Справа № 1327/2о-118/11 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 22-ц/783/2193/13 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.

Категорія: 58

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді: Гірник Т.А.

суддів: Бакуса В.Я., Бойко С.М.

секретар: Трофімова І.О.

з участю заявника ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 листопада 2012 року у справі за заявою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Червонограді Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 листопада 2011 року , -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю і перебування на утриманні ОСОБА_3 , котрийІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 25 листопада 2011 року заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт її перебування на утриманні чоловіка ОСОБА_3 до дня його смерті. Щодо встановлення факту проживання однією сім`єю суд не висловився. Встановлення юридичного факту було необхідним для оформлення страхової виплати, як члену сім`ї потерпілого на підставі Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

У січні 2012 року зацікавлена особа у справі - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Червонограді звернулось із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Такими вважали встановлення в січні 2012 року даних про те, що на момент смерті ОСОБА_3 , заявниця окрім пенсії по інвалідності 3 групи мала інші доходи, оскільки перебувала у трудових відносинах із Девятирською сільською радою і відповідно до договору цивільно-правового характеру їй нараховувалась заробітна плата, що не було відомо на час постановлення судом рішення зацікавленій особі та суду. У зв`язку з тим, що даний факт заявниця приховала, а про це зацікавлена особа дізналась в січні 2012 року то просили переглянути рішення від 25 листопада 2011 року за нововиявленими обставинами та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27 листопада 2012 року заяву Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Червонограді про перегляд рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 листопада 2011 року за нововиявленими обставинами задоволено, рішення суду від 25.11.2011 року скасовано та в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні - відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Вважає його незаконним та постановленим при неповно з`ясованих судом обставинах, що мають значення для справи, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не надав належної оцінки обставинам, що вона являлась дружиною, а отже членом сім`ї ОСОБА_3 і станом на день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно довідки МСЕК від 18.08.2010 року була інвалідом ІІІ групи із встановленим терміном на один рік. Відповідно до довідки МСЕК від 07.09.2011 року встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново. Зазначає, що судом неправильно застосовано норми ст.361 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 2 вказаної статті, перебування заявника на час смерті чоловіка у трудових відносинах з Дев`ятирською сількою радою та отримання по трудовій угоді заробітної плати не спростовує факту її інвалідності, тому суд безпідставно застосував норму права яку не повинен був застосовувати, а саме п. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також не врахував позицію Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлену у Постанові від 30.03.2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з ново виявленими обставинами".

При розгляді за апеляційною скаргою заявниця ОСОБА_1 та її представник доводи апеляційної скарги підтримала.

Представник відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Червонорграді Львівської області в судове засідання не з`явився, належно повідомлений про розгляд справи за апеляційною скаргою, про причини неявки суд не повідомив, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає , що рішення суду першої інстанції у повній мірі таким вимогам не відповідає.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставою для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент смерті свого чоловіка , ОСОБА_1 була інвалідом третьої групи, що є підставою для віднесення її до категорії непрацездатних осіб. Однак наявності факту інвалідності у подружжя потерпілого є недостатньо для вирішенні питання про отримання нею страхових виплат на підставі Закону № 1105-ХІУ від 23.09. 1999 року . Обов`язковою умовою для вирішення цього питання є також перебування особи на утриманні у потерпілого до його смерті , якому такі виплати були призначені за життя .

Таким чином суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що отримання Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Червонограді в січні 2012 року даних у виді довідки №3 від 13.01.2012 року виконавчого комітету Дев`ятирської сільської ради Жовківського району Львівської області, копія якої долучена до справи про отримання ОСОБА_1 з травня по грудень 2011 року на підставі цивільно-правових угод щомісячно доходів в сумі від 411 гр. 43 коп. до 1004 гр., що в середньому становило 790 гр. 82 коп. - є істотною для справи обставиною, котра повинна бути врахована судом при перевірці доводів заяви про перебування на утриманні у потерпілого.

Тому суд дійшов вірного висновку про необхідність перегляду рішення суду за нововиявленою обставиною, з врахуванням своєчасного звернення з такою заявою зацікавленої особи та підставно врахував, що про існування такої обставини особі, котра звертається з заявою про перегляд судового рішення не було та не могло бути відомо на час постановлення судом рішення у справі. Вказана довідка, як належний письмовий доказ про існування певних обставин була підставою для скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки могла вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні. Суд врахував відповідні роз`яснення п. 3 Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами".

При оцінці доказів при перегляді рішення суду, суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення юридичного факту перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка, виходячи з таких мотивів.

Згідно даних довідки Управління пенсійного фонду України у м. Червонограді Львівської області від 27.10.2011 року № 835 гр-ну ОСОБА_3 призначена пенсія за віком за списокм №1 /при повному пільговому стажі/ і становила 1206 гр. 66 коп. Сума страхових виплат становила 775 гр. 92 коп, що підтверджено повідомленням зацікавленої особи від 27.10.2011 року № 516 на адвокатський запит /а.с. 10, 11 /.

За даними довідки Головного управління пенсійного фонду за № 4357 від 3 жовтня 2011 року - пенсія ОСОБА_1 становила з квітня по вересень 2011 року суми від 669 гр. 49 коп. до 836 гр. 86 коп , в середньому на місяць - 783 гр. 63 коп. / а.с. 12. /

Згідно копії свідоцтва про смерть - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 / а.с. 7/.

За даними вказаних вище довідок - його середній дохід у місяць становив 1 982 гр 58 коп / 1206,66 + 775 , 92/. В той час коли за цей же період середній дохід заявниці становив 1574 гр. 45 коп. / 783,63 + 790 , 82/. При такій різниці у доходах подружжя, вважати заявника особою, котра перебувала на утриманні чоловіка - немає правових підстав.

У відповідності до роз`яснень п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - судам необхідно мати на увазі, що вставлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії, або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Колегія суддів приходить до висновку, що заявниця з врахуванням даних про її доходи та доходи чоловіка - не довела факту, що його дохід в обрахованому судом розмірі - 1 982 гр. 58 коп. був основним і постійним джерелом засобів до існування при наявності у неї середьньомісячного доходу у цей період в сумі 1574 гр. 45 коп. Дані довідки Дев`ятирської сільської ради від 13.10.2011 року № 190 про те, що на час смерті заявниця перебувала на утримання чоловіка- не спростовують висновків суду. Довідка не містить даних, на яких базується її зміст, тому оцінюється критично /а.с. 21/.

Спростованими є мотиви апеляційної скарги про те, що поза увагою суду першої інстанції залишились роз`яснення, що у п. 7 постанові № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з ново виявленими обставинами". За змістом абз. 2 вказаного пункту, на порушення якого звертає увагу апелянт, - питання про те , які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Помилковою є позиція апелянта про те, що оскільки наявність довідки про інші доходи заявника не спростовує її інвалідності на час смерті потерпілого, а отже права на страхові виплати у разі смерті потерпілого, то у суду не було підстав визнавати подану зацікавленою особою довідку про інші доходи ОСОБА_1 - як нововиявлену обставину по справі.

Як зазначалось вище, факт інвалідності заявника лише підтверджує віднесення її до числа осіб,. котрі мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого на підставі ЗУ № 1105-Х!У від 23.09. 1999 року у відповідній редакції. Однак за змістом ч. 1 ст. 33 цього Закону - у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат /пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону/ мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилась протягом не більше як десятимісячного строку після його смерті. Отже частина друга вказаної статті наводить перелік осіб які вважаються непрацездатними, а частина перша зазначає про наявність необхідної умови - перебування на утриманні або наявність у особи права на таке утримання .

Тому при оцінці доказів в обгрунтування заяви про встановлення юридичного факту перебування на утримання одного подружжя - інваліда у іншого подружжя, необхідним було з`ясування доходів кожного з них з метою встановлення наявності чи відсутності факту перебування особи на утриманні .

Тому суд обгрунтовано скасував попереднє рішення за нововиявленими обставинами і відмовив у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту. Перебування заявника у шлюбі з потерпілим на час його смерті, про що до справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу, свідчить про проживання однією сім`єю і не потребує додаткового встановлення .

Враховуючи те, що при постановленні оскаржуваного рішення суду, судом застосовано не ту норму права, котра підлягає застосуванню, рішення суду першої інстанції з цих підстав не може залишатись в силі .

Відмовляючи у задоволення заяви при перегляді рішення за нововиявленими обставинами, суд безпідставно застосував та зіслався у рішення на п. 2 частини 2 ст. 33 Закону № 1105-ХІУ, оскільки за змістом такої до непрацездатних осіб, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого віднесено жінок, які досягли 55 років, якщо вони не працюють. З мотивів заяви про встановлення юридичного факту убачається, що заявниця зверталась з заявою з посиланням на те, що має право на утримання як інвалід - член сім`ї потерпілого на час інвалідності та перебування на його утриманні.

Враховуючи такі обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з підстав п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України і ухвалення нового рішення у справі .

Інших доводів, які б вплинули на висновки колегії суддів у апеляційній скарзі не наведено, тому її слід задоволити частково.

Керуючись ст. 303 , 304, п. 3 ч. 1 ст. 307 , п.4 ч. 1 ст. 309 , 313 , ч.2 ст. 314 , ст. 316 , 317 ЦПК України колегія суддів , -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково .

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 листопада 2012 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині у справі нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскарженим у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді