УХВАЛА

29 липня 2024 року

м. Київ

справа № 522/17681/16-ц

провадження № 61-10264 ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 рокуу справі за позовом акціонерного товариства «Альфа Банк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Сенс Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2021 року у задоволенні позову АТ «Альфа Банк» відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» (правонаступник АТ «Сенс Банк») заборгованість за договором кредиту від 27 жовтня 2006 року № 690/Ф03.14-119 у розмірі 8 300,02 дол. США, заборгованість за договором кредиту від 18 лютого 2008 № 2008-690/Ф03.14-020 у розмірі 27 665,49 дол. США та відсотки у розмірі 2 182,49 дол. США. В іншій частині позову відмовлено.

17 липня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала доВерховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Щодо сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі заявник просить відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі посилаючись на те, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, який становить 44 000,00 грн, оскільки постійним єдиним доходом є аліменти на дитину, яка потребує лікування та особливого догляду, постійного регулярного заробітку не має, а також не має рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Суд вважає, що за подання цієї касаційної скарги судовий збір складає 22 719,23 грн, а не 44 000,00 грн, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що до грошових вимог, які підлягають стягненню, належить сума боргу за кредитними договорами у загальному розмірі 38 148,00 дол. США, що еквівалентно 946 634,92 грн, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 28 399,04 грн (946 634,92 грн* 1,5% * 200%).

Із застосуванням коефіцієнту 0,8 понижений розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги становить 22 719,23 грн (28 399,04 грн х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що відсутні підстави відстрочувати ОСОБА_1 сплату судового збору, з огляду на таке.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Надані заявницею відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору свідчать, що розмір доходів, отриманих ОСОБА_1 в якості аліментів за січень 2023 року, становить 2 878,83 грн.

Однак, касаційна скарга та додані докази у їх сукупності не містять даних про реальний дохід заявника, оскількине надано суду даних про річний дохід за весь 2023 рік, включаючи реальні доходи від адвокатської або іншої професійної діяльності, доказів про наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків у банківських установах, тощо.

Як свідчать відкриті дані Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 та члени її сім`ї мали у власності рухоме та нерухоме майно, тому голослівне твердження заявника про відсутність такого без належного підтвердження не є достатнім для відстрочення сплати судового збору.

Саме по собі посилання ОСОБА_1 на те, що її доходу вистачає лише на забезпечення особливого догляду за дитиною, не підтверджене доказами про склад сім`ї, вік заявниці та її працездатність, не свідчить про відсутність доходів та необхідність відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 60 063,89 дол. США, наведені заявником доводи та надані у їх підтвердження докази не можна визнати такими, що свідчать про відсутність можливості для сплати судового збору, тому не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Вказане грунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 136, 185, 389, 392 - 394 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь