ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 серпня 2024 року           справа №360/530/24

м. Дніпро

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №360/530/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

                                                     УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №360/530/24.

Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

За приписами ст. 3 Закону України «Про судовий збір» в даному випадку об`єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Судовий збір сплачується як у безготівковій, так і в готівковій формі через установи банків чи відділення зв`язку та справляється за місцем розгляду справи.

Згідно ч. 1  ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.

Згідно пп.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п.2).

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»  за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 1816,80 грн. (3028,00*0,4*150%) за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецька ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою в адміністративній справі, Перший апеляційний адміністративний суд, а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору на адресу суду апеляційної інстанції.

Зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України  в  ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю сплатити судовий збір у зв`язку з недостатністю асигнувань фонду державного бюджету, що, на думку апелянта, дає підстави у відповідності ст. 133 КАС України відстрочити сплати судового збору.

Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору, останній не зазначає про вжиті ним заходи.

При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу відстрочення сплати судового збору, як і не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Керуючись статтями 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,

                                                         УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №360/530/24 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач                                                                                               Т.Г. Гаврищук