Справа № 1304/2-644/11                                                                         Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.  

Провадження № 22-ц/1390/5316/12                                                     Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин  О.Ф.  

Категорія: 23                                                                                                    

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року    колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

                                   головуючого –Павлишина О.Ф.,

                                   суддів –Федоришина А.В., Штефаніци Ю.Г.,    

                                   при секретарі Дідусь О.Р.,

з участю представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 ,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2  та  представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на рішення Галицького районного суду м.Львова  від 11 червня  2012 року в справі за  позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, треті особи – ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , про спонукання до укладення договору оренди, визнання права на викуп, та позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради про усунення перешкод в користуванні підвальними приміщеннями, визнання нечинним акту державної технічної комісії,-

                                                         ВСТАНОВИЛА:

  Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №644 від 17.06.2005 року «Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність до введення в експлуатацію магазину - салону на АДРЕСА_1 ». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

  Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 , ОСОБА_2  та  представник ОСОБА_1 – ОСОБА_6 .

  В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стверджують про невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначають, що згідно з  договором купівлі-продажу від 24.05.2001 року придбали квартиру АДРЕСА_2 ,  зареєстрували в ЛОР «БТІ та ЕО»1.06.2001 року, а 1.08.2001 року наказом Департаменту житлового господарства Львівської міської ради надано дозвіл на використання квартири як нежитлової. Посилаються на договір оренди, відповідно до якого ОСОБА_2 передано підвальні приміщення з правом викупу, що знаходяться під квартирою строком до 11.05.2005 року та ухвалу Львівської міської ради №2720 від 20.10.2005 року, відповідно до якої підвальні приміщення,  які ОСОБА_2 орендував, включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.   Стверджують, що зробили оцінку майна, яка існувала у 2005 році на викуп майна,  та передали в Управління комунального майна всі необхідні документи, однак з вини самого Управління приватизація не відбулася та ухвалою №480 сесії Львівської міської ради від 25.01.2007 року ціна викупу підвального приміщення не затверджена. Апелянти не погоджуються з ухвалою №484  від 25.01.2007 року, якою спірні підвальні приміщення вилучено з переліку об`єктів, що підлягають приватизації та наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, згідно з яким будинок АДРЕСА_1 визнано аварійним, що загрожує обвалом. Посилаються на акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта від 12.05.2005 року, відповідно до якого магазин-салон після реконструкції з об`єднанням приміщень квартири та орендованих підвальних приміщень визнаний готовим до експлуатації. Стверджують, що в даному акті немає жодних посилань на аварійність будинку. Посилаються на рішення Галицького районного суду м.Львова від 3.07.2008 року, яким їм відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування наказу та ухвал Львівської міської ради та задоволено зустрічний позов Департаменту економічної політики про виселення. Зазначають, що виконали рішення суду та звільнили приміщення, однак незважаючи на розірвання договору оренди підвального приміщення в односторонньому порядку, рахунки на оплату оренди вони і надалі сплачують. А відтак, апелянти вважають, що оскільки ОСОБА_2 подано заяву на продовження договору оренди від 31.10.2007 року, здійснюється оплата оренди, то Управління комунальної власності фактично продовжило договір оренди спірними  приміщеннями, які є невід`ємною частиною магазину-салону «Тканини-Джинс». Крім цього, зазначають, що провели капітальний ремонт підвальних приміщень, на що витратили великі кошти. На думку апелянтів, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про скасування рішення виконавчого комітету, суд вийшов за межі своєї юрисдикції, оскільки даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Також зазначають, що ОСОБА_4 не має жодного відношення до спірних підвальних приміщень, оскільки такі не являються допоміжними приміщеннями мешканців будинку АДРЕСА_1 , а тому його права та інтереси не порушені. Просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їхні позовні вимоги.

    В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_6 стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, розгляд та вирішення справи неповноважним судом. На думку апелянта, суд не дослідив предмет позовних вимог третьої особи, не постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до провадження, не надавав позивачам та сторонам   можливості надати заперечення на дану позовну заяву, що стверджує про упередженість та необ`єктивність судді. Просить рішення суду скасувати .

 Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 щодо заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід  відхилити з наступних підстав.

 Судом першої інстанції  встановлені такі обставини.

 Згідно з реєстраційним посвідченням від 1.06.2001 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 . (том 2, а.с.199)

 11 січня 2002 року Управління ресурсів Львівської міської ради (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) уклали договір оренди №Г-0489, згідно з яким орендар приймає в строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 41,1 кв.м., строк дії договору до 11 січня 2005 року. (том 1, а.с.13-16)

 Розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №841 від 5.08.2003 року затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району –протокол №24 від 25.06.2002 року та дозволено реконструювати під магазин-салон квартиру АДРЕСА_3 з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного згідно з поданими проектними пропозиціями. Пунктом 3.2 вказаного розпорядження ОСОБА_2 зобов”язано розробити через спеціалізовану проектну організацію проектно-кошторисну документацію на виконання робіт,  зазначених в п.2 цього розпорядження, представивши в робочому проекті висновки інституту про несучу здатність фундаментів  та стін після проектованого заглиблення в підвал та розширення віконних прорізів до розмірів вітрини, погодити її у встановленому порядку ( СЕС району, СДПЧ -1, УОІС, УАМ). (том 2, а.с.201-202)  

 25 липня 2005 року Управління комунального майна Львівської міської ради (орендодавець) та ОСОБА_2 уклали договір оренди №Г-3128-5, згідно з яким  орендар приймає в строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ,  загальною площею 86 кв.м., строк дії договору до 26 липня 2006 року. (том 1, а.с.17-19)

 21 листопада 2006 року тими ж сторонами укладено договір оренди №Г-4851-6, за яким  орендар приймає в строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ,  загальною площею 86 кв.м., строк дії договору до 20 листопада 2007 року. (том 1, а.с.19-20)

 Згідно з актом державної технічної комісії від 12.05.2005 року магазин-салон по АДРЕСА_1 після реконструкції з об`єднанням приміщень квартири АДРЕСА_2 та орендованих підвальних приміщень готовий  до експлуатації. Вказаний акт затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №644 від 17.06.2005 року. (том 1, а.с.22)

 Ухвалою Львівської міської ради №2720 від 20.10.2005 року «Про приватизацію об`єктів комунальної власності способом викупу`включено до такого переліку підвал, площею 90,7 кв.м. по АДРЕСА_1 . (том 1, а.с.25-26)

 Наказом директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №409 від 14.08.2007 року визнано будинок АДРЕСА_1 , що загрожує обвалом. (том 2, а.с.190)

 Згідно з повідомленням Управління комунальної власності від 19.11.2007 року договір №Г-4851-6 від 21.11.2006 року на оренду нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 припив свою дію з 20.11. 2007 року. (том 1, а.с.27)

 Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 3 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 1 грудня 2008 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до виконкому Львівської міської ради, департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Управління комунальної власності Львівської міської ради, Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації, треті особи – ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , про визнання недійсними і скасування ухвал Львівської міської ради від 25.01.2007 року №484 та від 25.01.2007 року №480, визнання недійсним та скасування наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 14.08.2007 року №409 про визнання будинку АДРЕСА_1 , що загрожує обвалом, визнання права на викуп підвальних приміщень по АДРЕСА_1 , зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні магазином, позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено та зобов`язано ОСОБА_2 звільнити нежитлове приміщення підвалу площею 86 кв.м. по АДРЕСА_1 . Ухвалою Верховного Суду України від 26 травня 2010 року рішення районного суду та ухвала апеляційного суду залишено без змін. (том 1, а.с.51-67)

 Згідно з витягами про право власності на нерухоме майно ОСОБА_4 належать на праві приватної власності квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 . (том 1, а.с.156-163)  

 Ухвалою Львівської міської ради №2569 від 9.04.2009 року внесено зміни і доповнення до ухвали міської ради №897 від 7.06.2007 року «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м.Львова»(том 1, а.с.222)

 Згідно з свідоцтвом про право власності на нежитлові приміщення №Г-01065 від 19.08.2004 року ОСОБА_8 володіє на праві приватної власності нежитловими приміщеннями магазину, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .(том 2, а.с.5)

 1 лютого 2010 року ОСОБА_8 (орендодавець) та ОСОБА_9 (орендар) уклали договір оренди, згідно з яким орендодавець передав орендарю в тимчасове платне користування приміщення, яке знаходиться у АДРЕСА_1 , площею 138,50 кв.м., строк дії договору 24 місяці. (том 2, а.с.6-8)

 1 лютого 2010 року ОСОБА_9 (орендар) та ОСОБА_10 (суборендар) уклали договір суборенди №С-Ф-1, згідно з яким орендар передав суборендарю в тимчасове платне користування приміщення  яке знаходиться у АДРЕСА_1 , площею 138,50 кв.м., строк дії договору 12 місяців. (том 2, а.с.9-10)

 Відповідно до висновку №134 будівельно-технічного дослідження  від 3.12.2007 року ТзОВ «Гал-Світ`магазин-салон «Тканини», підвальне приміщення розміром 86 кв.м. під магазином та квартири АДРЕСА_9 має добрий технічний стан. (том 2, а.с.139-157)

  Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до рішення Галицького районного суду м.Львова від 3 липня 2008 року обставини спонукання до укладення договору оренди та визнання права на викуп приміщення, досліджено судом, і встановлено безпідставність цих вимог.  (том 1, а.с.51-67)

  Частково задовольняючи позов ОСОБА_11 , суд першої інстанції правильно послався на порушення прав останнього, як власника квартир.

  Відповідно до положень  ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартир у дво- або багатоквартирному будинку житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності опорні конструкції будинку.

  Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_4 та інші мешканці будинку не давали згоду на переобладнання квартири ОСОБА_2 з втручанням в опорні конструкції будинку - влаштування дверного прорізу на місці віконного, заглиблення в підвал та розширення віконних прорізів до розмірів вітрини.

  Враховуючи вказані обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №644 від 17.06.2005 року „Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність до введення в експлуатацію магазину-салону по АДРЕСА_1 ”, як такого, що порушує права ОСОБА_4 на об”єкти, що перебувають у спільній сумісній власності, в зв”язку з реконструкцією, пов”язаною з втручанням в опорні конструкції будинку, без згоди останнього.  

  Оскільки виникнення прав і обов”язків відповідно до акта державної технічної комісії про готовність до введення в експлуатацію безпосередньо пов”язано з затвердженням його  рішенням уповноваженого органу, скасування такого рішення про затвердження акта виключає наявність правових наслідків на підставі  обставин, встановлених актом, а тому посилання апелянта на вказаний акт, який не має юридичної сили, не може прийматись до уваги.

  Твердження в апеляційній скарзі про розгляд справи, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є безпідставним, так як судом першої інстанції враховано положення ч.1 ст.393 ЦК України, відповідно до яких правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується, та за позовом власника в зв”язку з порушенням його прав ухвалено рішення про задоволення позову, що відповідає закону.

  Доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права, про неправильність висновків суду, такі не грунтуються на матеріалах справи та спростовуються дослідженими доказами.

  Керуючись п.1 ч.1 ст.307 , ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                               УХВАЛИЛА:

   Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2  та  представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 відхилити.

   Рішення Галицького районного суду м.Львова  від 11 червня  2012 року залишити без змін.

   Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий :                      Павлишин О.Ф.                     

Судді :                                 Федоришин А.В.     

                                            Штефаніца Ю.Г.