УХВАЛА

01 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 178/1774/23

провадження № 51-3491ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року,

встановив:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить

про перегляд судових рішень щодо нього у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу засудженим подано без додержання вимог пунктів 3, 4, 5 ч. 2 цієї статті.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі необхідно зазначити судові рішення, що оскаржуються.

Однак засуджений не конкретизує у вступній частині касаційної скарги, які саме судові рішення він оскаржує. При цьому, як убачається з мотивувальної частини скарги, засуджений вказує як на незаконність ухваленого щодо нього вироку апеляційного суду через його невідповідність вимогам ст. 420 КПК, копію якого до скарги не додає, так і на неправильність постановленої щодо нього ухвали суду апеляційної інстанції, яку у прохальній частині скарги просить змінити. Вказане перешкоджає суду касаційної інстанції визначитись з предметом перевірки в касаційному порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень

при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого

(ст. 414 КПК).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,

яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,

що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи

в обґрунтування кожної позиції.

Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, засуджений

у касаційній скарзі не наводить конкретних порушень закону, допущених судом першої інстанції під час постановлення оскарженого вироку, які б відповідно до положень

ч. 1 ст. 438 КПК з урахуванням приписів статей 412-414 цього Кодексу були б підставами для його скасування чи зміни.

Крім того, засуджений в обґрунтування незаконності оскарженого вироку заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження,

що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім цього, засуджений, вказуючи у прохальній частині скарги на необхідність зміни оскаржених судових рішень шляхом застосування до нього положень ст. 75 КК,

у мотивувальній частині скарги на неправильне застосування закону України

про кримінальну відповідальність, як на підставу, визначену п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК,

для такої зміни, не посилається, чим допустив суперечності.

Суперечливою є касаційна скарга і в тому, що засуджений просить змінити судові рішення лише в частині призначеного покарання, тоді як у мотивувальній частині скарги вказує на те, що оскаржений вирок взагалі не містить доказів його вини,

що перешкоджає касаційному суду визначитись з предметом перевірки у касаційному порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи,

яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.

Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни,

а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений у прохальній її частині просить змінити оскаржені вирок та ухвалу, тоді як у мотивувальній частині скарги вказує

на необхідність скасування ухваленого щодо нього вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, чим допустив суперечності.

Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття

касаційного провадження.

Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим

ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу засудженого без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків,

що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,

яка подала касаційну скаргу.

Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом

з касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року щодо нього залишити

без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.

У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3