Справа №  1310/2-15/11                              Головуючий у 1 інстанції: Левик Я.А.  

Провадження №  22-ц/1390/5383/12           Доповідач в 2-й інстанції:   Гірник  Т.  А.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року    колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді –Гірник Т.А.

суддів –Бойко С.М., Бермеса І.В.   

секретаря –Мариняк О.І.  

з участю позивача ОСОБА_1 , відповідача   ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за  апеляційною скаргою   ОСОБА_1 на  рішення  Золочівського районного суду Львівської області від  20 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , Золочівської міської ради Львівської області, третіх осіб  ДП "Центр державного земельного кадастру", Відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури  Золочівської районної державної адміністрації  Львівської області, Управління Держкомзему  у Золочівському районі Львівської області  про скасування рішення органу місцевого самоврядування, знесення будівництва та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,  -

                                                    В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1  22.06.2009 року звернулась з позовом  до ОСОБА_2 , третьої особи  Золочівської міської ради  Львівської області з рядом вимог, які  заявою 19.09.2009 року  збільшила та в кінцевому просила скасувати  рішення  Виконавчого комітету  Золочівської міської ради  Львівської області від  29.12.2008 року №553 в частині легалізації  розпочатої відповідачем  реконструкції з розширенням господарських  будівель під два гаражі  та кладову на земельній ділянці  по АДРЕСА_1  і введення в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів, знести відповідачем  за власні кошти  самочинно збудовані  гараж та кладову  на земельній ділянці позивача  та земельній ділянці, що у спільній сумісній власності сторін  пл. 0, 0301 га та  усунути позивачу перешкоди  у користуванні належною на праві спільної сумісної власності  земельною ділянкою  з відновленням існуючого її стану до  будівництва  та зобов"язати відповідача не чинити  дій, щодо  права позивача на земельну ділянку.

 Зустрічний позов ОСОБА_2  06.06.2012 року об"єднано з первісним,  в подальшому   ухвалою суду  20.06.2012 року  залишено без розгляду.

 Оскаржуваним рішенням  позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково,  рішення виконавчого комітету  Золочівської міської ради від  29.12.2008 року  №553 скасоване, в решті в позові відмовлено.

Рішення оскаржила   ОСОБА_1 в частині відмови у  позові  щодо вимог  про знесення споруд,   усунення перешкод  та  зобов"язання   ОСОБА_2 не чинити  перешкоди позивачу. Вважає в цій частині  рішення  незаконним та необґрунтованим, висновки суду невідповідними   обставинам справи, не доведеними є обставини, що мають значення для справи, що призвело до постановлення  в  оскаржуваній частині незаконного рішення. Не  враховано, що  самочинно реконструйований гараж та споруджені господарські споруди частково знаходяться на земельній ділянці  пл.0,0301 га  що у спільній сумісній власності сторін. Будівництво проведено з порушенням  будівельних норм і правил, в тому числі на  межі ділянок сторін, що у їх користуванні  та на невідповідній віддалі від будинку позивача.  Просить рішення суду  в частині відмови  у задоволенні позовних вимог  скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову. В решті рішення суду залишити без змін.

При розгляді справи за апеляційною скаргою   ОСОБА_1  таку підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечила, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури  Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області  як третя особа у справі  листом від 17.09.2012 року  просить  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 розглядати у відсутності представника третьої особи.  

Інші учасники процесу належним чином повідомлені про розгляд  справи за апеляційною скаргою, причин неявки не повідомили, тому колегія не визнає такі поважними. У відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали даної справи, адміністративної справи №2а-219/10, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  до задоволення  з таких мотивів.

            Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповіднсті до  вимог ст.213 ЦПК України,  рішення суду  повинно бути  законним і  обгрунтованим. Законим є рішення, яким суд, виконавши  всі вимоги  цивільного  судочинства, вирішив справу згідно із законом.  Обргунтованим є рішення, ухвалене  на основі  повно  і всебічно  з`ясованих  обставин, на які  сторони  посилаються  як на підставу  своїх  вимог  і заперечень, підтверджених  тими доказами, які  були досліджені  в судовому засіданні.

При вирішення спору судом вірно встановлено, що сторони у справі  є співвласниками  житлового будинку   АДРЕСА_1 , що підтверджено долученими до справи правовстановлюючими документами та даними про реєстрацію права власності .

За  договором дарування  18.03.2003 року ОСОБА_1  прийняла 51/100 ідеальних  частин  з  відповідною часткою дворових споруд та цегляного сараю "Д" /а.с.6 т.1/.  25.03.2003 року  це право власності зареєстровано  у БТІ.

            Відповідач    ОСОБА_2  право власності на своїх  49/100  ідеальних частин  будинку  з відповідною частиною  господарських споруд - літню кухню  «Б», сарай  «В», гараж «Г», вбиральню «У`набула  за договором дарування  від  23.10. 2006 року.  /а.с. 44 том. 1/.

 Суд вірно встановив, що  крім земельних ділянок  приналежних сторонам   на праві власності, які  розташовані поблизу будинковолодіння -  їм також  за рішенням  Золочівської міської ради  Львівської області  від  19.07.2007 року №328 передано у спільну сумісну власність  земельну ділянку  площею 0,0301  га для обслуговування будинку та господарських  будівель. Вказана ділянка межує з ділянками, що на праві власності сторін. /а.с.29, 33, 35, 44 зв. том. 1/. Зокрема, на підставі договору купівлі-продажу від  14.05.2005 року   ОСОБА_1  набула право власності на  земельну ділянку  0,0789 га   для  обслуговування будинку  і господарських  споруд та отримала державний акт про право власності  та за  договором   купівлі-продажу   14.05.2005 року   набула право власності  на земельну ділянку  0, 0243 га  для ведення селянського господарства   з оформленням державного акту про право власності, виданого  22.05.2006 року /а.с.149 том. 1, а.с. 6 том. 2/. ОСОБА_2 на підставі  договору дарування земельних ділянок  від 23.10.2006 року   набула право власності на  земельну ділянку  пл. 0,0609 га  для обслуговування будинку та господарських будівель та земельну ділянку площею  0, 0379 га  аналогічного призначення, про що видано  державні акти /а.с. 86, 146,147 том. 1/.

На підставі рішення  № 328 від  19.07.2007 року  Золочівської міської ради  сторонам   передано у спільну сумісну власність  земельну ділянку  площею 0, 0300 га / в рішенні пл. 0, 0301 га/  для обслуговування будинку та господарських споруд  з видачею державного акту від  06.08.2008 року /а.с. 46 том. 1/. На  цій ділянці  розташовано гараж  «Г», що за договором дарування від 23.10.2006 року  переданий у власність відповідачки   ОСОБА_2 . Вказана споруда як і інші господарські  споруди  в подальшому самовільно реконструйовано відповідачем з розширенням   та зайняттям частково цієї ділянки.  За  протиправні дії  відповідач  притягнута  до  адміністративної  відповідальності. Протокол  від  03.11.2008 року  / а.с. 9,  18 том. 1/.

           За таких обставин суд дійшов вірного висновку про необхідність скасування  рішення  виконавчого комітету  Золочівської міської ради  Львівської області  від 29.12.2008 року №553 «Про легалізацію  розпочатої реконструкції  з розширенням  господарських будівель  під два гаражі та кладову на АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 », оскільки позивач ОСОБА_1 згоди на виконання відповідачем таких робіт не давала, отже оскаржуваним рішенням порушено її права, які захищені судом /а.с. 40 том. 1/.

Відмовляючи в позові в оскаржуваній позивачем  частині вимог, судом першої інстанції зроблено відповідні висновки, які ґрунтуються  на матеріалах справи.

Суд врахував, що спірна земельна ділянка, котра передавалась  вказаним вище  рішенням сторонам у спільну сумісну власність являє собою ділянку    довжиною близько 60 м шириною  майже по всій довжині 3, 5 м,  яка служить заїздом до будинку / а.с. 69 том. 2/.  На частині цієї ділянки,   ближче до будинку, ширина її збільшена  і на такій значиться гараж під літ «Г», в подальшому відповідачем  самочинно реконструйований, що не вплинуло на зменшення ширини заїзду до будинку.   Постановою   суду від 06.12.2010 року  Золочівського районного суду Львівської області  за позовом   ОСОБА_2  рішення №328 від  19.07.2007 року  скасоване  в частині  передачі у спільну сумісну власність  ділянки, на якій розташований належний  відповідача за договором дарування гараж  під  літ. «Г`із скасуванням . Відповідно постановлено про скасування державного  акту  на право власності на цю земельну ділянку, що спростовує мотиви позову ОСОБА_1 про реконструкцію з розширенням  господарських споруд на земельній ділянці, що у спільній сумісній власності сторін / а.с. 197 , 198 том. 1/. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року  за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 постанову Золочівського районного суду Львівської області від 6 грудня 2010 року в справі №2-219/10 скасовано та прийнято нову, якою позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Золочівської міської ради Львівської області №328 від 19.07.2007 року про передачу у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельної ділянки пл..0,0301 га. по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і  господарських будівель в частині передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки пл. 8,7 кв. м., на якій розміщено гараж, належний ОСОБА_2 позначений на плані літ. «Г». Визнано протиправним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД №461895 від 06.08.2008 року в частині права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на земельну ділянку пл.. 8,7 кв.м., на якій розміщено гараж, належний ОСОБА_2 позначений на плані літ. «Г». В решті позову відмовлено.

Суд дійшов вірного висновку про безпідставність зазначених вимог позивача про знесення відповідачем споруд та відновлення попереднього стану ділянки, оскільки  позивач не довела суду порушення її прав, в тому числі прав власника.   Суд першої інстанції  вірно  врахував   роз`яснення  Постанови  від 30.03.2012 року  №6  Пленуму Вищого  спеціалізованого Суду  України  з розгляду цивільних і кримінальних справ  «Про практику  застосування судами  статті 376  Цивільного Кодексу України /про  правовий режим  самочинного будівництва /. П.22 вказаної постанови регламентує, що знесення  самочинного  будівництва є крайньою мірою  і можливе лише тоді, коли використано усі  передбачені законодавством  України заходи  щодо реагування  та притягнення  винної особи до відповідальності .  П. 24 цієї постанови  передбачено, що  знесення нерухомості,  збудованої з істотним відхиленням  від проекту, що суперечить суспільним інтересам  або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм  і правил /у тому числі за відсутності проекту/, можливе лише за умови, що неможлива перебудова  нерухомості відповідно до проекту  або  відповідно до норм і правил, визначених державними правилами  та санітарними нормами, або якщо особа,  яка  здійснила /здійснює/ будівництво, відмовляється від такої перебудови. З матеріалів справи вбачається що будівельні роботи  відповідачем проведено самочинно, однак доказів невідповідності таких нормам і правилам позивач суду не надала, як і  доказів порушення діями відповідача суспільних інтересів  або порушень прав  позивача, а також  про неможливість проведення перебудови  відповідачем проведеного нею будівництва.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та всебічно з`ясовані обставини справи.  Мотиви апеляційної скарги  не спростовують висновків суду, тому апеляційну скаргу  слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.   

           Керуючись  ст.  303 , 304,  п.1 ч.1 ст. 307  , ст. 308 , п.1 ч. 1 ст. 314 ,  315 , 317, 319  ЦПК України , колегія суддів, -

                                                           У Х В А Л И Л А :

               Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити

                   Рішення  Золочівського районного суду Львівської області від  20 червня 2012 залишити без змін.

          Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена  у касаційному порядку  шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції  протягом двадцяти днів з дня набрання  ухвалою  законної сили.

             Головуючий суддя                                                             Гірник Т.А.

          Судді                                                                                Бойко С.М.

                                                                                          Бермес І.В.