гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів , працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до
складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для
здійснення їх повноважень.
Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там,
де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок). Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв`язку із станом здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у
цих органах у зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов`язано із станом здоров`я.
Таким чином, відповідач зазначеної норми закону не дотримав, звільнення голови ревізійної комісії профспілкової організації установи провів всупереч нормам ст.. 252 КзПП України , без попередньої згоди вищестоящого органу –Львівської регіональної профспілкової організації працівників НАН України .
За таких обставин рішення суду першої інстанції залишатись в силі не може та підлягає скасуванню ,з поновленням позивача на роботі з часу звільнення , скасуванням наказу про звільнення позивача як винесеного з порушенням процедури звільнення та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу за перід з 20.04.2012 року по 26.12.2012 року, оскільки з дня звільнення по 20.04.2012 року позивачу проведено внаслідок донарахування середній заробіток за вказаний період.
Виходячи з середньоденного доходу позивача -129.35 грн., кількості робочих днів вимушеного прогулу -173 та коефіцієнту підвищення заробітної плати (1,0568) , сумою втраченого заробітку ОСОБА_1 є : 129,35 грн. х 173дн. х 1,0568 = 23 648,59 грн.
Доводи апелянта в частині скасування рішення атестаційної комісії та Вченої ради відповідно від 02.02.2012 та від 07.02.2012 року є безпідставними так як відповідно до Положення про атестацію наукових працівників , затвердженого постановою КМ України від 13 серпня 1999року №1475 - рішення щодо результатів атестації може бути оскаржене науковим працівником керівнику установи чи установи або організації вищого рівня протягом одного місяця з дня його прийняття, що не зупиняє його виконання. Керівник наукової установи чи організації вищого рівня має право на підставі скарги або з власної ініціативи подати атестаційну справу наукового працівника на повторний розгляд .
І лише рішення керівника наукової установи про розірвання трудового договору за результатами атестації про звільнення (у випадку позивача наказ про звільнення) може бути оскаржене відповідно до законодавства про порядок розгляду індивідуальних трудових спорів.
Враховуючи наведене, позивач не дотримала визначеного порядку оскарження рішення щодо результатів атестації, такі є чинними, відтак рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вищезазначених вимог слід залишити без змін.
З огляду на викладене оскаржуване рішення не може залишатись в силі та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.. 309, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 03 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення. Скасувати наказ № 14-к від 12.03.2012 року про звільнення ОСОБА_1 . Поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого наукового співробітника Інституту народознавства Національної академії наук України з 12 березня 2012 року. Стягнути з Інституту народознавства НАН України в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 23 648.59 грн. з врахуванням визначених законом податків та платежів. В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з інституту народознавства НАН України в користь держави судовий збір в розмірі 107.30 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскарженим в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Береза В.І.
Судді: Павлишина О.Ф.
Федоришина А.В.
- Номер: 22-ц/1390/6688/12
- Опис: про поновлення на роботі
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 1304/3501/12
- Суд: Апеляційний суд Львівської області
- Суддя: Береза В. І.
- Результати справи: в позові відмовлено; Ухвалено нове рішення по суті позовних вимог у зв'язку із:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.09.2012
- Дата етапу: 26.12.2012