ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

_______________________________________________________________________

УХВАЛА

"30" липня 2024 р.                                                                      Справа № 924/418/24

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Західні лісові ресурси", с. Підріжжя Ковельського району Волинської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Барт-М", м. Хмельницький

про стягнення 708 500,00 грн. збитків,

представники сторін:

позивача: адвокат Ткачук О.В. – згідно ордера від 27.03.2024 року (в режимі ВКЗ);

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 708 500,00 грн. збитків. Вимоги мотивує тим, що 05.06.2023 року між сторонами у справі укладено договір поставки обладнання, за умовами якого відповідачем поставлено позивачу оплачений останнім товар на суму 4 251 000,00 грн., з яких 708 500,00 грн. ПДВ. Проте, ТОВ "Барт-М", всупереч положенням Податкового кодексу України, не здійснило реєстрацію податкових накладних на суму операцій з поставки товару, що спричинило неможливість ТОВ "Західні лісові ресурси" скористатись податковим кредитом в розмірі 708 500,00 грн. Відтак позивач вважає, що відповідачем такими діями заподіяно шкоду ТОВ "Західні лісові ресурси", яку просить стягнути в судовому порядку.  

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

18.06.2024 року від відповідача надійшла заява з проханням закрити провадження у даній справі у зв`язку з реєстрацією податкових накладних щодо здійснення операцій з поставки товару за договором від 05.06.2023 року та можливістю позивача, у зв`язку з цим, скористатись податковим кредитом в розмірі 708 500,00 грн.

На підтвердження відповідачем надано податкову накладну від 06.06.2023 року №32 щодо здійснення операції з поставки ТОВ "Західні лісові ресурси" товару на суму 850000,00 грн., з яких сума ПДВ 141666,66 грн., та податкову накладну №33 від 15.06.2023 року щодо здійснення операції з поставки ТОВ "Західні лісові ресурси" товару на суму 3401000,00 грн., з яких сума ПДВ 566833,334 грн. Окрім того, ТОВ "Барт-М" надано квитанції від 31.05.2024 року та від 07.06.2024 року про реєстрацію податкових накладних №32 від 06.06.2024 року та №33 від 15.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Повноважний представник позивача в підготовчому засіданні 30.07.2024 року не заперечив щодо закриття провадження у справі №924/418/24.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в підготовчому засіданні, належним чином повідомлений про час та місце засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 18.06.2024 року у даній справі в електронний кабінет ТОВ "Барт-М" в ЄСІТС.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №924/418/24 з врахуванням наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 та постановах Касаційного господарського суду від 25.07.2019 у справі № 916/144/18, від 15.01.2020 у справі №911/3197/17, від 14.05.2020 у справі №907/737/18, від 14 січня 2021 року у справі № 916/3547/19.

Частиною 3 ст.231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем після відкриття провадження у даній справі зареєстровано податкові накладні, які надають право позивачу на отримання податкового кредиту в сумі 708 500,00 грн., суд доходить висновку про відсутність предмету спору між товариством з обмеженою відповідальністю "Західні лісові ресурси", с. Підріжжя Ковельського району Волинської області до товариством з обмеженою відповідальністю "Барт-М", м. Хмельницький щодо стягнення 798500,00 грн. збитків, тому провадження у справі №924/418/24 підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" унормовує, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Судовий збір в такому випадку повертається повністю.

Із платіжної інструкції №13 від 24.04.2024 року та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України стверджується, що позивачем за подання даного позову сплачено 1,5% від заявленої до стягнення суми - 10 627,50 грн. Відтак, з огляду на наведені положення законодавства, вказана сума підлягає поверненню ТОВ "Західні лісові ресурси".

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 60 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, на підтвердження понесення якої надав договір про надання правничої допомоги №016/2024-Т від 26.03.2024 року, укладений між адвокатським об`єднанням "Статус"  особі керуючого партнера Ткачука Олександра Вікторовича та ТОВ "Західні лісові ресурси". За умовами п. 1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

У розділі ІІ договору передбачено, що на виконання доручення клієнта адвокатське об`єднання складає, підписує та подає заяву (позовну заяву, відзив, інші заяви по суті справи, а також заяви процесуального характеру) у справі про стягнення збитків з ТОВ "Барт-М" в сумі 708500,00 грн.; забезпечує представництво/захист прав та інтересів клієнта у суді; надає всі ніші види правової допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручень клієнта.

У розділі 4 договору погоджено фіксований гонорар за надання правової допомоги у розмірі 60 000,00 грн, який сплачується клієнтом одним платежем протягом двох днів з дати виставлення відповідного рахунку.

На виконання умов договору адвокатським об`єднанням виставлено позивачу рахунок від 24.04.2024 року щодо сплати 60 000,00 грн. за надання правничої допомоги згідно договору від 26.03.2024 року. В свою чергу, ТОВ "Західні лісові ресурси" перераховано адвокатському об`єднанню "Статус" згідно платіжного доручення від 24.04.2024 року 60 000,00 грн. за надання правничої допомоги.        

Так, відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Ухвала суду про компенсацію судових витрат після закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду є судовим рішенням про розподіл судових витрат, яке приймається за наслідком розгляду відповідного клопотання учасника справи з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін. Зазначений правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 7.37 - 7.39 постанови від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Відповідач у заяві від 17.06.2024 року просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн. Заперечення мотивує тим, що дана справа не є складною, фактично адвокатом складено позовну заяву, додаткових заяв та клопотань не заявлялось, у судовому засіданні 21.05.2024 року представник позивача був відсутній. Крім того, у справі відсутній значний обсяг документів, представнику необхідно було ознайомитись з договором поставки, платіжними інструкціями та оплату товару та видатковою накладною. Також не було потреби проводити розрахунки.

Додатково звертає увагу, що стаж професійної діяльності адвоката становить 12 років, тому для кваліфікованого юриста даний спір є спором незначної складності, спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України, ГК України, Податкового кодексу. Натомість великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи також не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Вважає, що дана справа є звичайним спором про стягнення збитків без потреби здійснювати розрахунки суми стягнення.

Так, судом враховується відсутність обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Зазначені висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Як встановлено вище, між позивачем та адвокатським об`єднанням "Статус" узгоджено фіксований розмір гонорару за надання правничої допомоги у спорі із ТОВ "Барт-М"  в розмірі 60 000,00 грн.   

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

В даному випадку суд враховує не значну складність справи та добровільне задоволення позовних вимог відповідачем під час судового розгляду, проте, також приймає до уваги, що спір доведено до суду саме внаслідок неправомірних дій ТОВ "Барт-М", що і спричинило необхідність ТОВ "Західні лісові ресурси" звернутися за правовою допомогою. При цьому, позивачем вчинялись дії з досудового врегулювання спору шляхом надіслання ТОВ "Барт-М" відповідних звернень, натомість відповідач жодних чином не обґрунтував неможливість виконання покладеного на нього обов`язку з реєстрації податкових накладних.

Отже, врахувавши клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, обставини спору, беручи до уваги те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "Барт-М" на користь ТОВ "Західні лісові ресурси" 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою.

Присудження 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу, як просить відповідач, не може відповідати вищевикладеним критеріям та фактично нівелює принцип відшкодування судових витрат.   

Керуючись ст.ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд –

УХВАЛИВ:

закрити провадження у справі №924/418/24.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Барт-М» (29000, м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, буд. 24, кв. 10, код 41909446) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західні лісові ресурси» (45054, Волинська область, Ковельський район, с. Підріжжя, вул. С. Музичука, 8а, код 39670521) 30 000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Видати наказ.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Західні лісові ресурси» (45054, Волинська область, Ковельський район, с. Підріжжя, вул. С. Музичука, 8а, код 39670521) з Державного бюджету України 10 627,5 грн. (десять тисяч шістсот двадцять сім грн. 50 коп.) судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №13 від 24.04.2024 року.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення суддею, 30.07.2024 року, та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.   

Повний текст ухвали складено 31.07.2024 року

Суддя                                                                      М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи; позивачу (45054, Волинська область, Ковельський район, с. Підріжжя, вул. С. Музичука, 8а) - оригінал з герб. печаткою; відповідачу в електронний кабінет