Справа № 1306/2374/12 Головуючий у 1 інстанції: Івасівка А.П.

Провадження № 22-ц/783/797/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Зверхановської Л.Д., Шеремети Н.О.,

секретаря - Служали А.Ю.,

з участю: позивача ОСОБА_1 , її представника - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування виконкому Дрогобицької міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що з часу ухвалення Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області рішення від 18 січня 2010 року про відмову їй у позбавленні відповідача батьківських прав відносно сина, яким суд, відмовляючи в позові, попередив відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина, - його байдуже ставлення, на її думку, так і не змінилось. Апелянт зазначає, що відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання сина, не цікавиться його життям, не піклується про його здоров`я, фізичний та духовний розвиток. Крім того, апелянт вказує на те, що суд при вирішенні даного спору не врахував вмотивоване бажання самого сина позбавити відповідача батьківських прав та небажання спілкуватись з ним в подальшому. Апелянт вважає неналежними доказами виписки з телефонних розмов, долучені відповідачем в підтвердження факту чинення йому перешкод у спілкуванні з дитиною, оскільки вони не містять конкретної доказової інформації і не перекладенні на державну мову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони апелянта в підтримання апеляційної скарги, заперечення прокурора, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

У відповідності до ст.153 Сімейного кодексу (далі-СК) України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.

У відповідності до ч.3 ст.157 СК України, той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Позбавлення батьківських прав - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, а також санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Однією з підстав позбавлення батьківських прав, передбачених ст.164 СК України, на яку, зокрема, посилається позивач в своєму позові, - є ухилення батька чи матері від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.16 постанови №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що ухилення батьків від виконання свого обов`язку по вихованню дитини може мати місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положень п.п. 15, 18 цієї постанови, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об"єктивного з"ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Судом встановлено, що питання про позбавлення відповідача батьківських прав, ініційоване позивачем, неодноразово виносилось на засідання органу опіки та піклування виконкому Дрогобицької міської ради, однак, жодного разу, комісія не задовольнила заяви позивачки, дійшовши висновку про недоцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_5 .

Аналізуючи висновки комісії та письмові докази, які є в матеріалах справи, колегія суддів доходить висновку про те, що відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач тривалий час перебуває за кордоном і з об"єктивних причин не може приймати безпосередньої участі у вихованні свого сина, але бажає спілкуватись з ним і приймати участь у його вихованні, що підтверджується його листами, адресованими як сину, так і органу опіки та піклування з проханням не позбавляти його батьківських прав.

Доказів на спростування заперечень відповідача, зокрема, в підтвердження його винної поведінки, небажання спілкуватись з сином, а також в підтвердження тієї обставини, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме інтересам дитини, позивач не надала.

Враховуючи викладене та встановлені судом факти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх вимог (заперечень), застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: