Справа №  1306/2-2287/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Гайдук А. М.  

Провадження №  22-ц/1390/3588/12                     Доповідач в 2-й інстанції:   Крайник  Н.  П.  Категорія: 2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року     колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду  Львівської області в складі:

                                           Головуючого: Крайник Н. П.

                                              суддів: Каблака  П.І., Кота І. Н.

                                           при секретарі: Зозулі В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 березня  2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб Дережицької сільської ради, управління держкомзему у Дрогобицькому районі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

                                                                     встановила:

      Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

      Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,1517 га, що належить позивачці на праві приватної власності згідно державного акту ЯЛ 523924 від 25.12.2008 р. шляхом знесення влаштованої огорожі та переставляння бетонних блоків із проходу загального користування.

     Рішення суду оскаржила   ОСОБА_1 .

     Вважає, що рішення суду є незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

     Зокрема, зазначає, що суд не врахував, що земельна ділянка, через яку позивачка має намір добиратися до своєї земельної ділянки та у зв`язку з цим просить усунути  перешкоди в користуванні нею, не межує з земельною ділянкою, яка належить позивачці на праві власності, а  межує із земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 плані зазначених земельних ділянок не вказано спірний прохід. Крім того, позивачка має можливість добиратися до своєї земельної ділянки дорогою. Сарай та гараж з огорожею ним влаштовано ще до придбання позивачкою  квартири та земельної ділянки. Наявність проходів, проїздів на землях комунальної власності повинна бути передбачена генпланом села. Тому суд безпідставно взяв до уваги покази свідків про наявність такого проходу, оскільки такі не є належними доказами у справі.

       Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.

       Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

          Відповідно до ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають захисту.

          Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці  порушення не пов`язані з позбавленням  права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

       Судом встановлено, що позивачка на підставі договору купівлі - продажу  від 15.04.2008 р. є власником земельної ділянки площею 0,1517 га, що розташована під номером б/н  в с. Дережичі Дрогобицького району Львівської області згідно зазначеного схематичного плану  в державному Акті на право власності на землю площею 0,1517 га серії ЯД № 471798.

       Згідно плану меж земельної ділянки, визначеного державним Актом ЯД № 471798  земельна ділянка позивачки межує із земельними ділянками ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та  по межі ВД  із землями загального користування - дорогою.

        Встановлено, що земельна ділянка, через яку позивачка просить усунути перешкоди в користуванні своєю земельною ділянкою,  закріплена за багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 та належить Дережицькій сільській раді і згідно схеми прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 межує із земельними ділянками ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та не межує із земельною ділянкою ОСОБА_7 .

        Задовольняючи позов ОСОБА_8 , районний суд виходив з того, що спірний заїзд-прохід  є  заїздом-проходом, яким можна було довгі роки дістатись до земельної ділянки   ОСОБА_8 та  такий існує тривалий час, а даних про наявність іншого заїзду судом не здобуто.

       Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з наступних мотивів.

       З матеріалів справи, зокрема державного Акту ЯД № 471798,  вбачається, що земельна ділянка позивачки межує із земельними ділянками   ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та по межі ВД  із землями загального користування –дорогою.

       Відповідно до положень ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

      Даних про наявність до земельної ділянки позивачки заїздів, проходів (крім дороги зазначеної в державному Акті) немає, а тому на думку колегії суддів, позивачка не довела порушення її права володіння земельною ділянкою.

      З наведених мотивів рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

       Керуючись ст..ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів ,-

                                                                    вирішила:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.              

        Рішення  Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 березня  2012 року скасувати.

       Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб Дережицької сільської ради, управління держкомзему  в Дрогобицькому районі про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

             Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку  безпосередньо до суду касаційної інстанції  протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: