РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 серпня 2024 р.                                                                                          Справа № 120/14163/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

На розгляду в суді перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позивача обґрунтовуються протиправністю дій відповідача щодо внесення до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2020 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі № 120/876/23 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020, відомостей про занижені розміри надбавки за особливості проходження служби (1% замість 65%) та премії (10% замість 116%).

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що згідно з Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідної категорії військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Також відповідач зауважує, що телеграмами Міністерства оборони України від 28.12.2018 № 248/9240 на 2019 рік, від 14.01.2020 № 248/291 на 2020 рік, від 27.01.2021 № 248/612 на 2021 рік та від 04.03.2022 № 248/1210 на 2022 рік військовослужбовцям, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу, які проходять військову службу, встановлено мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, а розмір премії визначається відповідно до тарифного розряду. Водночас для працюючих військовослужбовців розмір посадового окладу та окладу за військовим званням обчислюється шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, оскільки позивач перебуває на пенсії, а виплата військовослужбовцям спірних доплат залежить від якості та особливостей проходження ними військової служби, а також інших чинників, в тому числі наявності необхідного фінансового забезпечення, відповідач вважає, що на виконання судового рішення позивачу була правильна довідка для здійснення перерахунку його пенсії.

Ухвалою суду від 22.11.2023 провадження у справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 380/19324/23 та було відновлене ухвалою від 21.06.2024.

Враховуючи висновки, зроблені Верховним Судом під час розгляду вищезазначеної зразкової справи, ухвалою суду від 05.07.2024 вирішено витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові докази, необхідні для правильного вирішення справи, а саме:

- докази (відомості, інформацію), які стали підставою для визначення позивачу надбавки за особливості проходження служби в розмірі 1% та премії в розмірі 10% в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, з наданням суду відповідного обґрунтування щодо зазначення у довідці саме таких відсотків надбавки за особливості проходження служби та премії;

- відомості щодо відсоткового значення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії станом на 01.01.2020, які отримували військовослужбовці за прирівняною посадою позивача і тарифного розряду, а також копії рішень (телеграм) Міністра оборони України, якими такі розміри були встановлені.

У відповідь на вимогу суду відповідач надав письмові пояснення (без надання витребуваних доказів), в яких повторив свої доводи, наведені у відзиві на позовну. Відповідач наголошує на тому, що нормами законодавства передбачено право керівників державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, встановлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу, зокрема, залежно від складності та важливості виконуваних ними завдань і обов`язків. Щодо премії, то її розмір (але не менше 10% посадового окладу), встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.  

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі № 120/876/23 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням), визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2020.

На виконання вказаного рішення відповідач склав нову довідку від 02.06.2023 за № ХЛ59775, в якій зазначив надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 1% та премію в розмірі 10%.

У зв`язку з такими діями відповідача між сторонами виник новий публічно-правовий спір, який є предметом розгляду у цій справі. Адже позивач вважає дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії неправомірними і такими, що порушують його законне право на соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 43 цього Закону передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

За змістом частини першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі – Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється Головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п. 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі – державні органи).

При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів – не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На виконання цієї постанови наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі – Порядок № 260), який застосовується з дня набрання чинності постановою № 704.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

Суд зазначає, що відповідно до вказаних норм законодавства перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Ці обставини зумовлюють обов`язок уповноважених державних органів скласти та подати до органів Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визначивши у них розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять дійсну військову службу.

Водночас суд звертає увагу на те, що після прийняття Постанови № 704 Кабінет Міністрів України не приймав жодних рішень про збільшення грошового забезпечення особам, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII.

Під час розгляду справи встановлено, що з врахуванням правового висновку Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 відповідач видав позивачу довідку від 30.12.2022 за № ХЛ59775 про розмір грошового забезпечення, згідно з якою грошове забезпечення станом на 05.03.2019 для обчислення пенсії позивача включає, зокрема, надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% та премію у розмірі 116%.

Водночас рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі № 120/876/23 відповідача зобов`язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням), визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

На виконання вказаного рішення відповідач склав оновлену довідку від 02.06.2023 за № ХЛ59775 про розмір грошового забезпечення позивача для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020. При цьому у такій довідці відповідач зазначив надбавку за особливості проходження служби (ВОВЗ, НОПС) в розмірі 1%, а премію в розмірі 10% (замість 65% та 116% відповідно), тобто зменшив розміри цих надбавок у складі грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача.

Оцінюючи правомірність таких дій, суд зазначає, що предмет спору у справі № 120/876/23 стосувався лише порядку обчислення розміру основних та інших видів грошового забезпечення станом на 01.01.2020 для перерахунку пенсії позивача, а саме того, що їх розмір повинен визначатися із застосуванням розміру посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт.

З цього випливає, що відсотковий розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії при оформленні нової довідки на виконання такого рішення мав залишатися незмінним та відповідати попереднім розмірам, оскільки, як вже зазначалося вище, після березня 2018 року пенсії колишніх військовослужбовців централізовано (тобто за рішенням Уряду України) не перераховувалися.

Крім того, суд зауважує, що Постановою № 704 Міністру оборони України надано право у межах наявних асигнувань установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років та здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів – не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Тобто розміри надбавки за особливості проходження служби та премії не є сталими величинами, залежать від рішення Міністра оборони України і фінансових можливостей Міністерства оборони України та можуть коливатися від 1 до 100% для надбавки за ОПВС та від 10% і вище – для премії.

Відтак дії відповідача щодо зазначення у виданій позивачу довідці від 02.06.2023 за № ХЛ59775 мінімального розміру надбавки за ОСП (ВОВЗ, НОПС) 1% та премії 10%, на думку суду, не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними, оскільки не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд зазначає, що відповідне заниження відсоткового розміру надбавки та премії фактично нівелює доцільність перерахунку пенсії позивача, адже в такому разі розмір пенсії, яку позивач отримував до оформлення та видачі оновленої довідки вочевидь зменшиться, хоча, звертаючись до суду з позовом у вказаній справі, позивач переслідував іншу мету, а саме перерахунок його пенсії з урахуванням більшого розміру грошового забезпечення за рахунок його визначення, виходячи з вищого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

Крім того, суд враховує, що право позивача на включення у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премії в розмірі 116% підтверджується довідкою від 30.12.2022 за № ХЛ59775.

Натомість з наданням належних й допустимих доказів відповідач не довів тієї обставини, що у зв`язку із складенням оновленої довідки за рішенням суду від 06.04.2023 у справі № 120/876/23 виникли правові підстави для зменшення розмірів надбавки за ОПС та премії.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що у такій оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивачастаном на 01.01.2020 відповідач був зобов`язаний зазначити відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), в тому числі надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% та премію у розмірі 116%.

Суд наголошує, що відповідач, будучи органом публічної влади, підпорядкований конституційному спеціально-дозвільному принципу, закріпленому зокрема у частині другій статті 19 Основного Закону України, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування такого принципу суттєво обмежує відповідних суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

У справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 зазначено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Суд також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави її втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні її як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади "правової процедури", яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure – справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Установлена правова процедура як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 та від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19.

У свою чергу судом з`ясовано, що під час підготовки та оформлення нової довідки відповідач довільно визначив розміри таких передбачених довідкою складових, як надбавка за особливості проходження військової служби та премія. Ці дії відповідача не мають належного правового підґрунтя, вчинені не на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що визначені законами, та порушують права і законні інтереси позивачки.

Окрім цього суд враховує, що на реалізацію принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи та беручи до уваги висновки, наведені Верховним Судом при вирішенні зразкової справи № 380/19324/23 про те, що  надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2020, 01.01.2022 зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, ухвалою від 05.07.2024 у відповідача витребувано відповідні додаткові докази (відомості, інформацію).

Утім, будучи суб`єктом владних повноважень, відповідач витребуваних судом доказів не надав та поважних причин неможливості їх надання не зазначив.

Відтак суд на підставі положень ч. 9 ст. 80 КАС України вирішує справу за наявними у ній доказами.

В силу приписів частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ст.ст. 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у рішенні за результатами розгляду заркзової справи № 380/19324/23, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити, обравши при цьому правильний та найбільш ефективний спосіб судового захисту, незалежно від того формулювання позовних вимог, яке наведене у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення довідки від 02.06.2023 за № ХЛ59775 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 для здійснення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020, із зменшенням у такій довідці відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 116% до 10%.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, в якій на підставі статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" вказати відомості про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), в тому числі надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премія у розмірі 116% посадового окладу, з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі № 120/876/23, для обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) представник позивача: адвокат Дроненко Юрій Вікторович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: вул. Симона Петлюри, 19, оф. 7, м. Вінниця, 21050);

3) відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складено 02.08.2024.

                                Суддя                                                           Сало Павло Ігорович