615/1064/24

Провадження № 2-зз/625/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2024 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Скляренка М.О.,

за участю секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області клопотання представника відповідача за первісним позовом адвоката Лиски Павла Олександровича, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за первісним позовом представника позивача адвоката Репетун Катерини Володимирівни, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, та зустрічним позовом представника відповідача адвоката Мирошниченко Ксенії Павлівни, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації,

встановив:

Представник позивача адвокат Репетун Катерина Володимирівна, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Валківського районного суду Харківської області із позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ майна.

Відповідною ухвалою, постановленою суддею Валківського районного суду Харківської області 18 червня 2024 року, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

27 червня 2024 року представником відповідача адвокатом Мирошниченко Ксенією Павлівною, діючою від імені та в інтересах ОСОБА_1 , у строк для подання відзиву пред`явлено зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації.

Відповідною ухвалою, постановленою суддею Валківського районного суду Харківської області 02 липня 2024 року, зустрічний позов представника відповідача адвоката Мирошниченко Ксенії Павлівни, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

В подальшому на підставі розпорядження в.о. голови Валківського районного суду Харківської області про передачу цивільної справи з одного суду до іншого згідно п.2 ч.1 та ч.4 ст. 31 ЦПК України цивільну справу за первісним і зустрічним позовом передано на розгляд до Коломацького районного суду Харківської області.

Відповідною ухвалою, постановленою суддею Коломацького районного суду Харківської області 04 липня 2024 року, справу прийнято до провадження і з метою виконання вимог, передбачених ч.1 ст. 189 ЦПК України, розпочато підготовче провадження та призначене підготовче засідання у справі.

29 липня 2024 року представником відповідача за первісним позовом адвокатом Лискою П.О., діючим від імені та в інтересах ОСОБА_1 , шляхом формування відповідного документа в системі «Електронний суд» до суду подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідною ухвалою, постановленою Валківським районним судом Харківської області 16 травня 2024 року, в якому адвокат Лиска П.О. просив скасувати арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982), шляхом заборони його відчуження, накладений судом як захід забезпечення позову.

В обґрунтування клопотання представник відповідача за первісним позовом адвокат Лиска П.О. зазначив, що 13 травня 2024 року представником заявника адвокатом Репетун К.В., діючою від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Валківського районного суду Харківської області до подання відповідної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою, постановленою Валківським районним судом Харківської області 16 травня 2024 року, вказану вище заяву представника заявника ОСОБА_2 адвоката Репетун К.В. задоволено частково, та накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982), шляхом заборони його відчуження.

І, вважаючи, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна поданий до суду поза межами строку, встановленого в імперативних приписах, закріплених у ч.4 ст. 152 ЦПК України, внаслідок чого втратився його взаємозв`язок із забезпеченням позову, застосованого судом до пред`явлення позовної заяви, про наміри подання якої було повідомлено у заяві про забезпечення позову, адвокат Лиска П.О. просив суд задовольнити заявлене ним клопотання, скасувавши арешт на нерухоме майно, накладений судом у якості забезпечення майбутнього позову.

В судове засідання представник відповідача за первісним позовом адвокат Лиска П.О. та відповідачка за первісним позовом ОСОБА_1 не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином (т. 2, а.с. 27, 31), при цьому 31 липня 2024 року адвокатом Лискою П.О. до суду подано заяву за вх. ЕС№ 1315/01-51/24 (т. 2, а.с. 33-34), в якій представник відповідача за первісним позовом просив суд провести розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову за його відсутності.

Представник позивача за первісним позовом адвокат Репетун К.В. та сам позивач за первісним позовом ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися ( т. 2, а.с. 28-32), при цьому представникомвідповідача за первісним позовом адвокатом Репетун К.В. до суду подано письмові заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, зареєстровані в канцелярії суду 01 серпня 2024 року за вх. ЕС№ 1319/01-51/24 (т. 2, а.с. 76-82), в яких адвокат Репетун К.В. виклала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених у клопотанні адвоката Лиски П.О. доводів, а також просила суд розгляд клопотання провести за її відсутності.

З`ясувавши та перевіривши доводи представника ОСОБА_2 адвоката Лиски П.О., викладені ним у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши докази, долучені у якості додатків до клопотання, а також інші матеріали цивільної справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається з протоколів автоматизованого розподілу судової справи та повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (т. 2, а.с. 8), а також зі змісту ухвал, постановлених Валківським районним судом Харківської області 13, 14 та 16 травня 2024 року (т. 2, а.с.6-7, 10-11, 12-16), представник ОСОБА_2 адвокат Репетун К.В. звернулася до Валківського районного суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна 13 травня 2024 року.

За результатами розгляду вказаної вище заяви про забезпечення позову Валківським районним судом 16 травня 2024 року накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982), шляхом заборони його відчуження, про що свідчить відповідна ухвала про забезпечення позову, постановлена судом 16 травня 2024 року (т.2, а.с. 12-16).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Нормами ЦПК України передбачається право сторін звертатися до суду з заявою про забезпечення позову, в тому числі і до подання позовної заяви. Також їм надано право подавати заяву про скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно приписів, закріплених у ч.ч. 1 та 2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи , яке розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У ч. 4 ст. 158 ЦПК України закріплено вимогу, згідно якої за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У п.10 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Згідно імперативних приписів, закріплених у ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 13 ст. 158 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Взявши до уваги те, що представником позивача адвокатом Репетун К.В, діючою від імені та в інтересах ОСОБА_2 , позов до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ майна подано до суду 24 травня 2024 року, а ухвала про його забезпечення постановлена судом 16 травня 2024 року, доводи адвоката Лиски П.О. щодо пропуску визначеного ч.4 ст. 158 ЦПК України десятиденного строку для пред`явлення  позову, викладені ним в обґрунтування заявленого клопотання про скасування заходів забезпечення позову,  не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому таке клопотання суд вважає безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

Окремо суд вважає за доцільне зазначити, що будь яких інших доводів, на які б посилався адвокат Лиска П.О. як на визначену підставу для скасування заходів забезпечення позову, клопотання не містить і визначених законом таких підстав судом під час розгляду відповідного клопотання не виявлено, позаяк розгляд справи за позовом, який забезпечено шляхом накладення арешту на нерухоме майно, ще триває, обставини, що зумовили застосування заходів забезпечення позову не змінилися, потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин не відпала, що, в свою чергу, також свідчить про відсутність визначених законом підстав для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Разом з цим суд зазначає, що гідно ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 158, 258, 259, 260, 261, 353  ЦПК України суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом адвоката Лиски Павла Олександровича, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову.

У скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих Валківським районним судом Харківської області згідно ухвали, постановленої 16 травня 2024 року, у виді накладання арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982), шляхом заборони його відчуження відмовити.

Згідно ч. 6 ст. 158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали суду виготовлений та підписаний 01 серпня 2024 року.

Суддя                                           М.О. Скляренко