Справа № 175/5317/21

Провадження № 2/175/1530/21

2024 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року смт Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді Дараган Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Коломоєць Т.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Москвіна Тетяна Валеріївна,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 ,

представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Носова Вікторія Іванівна,

треті особи - ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яна Володимирівна, орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів дарування, за участі третіх осіб - ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталії Миколаївни, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яни Володимирівни, органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування, за участі третіх осіб - ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В., органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

В позові зазначено, що 26 листопада 2020 року між відповідачами були укладені договір дарування квартири та договір дарування нежитлового приміщення. Відповідно до умов договорів дарувальник - відповідачка ОСОБА_2 передала безоплатно у власність обдаровуваній - відповідачці ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлове приміщення на І поверсі житлового будинку літ А-12, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а обдаровувана прийняла безоплатно у власність ці дарунки. Позивач вважає, що зазначені договори дарування є недійсними, оскільки вони є фіктивними, так як укладалися без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлювалися, а лише з метою позбавити позивача як спадкоємця можливості прийняти спадщину після смерті його батька, до складу якої входили відчужені квартира і нежитлове приміщення як спільна сумісна власність подружжя. Позивач просить суд визнати договір дарування квартири, укладений між відповідачами 26 листопада 2020 року, та договір дарування нежитлового приміщення, укладений між відповідачами 26 листопада 2020 року, недійсними.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Москвіна Т.В. заявлені вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Носова В.І. позов не визнали, посилаючись на те, що вимоги позивача безпідставні, оскільки квартира та нежитлове приміщення були придбані за особисті кошти відповідачки ОСОБА_2 , а тому вони не були спільною сумісною власністю подружжя. Відповідачка ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 , пояснила, що квартира і нежитлове приміщення були придбані за її особисті кошти, які вона взяла в борг у своєї матері, цей борг повністю не погашений і дотепер. Для відчуження цього майна нею був отриманий дозвіл органу опіки та піклування. Після укладення відповідних договорів її донька ОСОБА_1 та вона проживають у спірній квартирі та користуються нежитловим приміщенням. Крім того, представник відповідачки зазначила, що жодних належних і допустимих доказів фіктивності правочинів позивачем суду не надано, а обраний позивачем спосіб захисту прав є неефективним. Тому просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачкою ОСОБА_2 подано відзив на позову заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки квартира та нежитлове приміщення є особистою приватною власністю відповідачки ОСОБА_2 , вони були придбані за її особисті кошти за рахунок позики, яка частково повернута лише у 2022 році. Жодних належних і допустимих доказів фіктивності правочинів, відсутності в учасників правочинів намірів створити юридичні наслідки позивачем суду не надано, для укладення цих правочинів відповідачкою ОСОБА_2 був отриманий відповідний дозвіл органу опіки та піклування.

В судове засідання треті особи - ОСОБА_1 та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В. не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною та вважає можливим ухвалити рішення за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання представник третьої особи - органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим ухвалити рішення за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Третьою особою - органом опіки та піклування - Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області подано пояснення, в яких зазначено, що питання щодо надання відповідачці ОСОБА_2 дозволу на укладення договорів дарування квартири і нежитлового приміщення було розглянуто комісією з питань захисту прав дітей при Виконавчому комітеті Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, якою було надано відповідний висновок. В подальшому рішенням Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області було вирішено надати відповідачці ОСОБА_2 дозвіл на укладення договорів дарування квартири і нежитлового приміщення на ім`я малолітньої дитини - ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 було призначено відповідальною особою за збереження цього майна до повноліття дитини. Відповідачкою ОСОБА_2 були надані всі необхідні документи, а укладення договору призвело до покращення майнових інтересів дитини. Тому просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року виправлено описку в ухвалі Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Носової В.І. про залишення позовної заяви без розгляду, прийнято уточнену позовну заяву в редакції від 19 вересня 2022 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2023 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарги представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Носової В.І. на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2023 року та повернуто її скаржникові.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2 суму судового збору в розмірі 429 гривень 44 копійок.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В. докази.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Москвіної Т.В. про забезпечення позову.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Згідно з свідоцтвом про народження, виданим 27 жовтня 1995 року Відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 27 жовтня 1995 року складено відповідний актовий запис № 1155.

Згідно з свідоцтвом про народження, виданим повторно 14 листопада 1995 року Відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 14 листопада 1990 року складено відповідний актовий запис № 1307.

Згідно з свідоцтвом про шлюб, виданим 21 травня 2011 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, 21 травня 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, прізвища чоловіка - ОСОБА_5 та дружини - ОСОБА_5 , про що 21 травня 2011 року складено відповідний актовий запис № 158.

Згідно з свідоцтвом про народження, виданим 16 січня 2013 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 16 січня 2013 року складено відповідний актовий запис № 103.

Згідно з письмовою розпискою від 17 серпня 2017 року, відповідачка ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_9 гроші в розмірі 35000 доларів США для придбання квартири і гаража в особисту власність у ЖК «ДНІПРОВСЬКА БРАМА-1» та зобов`язалася повернути вказану суму в строк до 30 серпня 2024 року.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору про сплату пайових внесків у ЖБК «ДНІПРОВСЬКА БРАМА 1» від 17 липня 2017 року, довідки про асоційоване членство в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі, акту прийму-передачі квартири, договору про заміну сторони від 01 лютого 2018 року.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, нежитлове приміщення на І поверсі житлового будинку АДРЕСА_3 , зареєстроване за ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору про сплату пайових внесків у ЖБК «Дніпровська Брама 2» від 22 серпня 2018 року, акту прийому-передачі нежитлового приміщення, довідки про асоційоване членство в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі.

Згідно з свідоцтвом про смерть, виданим 22 жовтня 2019 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 1909.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 18 вересня 2020 року № 372 «Про надання дозволу на укладання договору дарування нерухомого майна (квартири) та нежитлового приміщення (гаражу) на ім`я малолітньої дитини», надано дозвіл ОСОБА_2 на оформлення договору дарування нерухомого майна (квартири) у частці 1/1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я малолітньої дитини ОСОБА_10 , 2013 року народження. Надано дозвіл ОСОБА_2 на оформлення договору дарування нерухомого майна - нежитлового приміщення (гаражу) у частці 1/1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я малолітньої дитини ОСОБА_10 , 2013 року народження. Призначено ОСОБА_2 відповідальною особою за збереження майна: 1/1 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлового приміщення - гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до повноліття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з договором дарування квартири від 26 листопада 2020 року, який був укладений між ОСОБА_11 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 як законним представником в інтересах її малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазур Я.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 6196, дарувальник - ОСОБА_2 передала безоплатно у власність обдаровуваній - ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а обдаровувана прийняла безоплатно у власність цей дарунок.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 26 листопада 2020 року.

Згідно з договором дарування нежитлового приміщення від 26 листопада 2020 року, який був укладений між ОСОБА_11 , який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 як законним представником в інтересах її малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазур Я.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 6197, дарувальник - ОСОБА_2 передала безоплатно у власність обдаровуваній - ОСОБА_1 нежитлове приміщення на І поверсі житлового будинку літ А-12, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а обдаровувана прийняла безоплатно у власність цей дарунок.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, нежитлове приміщення на І поверсі житлового будинку літ А-12, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 26 листопада 2020 року.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 липня 2021 року, яке було видано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. і зареєстроване в реєстрі за № 1337, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: на 1/4 частку дочка ОСОБА_1 , на 1/4 частку його дружина ОСОБА_2 , на 1/4 частку його син ОСОБА_1 , на 1/4 частку його син ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/4 частки земельної ділянки 18, площею 0,0531 га, кадастровий номер: 1221411000:02:020:0011, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, яка знаходиться у СТ «ЕКСПРЕС» м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 23 травня 2005 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку земельної ділянки видано ОСОБА_1 ..

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 липня 2021 року, яке було видано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. і зареєстроване в реєстрі за № 1338, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: на 1/4 частку дочка ОСОБА_1 , на 1/4 частку його дружина ОСОБА_2 , на 1/4 частку його син ОСОБА_1 , на 1/4 частку його син ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/4 частки земельної ділянки 18, площею 0,0531 га, кадастровий номер: 1221411000:02:020:0011, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, яка знаходиться у СТ «ЕКСПРЕС» м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 23 травня 2005 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку земельної ділянки видано ОСОБА_2 ..

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 липня 2021 року, яке було видано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. і зареєстроване в реєстрі за № 1339, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: на 1/8 частку дочка ОСОБА_1 , на 1/8 частку його дружина ОСОБА_2 , на 1/8 частку його син ОСОБА_1 , на 1/8 частку його син ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 частки садового будинку АДРЕСА_4 , який розташований на земельній ділянці, площею 0,0531 га, кадастровий номер: 1221411000:02:020:0011, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, за адресою: СТ «ЕКСПРЕС» м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 травня 2015 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частку садового будинку видано ОСОБА_1 ..

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 липня 2021 року, яке було видано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. і зареєстроване в реєстрі за № 1340, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: на 1/8 частку дочка ОСОБА_1 , на 1/8 частку його дружина ОСОБА_2 , на 1/8 частку його син ОСОБА_1 , на 1/8 частку його син ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 частки садового будинку АДРЕСА_4 , який розташований на земельній ділянці, площею 0,0531 га, кадастровий номер: 1221411000:02:020:0011, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, за адресою: СТ «ЕКСПРЕС» м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 травня 2015 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частку садового будинку видано ОСОБА_2 ..

Згідно з постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нощенко Н.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 липня 2021 року, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 в зв`язку з ненаданням ним документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Згідно з постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нощенко Н.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 липня 2021 року, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 в зв`язку з ненаданням ним документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 серпня 2021 року, яке було видано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. і зареєстроване в реєстрі за № 1632, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: на 1/4 частку дочка ОСОБА_1 , на 1/4 частку його дружина ОСОБА_2 , на 1/4 частку його син ОСОБА_1 , на 1/4 частку його син ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/4 частки земельної ділянки 18, площею 0,0531 га, кадастровий номер: 1221411000:02:020:0011, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, яка знаходиться у СТ «ЕКСПРЕС» м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 23 травня 2005 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку земельної ділянки видано ОСОБА_1 ..

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 серпня 2021 року, яке було видано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. і зареєстроване в реєстрі за № 1634, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: на 1/8 частку дочка ОСОБА_1 , на 1/8 частку його дружина ОСОБА_2 , на 1/8 частку його син ОСОБА_1 , на 1/8 частку його син ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 частки садового будинку АДРЕСА_4 , який розташований на земельній ділянці, площею 0,0531 га, кадастровий номер: 1221411000:02:020:0011, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, за адресою: СТ «ЕКСПРЕС» м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 травня 2015 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частку садового будинку видано ОСОБА_1 ..

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 серпня 2021 року, яке було видано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. і зареєстроване в реєстрі за № 1636, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: на 1/4 частку дочка ОСОБА_1 , на 1/4 частку його дружина ОСОБА_2 , на 1/4 частку його син ОСОБА_1 , на 1/4 частку його син ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/4 частки земельної ділянки 18, площею 0,0531 га, кадастровий номер: 1221411000:02:020:0011, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, яка знаходиться у СТ «ЕКСПРЕС» м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 23 травня 2005 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку земельної ділянки видано ОСОБА_1 ..

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 серпня 2021 року, яке було видано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. і зареєстроване в реєстрі за № 1638, спадкоємцями зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: на 1/8 частку дочка ОСОБА_1 , на 1/8 частку його дружина ОСОБА_2 , на 1/8 частку його син ОСОБА_1 , на 1/8 частку його син ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 частки садового будинку АДРЕСА_4 , який розташований на земельній ділянці, площею 0,0531 га, кадастровий номер: 1221411000:02:020:0011, цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва, за адресою: СТ «ЕКСПРЕС» м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 травня 2015 року. Свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частку садового будинку видано ОСОБА_1 ..

Згідно із заявою-претензією (вимогою) про відшкодування (погашення) боргу від 19 березня 2021 року, кредитор спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_12 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. із цією заявою-претензією (вимогою) про відшкодування (погашення) боргу до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Згідно з письмовою розпискою від 15 серпня 2022 року, ОСОБА_9 отримала від відповідачки ОСОБА_2 частину боргу за договором позики (розпискою) від 17 серпня 2017 року в розмірі 15000 доларів США. Сума боргу, яка підлягає поверненню до 30 серпня 2024 року складає 20000 доларів США.

V. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Так, із наведених вище норм закону випливає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до змісту ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням приписів ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Судом встановлено, що 26 листопада 2020 року між відповідачкою ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діяв ОСОБА_11 , та відповідачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , було укладено договір дарування квартири, за умовами якого дарувальник - ОСОБА_2 передала безоплатно у власність обдаровуваній - ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а обдаровувана прийняла безоплатно у власність цей дарунок.

Також 26 листопада 2020 року між відповідачкою ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діяв ОСОБА_11 , та відповідачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , було укладено договір дарування нежитлового приміщення, за умовами якого дарувальник - ОСОБА_2 передала безоплатно у власність обдаровуваній - ОСОБА_1 нежитлове приміщення на І поверсі житлового будинку літ А-12, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а обдаровувана прийняла безоплатно у власність цей дарунок.

Для відчуження вказаного вище нерухомого майна відповідачка ОСОБА_2 звернулася до органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, яким було надано дозвіл ОСОБА_2 на оформлення договорів дарування нерухомого майна - квартири та нежитлового приміщення.

В подальшому, після укладення договорів дарування право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлове приміщення на І поверсі житлового будинку літ А-12, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , було зареєстроване за відповідачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідачка ОСОБА_1 проживає у вказаній квартирі та користується вказаним нежитловим приміщенням разом зі своєю матір`ю - відповідачкою ОСОБА_2 , яка є відповідальною особою за збереження цього майна до повноліття ОСОБА_1 ..

Крім того, договори дарування відповідають вимогам ч. 2 ст. 719 ЦК України, тобто вони укладені у письмовій формі та нотаріально посвідчені. Як вбачається зі змісту цих договорів, їх учасники мали повну уяву не тільки про предмет правочину, а й досягли згоди щодо усіх істотних його умов. При укладанні договорів дарування були виконані усі загальні вимоги, додержання яких згідно зі ст. 203 ЦК України є необхідним для чинності правочину.

Посилання позивача та його представника - адвоката Москвіної Т.В. на те, що укладені договори дарування є фіктивними, суд не може прийняти до уваги, оскільки такі посилання є безпідставними, необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Так, тлумачення ст. 234 ЦК України свідчить, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду України, викладених у постанові від 21 січня 2015 року (справа № 6-197цс14). Однак, під час судового розгляду позивачем та його представником не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність умислу всіх сторін правочину, відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки, того, що сторони зазначених вище договорів дарування вчинили ці правочини лише для виду, знаючи заздалегідь, що правочини не будуть виконаними, так само як і не обґрунтовано і не доведено того, що вчиняючи ці правочини, сторони мали якісь інші цілі, ніж ті, що передбачені правочинами. В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 заперечувала проти цих обставин, зазначаючи, що вона мала намір подарувати нерухоме майно своїй доньці, оскільки її померлий чоловік не зміг забезпечити малолітню доньку житлом, на відміну від інших його дітей, нерухоме майно було фактично передано доньці на виконання цих договорів дарування.

Так само судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника позивача - адвоката Москвіної Т.В. на те, що укладені договори дарування є фіктивними, відповідачка ОСОБА_2 під час їх укладення зловживала правом та розпорядилася майном, яке є спільною сумісною власністю подружжя, з метою позбавити позивача як спадкоємця можливості прийняти спадщину, оскільки такі посилання є безпідставними та необґрунтованими. Так, дії особи, які полягають у реалізації нею свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, дійсно є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора. Разом із цим судом встановлено, що позивач не є кредитором відповідачки ОСОБА_2 , жодного існуючого та невиконаного боргового зобов`язання перед позивачем остання не має, тому відсутні підстави вважати, що укладені між відповідачами договори дарування направлені на уникнення звернення стягнення на майно відповідачки ОСОБА_2 як боржника позивача. Крім того, відповідачкою ОСОБА_2 надані докази на підтвердження того, що нерухоме майно було придбано за її особисті кошти, а тому було її особистою приватною власністю. Жодних клопотань про витребування відповідних документів, на підставі яких відповідачкою ОСОБА_2 було набуто право власності на квартиру і нежитлове приміщення, позивачем не заявлялось, тому надані відповідачкою докази вочевидь є такими, що спростовують презумпцію спільності права власності подружжя. При цьому вимог про визнання договорів дарування недійсними з іншої підстави, окрім як ст. 234 ЦК України, позивач не пред`явив.

Крім того, суд враховує, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором, законом, судом у визначених законом випадках. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням цивільного судочинства. У разі, якщо на виконання оспорюваного правочину передано майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів або про витребування майна з володіння відповідача. Разом із тим, позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, адже не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Тобто, заявлені позивачем вимоги про визнання договорів дарування недійсними вочевидь не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки задоволення таких вимог не призведе до відновлення порушеного права позивача, а створить підстави для подальшого звернення позивача до суду з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження.

Таким чином, оскільки під час судового розгляду не було встановлено належних, допустимих та достатніх доказів на обґрунтування фіктивності укладених відповідачами договорів дарування, в зв`язку із чим відсутні передбачені законом підстави для визнання цих договорів недійсними, заявлені позовні вимоги не є ефективним способом захисту, тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позову, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 204, 215, 234 ЦК України, ст.ст. 19, 263 - 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про визнання недійсними договорів дарування, за участі третіх осіб - ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталії Миколаївни, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яни Володимирівни, органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особи: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Наталія Миколаївна, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 15-А.

Третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яна Володимирівна, місцезнаходження: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 32 прим. 3.

Третя особа: орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 56-Б, код ЄДРПОУ 40198703.

Повний текст рішення складено 17 червня 2024 року.

Суддя: