Справа № 199/4490/24

(2/199/2373/24)

УХВАЛА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2024 року         Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана позовна заява, ознайомившись із матеріалами якої, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, відповідно до ст.27 ч.1 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Винятком із вказаного загального правила є випадки підсудності за вибором позивача, виключна підсудність, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя, що передбачені нормами ст.ст.26, 28-30 ЦПК України.

Положеннями ст.187 ч.ч.6, 8, 9 ЦПК України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України.

Згідно ст.31 ч.1 п.1 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю із вказаної підстави здійснюється на підставі ухвали суду.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, відповідачем за позовом виступає фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, а предметом спору є розірвання шлюбу. За таких обставин суддею Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська на виконання вимог ст.187 ч.6 ЦПК України було направлено запит задля з`ясування зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача. Згідно відповіді на такий запит з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої в порядку ст.187 ч.8 ЦПК України, адресою реєстрації місця проживання відповідача значиться АДРЕСА_1 , що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, є тимчасово окупованою територією України. При цьому зареєстроване місце проживання позивача та спільної дитини сторін так само знаходиться на тимчасово окупованій території України за тією ж адресою для позивача та за адресою АДРЕСА_2 . Кожна із вказаних адрес не належить до території юрисдикції Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.

За викладених вище обставин судом своєю ухвалою від 11 червня 2024 року було витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацією з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно сторін та їх спільної дитини. У відповідь на вказану ухвалу до суду 29 липня 2024 року надійшов лист Мінсоцполітики, зі змісту якого вбачається, що обидві сторони та їх спільна дитина є внутрішньо переміщеними особами, а їх останньою фактичною адресою, як внутрішньо переміщених осіб, є наступна: АДРЕСА_3 , що відповідно до адміністративно-територіального поділу міст Дніпра знаходиться на території Індустріального району міста, а відтак належить до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

За змістом ст.ст.1, 4-5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 цього Закону. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону (залишення свого місця проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що з огляду на предмет та характер спірних правовідносин, а також суб`єктний складу сторін за позовом відсутні підстави для застосування положень ст.ст.26, 28-30 ЦПК України при визначенні підсудності такого позову, а за загальними правилами підсудності (за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача), передбаченими ст.27 ЦПК України в контексті ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», позов підсудний не Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська, а саме Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська, оскільки теперішнє актуальне та зареєстроване у встановленому законом порядку шляхом взяття сторін та їх дитини на облік як внутрішньо переміщених осіб місце проживання знаходиться в межах територіальної юрисдикції саме Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, приходжу до висновку про необхідність направлення матеріалів даної позовної заяви до зазначеного суду на підставі ст.31 ч.1 п.1 ЦПК України для розгляду за підсудністю.

Нормою ст.32 ЦПК України встановлено, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26-32, 258-261, 263, 352-355 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – передати на розгляд за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя        А.М. Авраменко