Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 липня 2024 року                                                             Справа№200/2959/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до

НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

                                                       ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 № 1130-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

Ухвалою суду від 17 травня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/2959/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

У період з 10 липня 2024 року по 26 липня 2024 року включно суддя Смагар С.В. перебувала у щорічній відпустці.

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 26 березня 2024 року № 339-ОС його виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28 березня 2024 року. Під час проходження військової служби та звільнення з неї позивач перебував на всіх видах забезпечення, в тому числі на речовому у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_3 ). 25 березня 2024 року позивач звернувся до відповідача із рапортом про виплату у зв`язку із звільненням з військової служби грошової компенсації за неотримане речове майно. На час подання позовної заяви НОМЕР_2 прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно ОСОБА_1 не виплачено. Разом з тим, із наданої відповідачем довідки-розрахунку № 10 від 06.05.2024 на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна вбачається, що відповідач не у повному обсязі нарахував компенсацію за неотримане речове майно, право не яке ОСОБА_1 набув у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби. У довідці-розрахунку № 10 від 06.05.2024 здійснено нарахування вартості речового майна пропорційно термінів його носіння, тим самим зменшивши розмір грошової компенсації за неотримане під час служби речове майно згідно цін розрахованих Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня поточного року та доведених до органів охорони кордону у наказі від 22.12.2023 № 1130-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації». Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 № 1130-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» визначено вартість предметів обмундирування для визначення розміру компенсації за речове майно при звільненні військовослужбовців у 2024 році і порівнюючи ціни на предмети обмундирування зазначені у довідці на виплату позивачу компенсації за неотримане речове майно, вбачається невідповідність цін, визначених наказом. Позивач вказує, що розрахунок проведений відповідачем з порушенням п. 5 Порядку № 178, оскільки вказаним пунктом визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до вказаного Порядку № 178. Позивач вважає дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування йому компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби протиправними, просить позов задовольнити.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, просив відмовити в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 з 21.11.2023 по 28.03.2024 проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ) та був зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення. Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) від 26.03.2024 №339-ОС, майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в запас, з 28 березня 2024 року. 25.03.2024 року позивач звернувся з рапортом № 28/16857/24-Вн, в якому просив нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно із розрахунку закупівельної вартості належного йому майна станом на 1 січня поточного року у відповідності до пунктів 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 у зв`язку зі звільненням його з військової служби в запас. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, Інструкції № 1132 та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 № 1130-АГ, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.03.2024 № 339-ОС, останньому було нараховано грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна у розмірі 83162,99 грн., яка після утримання військового збору підлягає до видачі у розмірі 81915,55 грн. згідно довідки-розрахунку № 10 від 06.05.2024. Нарахована військовою частиною НОМЕР_3 сума грошової компенсації за неотримане речове майно відповідає вимогам, викладеним у рапорті ОСОБА_1 від 25.03.2024, а розрахунок вказаної компенсації здійснений за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2024 відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 22.12.2023 № 1130-АГ. Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України військова частина НОМЕР_3 бере зобов`язання та здійснює видатки лише в межах тих асигнувань, які виділяються Міністерством внутрішніх справ України на відповідні цілі. Враховуючи зазначене, нарахована сума грошової компенсації за неотримане речове майно буде виплачена після надходження бюджетних асигнувань. Стосовно вимоги позивача щодо нарахування та виплати йому вказаної грошової компенсації без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2024 наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 2212.2023 № 1130-АГ, відповідач зазначив, що пункт 10 Інструкції № 1132 передбачає, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Враховуючи зазначене, нарахування військовою частиною НОМЕР_3 грошової компенсації ОСОБА_1 за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснено відповідно до вимог, зазначених у його рапорті від 25.03.2024 № 28/16857/24-Вн та згідно вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_5 , виданим Дунаєвецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області 16 травня 2008 року, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_3 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах.

Позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 , виданим 10 січня 2017 року   ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 з 21 листопада 2023 року по 28 березня 2024 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою від 30 травня 2024 року № 2219, виданою військовою частиною НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22 березня 2024 року № 319-ОС припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби майора ОСОБА_1 за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії проти України під час дії воєнного стану) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас без надання права носіння військової форми одягу.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26 березня 2024 року № 339-ОС майора ОСОБА_1 , звільненого наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.03.2024 № 319-ОС у запас,  виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28 березня 2024 року та направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Днем припинення контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України вважати 28 березня 2024 року.

Під час проходження військової служби та звільнення з неї позивач перебував на всіх видах забезпечення, в тому числі на речовому у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України), що сторонами не оспорюються.

25 березня 2024 року ОСОБА_1 було подано рапорт щодо нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно із розрахунку закупівельної вартості і належного йому майна станом на 1 січня поточного року у зв`язку зі звільненням з військової служби. В цьому рапорті позивач також просив надати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі та вказав реквізити карткового рахунку для зарахування коштів.

Згідно довідки-розрахунку № 10 від 06 травня 2024 року на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна ОСОБА_1 нарахована компенсація в розмірі 83162,99 грн., з урахуванням податків та зборів до видачі підлягає 81915,55 грн.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача військова частина НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України листом № 06.1.4/4516-24-Вх/344 від 08 травня 2024 року повідомила, що при нарахуванні грошової компенсації за неотримане речове майно використовувались ціни на момент звільнення ОСОБА_1 , а саме вартість предметів речового майна для нарахування грошової компенсації станом на 01 січня 2024 року відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби № 1130-АГ від 22.12.2023 року «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації». Повідомлено, що грошова компенсація за неотримане речове майно буде виплачена після надходження бюджетних асигнувань.

Матеріали справи не містять доказів виплати ОСОБА_1 нарахованої відповідачем компенсації вартості за неотримане речове майно.

Позивач, не погоджуючись з розрахунком компенсації за неотримане речове майно, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначаються Законом України від 12.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-ХІІ).

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Абзацом 2 пункту 1 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі Порядок №178).

Цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) (пункт 1 Порядку № 178).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку № 178).

Пунктом 5 Порядку № 178 визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Довідка, що міститься у Додатку до Порядку № 178 включає в себе такі дані, зокрема: найменування речового майна, одиниця виміру, рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна, кількість предметів, вартість за одиницю, сума грошової компенсації.

З аналізу наведеного вбачається, що при звільненні військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості станом на 1 січня поточного року, що вказано у пункті 5 Порядку №178.

При цьому суд зазначає, що наведені вище нормативно-правові акти не містять можливості застосування інших умов при нарахуванні такої компенсації, як наприклад, визначивши вартість речового майна пропорційно до часу його використання, врахувавши вартість одиниці речового майна станом не на 1 січня поточного року тощо.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 № 1130-АГ визначено вартість предметів речового майно для розрахунків грошової компенсації замість належних до видачі предметів речового майна станом на 01.01.2024, про що наголошено у пункті 1 вказаного наказу: нарахування в період з 1 січня по 31 грудня 2024 року військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерському складу, який проходить військову службу за контрактом, грошової компенсації замість належних до видачі, але не отриманих упродовж проходження військової служби предметів речового майна особистого користування, здійснюється відповідно до його розрахунку вартості, що додається.

Відповідно до довідки-розрахунку № 10 від 06 травня 2024 року на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна ОСОБА_1 , вбачається, що розрахунок вказаної компенсації здійснений за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2024 відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 22.12.2023 № 1130-АГ, проте, відповідач при нарахуванні позивачу грошової компенсації застосував пропорцію часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, що не заперечується відповідачем у справі.

Правомірність такого розрахунку відповідач обґрунтовує нормами пункту 10 розділу І Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 31.10.2016 №1132, яка була чинною станом на час розрахунку компенсації (далі - Інструкція №1132).

Так, відповідно до п. 10 Інструкції № 1132, речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Отже, норми пункту 10 розділу І Інструкції №1132 передбачають здійснення нарахування за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дати виникнення права на таке майно до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

Разом з цим, суд зазначає, що норми Інструкції №1132 фактично звужують право особи на грошову компенсацію та зменшують розмір відповідних виплат.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Міністру внутрішніх справ України надано повноваження лише встановлювати норми і терміни речового забезпечення військовослужбовців, в той час як право встановлення порядку виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно надано Кабінету Міністрів України. Тому суд застосовує до спірних правовідносин Порядок № 178 як нормативний акт вищої сили, а не Інструкцію № 1132, яка є підзаконним нормативно-правовим актом.

Таким чином, розрахунок компенсації відповідачем проведений всупереч пункту 5 Порядку № 178, згідно з яким довідка про вартість речового майна, що належить до видачі видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 520/1190/2020 сформував такий висновок: […] застосування закупівельних цін за минулі роки на речове майно при виплаті позивачу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна є таким, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року. […] Верховний Суд уважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що при нарахуванні грошової компенсації за окремим видами речового майна необхідно обов`язково враховувати такі складові як момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціна на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін який минув з останнього моменту отримання предмети речового майна, оскільки приписами Порядку № 178 не передбачено такого механізму розрахування суми грошової компенсації, натомість закріплено обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи із закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Також колегія суддів уважає неправильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у спірних правовідносинах необхідно враховувати пункт 5 Постанови №178 з прив`язкою до пункту 3 цієї Постанови, адже вказані пункти несуть різне смислове навантаження. Зокрема, пункт 3 визначає, що військовослужбовці мають право на виплату грошової компенсації з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення. У той же час, пункт 5 регулює питання оформлення довідки про вартість речового майна, що належить до видачі».

З огляду на викладене, застосовуючи положення пункту 10 Інструкції № 1132, відповідач занизив розмір грошової компенсації позивача за неотримане речове майно, а відтак дії відповідача щодо нарахування грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу позивача, із застосуванням при розрахунку грошової компенсації закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2024 року за цінами, визначеними наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 року № 1130-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» є протиправними.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Відповідно до ст. 90 КАС України  суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить  висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору, отже судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до статті 139 КАС України, на час розгляду справі відсутні.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                         ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо нарахування ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України  (військова частина НОМЕР_3 ) (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2024 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.12.2023 № 1130-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 29 липня 2024 року.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                   С.В. Смагар