ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2011 р. № 2а-5600/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шинкар Т.І.,

суддів - Дем`яновського Г.С.,

Костіва М.В.,

за участю секретаря -Васильків О.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представників позивача Лозинського В.В., Цолти Л.Б., представників відповідачів Моісеєнка Я.В., Гнатіва А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконним, скасування наказу №796-к від 18.04.2011р., поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18.04.2011р. до дня поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної митної служби України (далі-ДМСУ), Львівської митниці (далі-Митниця), просить визнати незаконним, скасувати наказ №796-к від 18.04.2011р. про припинення перебування його на державній службі з посади старшого інспектора сектору митного оформлення відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці, поновити на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.04.2011р. до дня поновлення на роботі. Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуваний наказ виданий всупереч ст.31 Закону України ?Про Дисциплінарний статут митної служби України?, Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого Постановою КМУ від 13.06.2000р. №950, а відповідач лише формально покликається на ст.17, п.6 ч.1 ст.30 Закону України ?Про державну службу?. Висновки викладені в Акті та наказ голови ДМСУ №796-к від 18.04.2011р. вважає незаконним, оскільки виданий з порушенням норм чинного законодавства, без проведення службового розслідування лише на основі перевірки, з яким останній не був ознайомлений, копію оспорюваного наказу не отримував. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представники ДМСУ та Митниці подали письмові заперечення в яких зазначили, що наказ ДМСУ від 18.04.11р. №796-к виданий правомірно, оскільки в разі звільнення працівників із публічної служби на підставі Закону України «Про державну службу», в якому передбачені самостійні підстави звільнення (припинення державної служби), та які не є дисциплінарним стягненням, обов`язок щодо проведення службового розслідування у працедавця відсутній, що узгоджується з позицією ВАСУ викладеною в Інформаційному листі №753/11/13-10 від 25.06.2010р. Крім того зазначили, що на п.2.4 Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом Держмитслужби України від 04.02.2011р. №154/18892 (далі-Інструкція) службове розслідування не проводиться, якщо обставини правопорушення встановлено під час службової перевірки, а тому оспорюваний наказ видано в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову. Окрім того зазначили, що факт несумлінного виконання позивачем службових обов`язків, а також грубе порушення вимог законодавства України був встановлений комісією, висновки якої викладені в акті від 31.03.2011р. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до п.15 ч.1 ст. 3 КАС України публічна служба -це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що з 16.03.2007р. позивач розпочав трудову діяльність в митних органах, 29.08.2007р. присвоєно спеціальне звання ?Інспектор митної служби 4-го рангу?. До 18.04.2011р. - дня припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 займав посаду старшого інспектора сектору митного оформлення відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці.

Державною митною службою України 18.04.2011р. прийнято наказ №796-к, згідно якого за порушення присяги державного службовця старшого інспектора сектору митного оформлення відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці ОСОБА_1 , яке полягало у несумлінному виконанні останнім своїх службових обов`язків, а також грубим порушенням вимог законодавства України, вирішено припинити 18.04.2011р. перебування позивача на державній службі в митних органах України відповідно до ст.17, п.6 ч.1 ст.30 Закону України ?Про державну службу?.

Підставою для видачі оспорюваного наказу стали результати комплексної перевірки службової діяльності Львівської митниці за період роботи з 2008 року по 11 березня 2011 року, проведеної відповідно до Наказу Держмитслужби від 12.02.2011р. №187 ?Про проведення комплексної перевірки?, що викладені в акті від 31.03.2011р. якою встановлено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару "покриття пластмасове ПВХ для підлоги, двошарове, несамоклейке, в рулонах…" (код за УКТЗЕД 3818109000), в порушення вимог частини третьої статті 265 Митного кодексу України та підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339 (далі-Постанова №339) посадовими особами підрозділів митного оформлення, в тому числі і позивачем, не забезпечено порівняння заявленого рівня митної вартості з наявною у митного органу інформацією про вартість сировини, а саме ПВХ, з якої виготовлено товар. При цьому, у зоні діяльності Львівської митниці, зокрема, відділі митного оформлення № 2 здійснювалося митне оформлення ПВХ у первинних формах за суттєво вищим рівнем митної вартості ніж готовий виріб з цієї сировини (1,3 -1,43 дол. США/кг), а митне оформлення товару "покриття пластмасове ПВХ для підлоги, двошарове, несамоклейке, в рулонах…" (код за УКТЗЕД 3818109000) здійснювалося з заниженим рівнем митної вартості.

Окрім того, в акті перевірки вказано, що в ході проведення перевірки встановлені аналогічні порушення при митному оформленні товару "Текстильне покриття для підлоги тафтингове, вибивне, поліамідне…" (код за УКТЗЕД 5703201900), яке здійснювалося протягом 2009 -2010 років. При цьому листом Держмитслужби від 26.05.2009р. № 11/3-10.16/4967-ЕП митним органам були надані роз`яснення стосовно підходів до контролю за правильністю визначення митної вартості текстильних матеріалів та текстильних виробів та вказано на забезпечення врахування їх собівартості (вартість сировини, з якої виготовлено товар, прямі витрати на виробництво товару, зарплата тощо), прибутку виробника, одержаного від продажу товарів тощо, а також страхування, транспортування товарів при їх імпорті в Україну.

Враховуючи висновки комплексної перевірки, у зв`язку із несумлінним виконання службових обов`язків ОСОБА_1 , а також грубим порушенням вимог ч. 3 ст. 265 Митного кодексу України, підпункту 2 пункту 2 Постанови №339 ДМСУ прийнято оспорюваний наказ.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставою для видання ДМСУ оспорюваного наказу став акт перевірки від 31.03.2011р., проведеної відповідно до Наказу Держмитслужби від 12.02.2011р. №187 ?Про проведення комплексної перевірки?.

Як вбачається з акта, перевіркою встановлено, що неналежне та несумлінне виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, невиконання вимог Митного кодексу України, Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339, що потягло за собою втрати Державного бюджету України, полягало в тому, на час митного оформлення вищезазначеного товару, обіймаючи посаду інспектора ВМО №2, був уповноважений на здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, проте останнім не забезпечено порівняння заявленого рівня митної вартості з наявною у митного органу інформацією про вартість сировини, внаслідок чого державі нанесені збитки.

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митні органи у відповідності до ст. 41 Митного Кодексу України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Постанови №339 контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Як передбачено підпунктом 1 пункту 2 Постанови №339, контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення, зокрема, перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 (далі-Порядок).

Окрім того, відповідно до пункту 11 Порядку, декларант може як додатковий документ для підтвердження заявленої митної вартості подавати копію вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем -копію вантажної митної декларації, оформленої у попередній експорту режим.

Як вбачається з акта перевірки, старший інспектор сектору митного оформлення ВАМП Львівської митниці ОСОБА_1 на час митного оформлення 17.06.2008р. товару "покриття пластмасове ПВХ для підлоги, двошарове, несамоклейке, в рулонах…" (код за УКТЗЕД 3818109000), обіймав посаду інспектора ВМО №2 та відповідно до Наказу Львівської митниці від 30.05.2008р. №136 "Про забезпечення ефективного контролю за правильністю визначення митної вартості" (далі-Наказу №136) уповноважений на здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. Згідно з службовими обов`язками ОСОБА_1 здійснював контроль правильності визначення митної вартості товару (код за УКТЗЕД 3818109000) за ВМД від 17.06.2008р. № 209000005/2008/3222 внаслідок чого державі нанесені збитки на загальну суму 20 834, 44 грн.

Окрім того, як зазначено в акті перевірки, старший інспектор сектору митного оформлення ВАМП Львівської митниці ОСОБА_1 на час митного оформлення товару "Текстильне покриття для підлоги тафтингове, вибивне, поліамідне…" (код за УКТЗЕД 5703201900), обіймав посаду інспектора ВМО №2 та був уповноважений на здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. Згідно з службовими обов`язками ОСОБА_1 здійснював контроль правильності визначення митної вартості товару (код за УКТЗЕД 5703201900) за ВМД від 02.06.2009р. №209000005/2009/9084, внаслідок чого державі нанесені збитки на загальну суму 88 762,48грн.

Згідно п.11 Постанови №1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов`язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці`декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис.

Отже, для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення згідно до вимог Порядку №339, здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 МКУ, шляхом проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю.

У відповідності до ст.265 МКУ митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов`язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Як зазначено в акті перевірки, за результатами вибіркового контролю встановлено факти порушення вимог пункту 1.1 розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.2009р. №602 (Тимчасового порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 01.04.2009р №291), в частині не здійснення перевірки відомостей, що містяться у поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів документах, а саме, в частині перевірки відомостей зазначених у графах 42 та 45 ВМД.

В судовому засіданні судом досліджені ВМД від 17.06.2008р. № 209000005/2008/3222 та ВМД від 02.06.2009р. №209000005/2009/9084 разом з пакетом документів, що подавався декларантом. Як вбачається з Декларацій митної вартості, що подавались до вищевказаних ВМД в графі "для відміток митного органу" позивачем зазначено відповідно "митну ватість визнано" та "митну вартість перевірено".

Аналізуючи вимоги чинного законодавства та встановлені актом перевірки фактичні обставини, суд приходить до переконання, погоджуючись з відповідачами, що ОСОБА_1 як посадовою особою митного органу не здійснено перевірки відомостей, що містяться у поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів документах, не враховано позицію Держмитслужби, викладену у листі від 26.05.2009р. № 11/3-10.16/4967-ЕП щодо надання митним органам роз`яснення стосовно підходів до контролю за правильністю визначення митної вартості текстильних матеріалів та текстильних виробів та не забезпечено врахування їх собівартості та не забезпечено порівняння заявленого рівня митної вартості з наявною у митного органу інформацією про вартість сировини, внаслідок чого державі нанесені збитки.

Згідно з п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.

Відповідно до ст. 17 цього Закону позивачем була прийнята Присяга державного службовця, в якій він присягнув вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки.

Статтею 10 Закону встановлено основні обов`язки державних службовців, серед яких, зокрема, додержання Конституції України та інших актів законодавства України, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції, сумлінне виконання своїх службових обов`язків.

Вищий адміністративний Суд України у своєму Інформаційному листі № 753/11/13-10 від 25.06.2010р. зазначив, що спеціальні підстави припинення державної служби містяться у ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Оскільки позивача звільнено з займаної посади за порушення Присяги державного службовця, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов`язків та за порушення вимог законодавства з питань митної справи на підставі Закону України «Про державну службу», а не звільнено з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення на підставі Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», а відтак вимога позивача про незаконність наказу Державної митної служби від 18.04.2011р. №796-к, який прийнятий без проведення службового розслідування є безпідставною. Законом України «Про державну службу» не встановлено обов`язок працедавця щодо проведення службового розслідування.

Окрім того, пунктом 2.4 Наказу Державної митної служби України від 13.08.2010р. №918, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4.02.2011р. за №154/18892 «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України`передбачено, що службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.

У відповідності до ст. 11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС У?країни суд оцінює докази, які є у с?праві, за своїм внутріш?нім переконанням, що ґр?унтується на їх без?посередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене ДМСУ з врахуванням встановленого комісією факту неналежного та несумлінне виконання службових обов`язків ОСОБА_1 , невиконання вимог Митного кодексу України, Постанови №339, що потягло за собою втрати Державного бюджету України, та полягало в тому, на час митного оформлення вищезазначеного товару, позивач відповідно до Наказу №136 був уповноважений на здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, проте не забезпечив порівняння заявленого рівня митної вартості з наявною у митного органу інформацією про вартість сировини, правомірно прийняла наказ №796-к від 18.04.2011р., в частині звільнення позивача з займаної посади за порушення Присяги державного службовця, а відтак відсутні підстави щодо визнання його незаконним та скасування в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_1 .

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до переконання, що факт неналежного та несумлінного виконання службових обов`язків ОСОБА_1 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а оскільки, приймаючи 16.03.2007р. Присягу державного службовця, позивач присягнув сумлінно виконувати свої обов`язки, що передбачено ст.17 Закону України «Про державну службу», а відтак в порядку п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу», ДМСУ правомірно прийнято наказ №796-к від 18.04.2011р., в частині звільнення позивача з займаної посади за порушення Присяги державного службовця.

Перевіривши оскаржуваний наказ ДМСУ №796-к від 18.04.2011р., в частині припинення перебування на державній службі ОСОБА_1 , суд вважає, що він прийняті з дотриманням вимог Законів України, виданих на їх виконання нормативних актів та передбачених ст. 2 КАС України принципів, а відтак відсутні підстави для поновлення на займаній посаді позивача та виплати йому середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи та не доведені у судовому засіданні, а відтак у задоволені позову слід відмовити.

У відповідності до ст.94 КАС України судові витрати не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 24, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 08.11.2011 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.