ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 283/1378/20

провадження № 61-15046св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

СГВК «Недашківський», ТОВ «Недашки»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 27 січня 2023 року у складі судді Хомич В. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Недашківський» (далі - СТОВ «Недашківський»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Недашки» (далі - ТОВ «Недашки»), ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я., про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації обтяжень.

В обґрунтування позову вказала, що після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 у серпні 2012 року вона є єдиним законним спадкоємцем його майна, однак ця нерухомість вибула у власність ОСОБА_4 на підставі підроблених свідоцтв, згодом визнаних у судовому порядку недійсними.

Оскільки ряд об`єктів нерухомості, включно з власністю ОСОБА_6 , останній передав у власність ТОВ «Недашки» та уклав договір іпотеки з ОСОБА_2 з метою виведення спірного майна зі статутного фонду товариства, вважає, що її права та законні інтереси як спадкоємиці порушені такими діями відповідачів.

Разом із тим нотаруіс відмовив їй у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, у зв'язку із відсутністю відомостей про реєстрацію за ним права власності на спірне нерухоме майно.

У зв`язку з вищенаведеним позивач просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування, витребувати з чужого незаконного володіння на її користь нерухоме майно:

- нежитлове приміщення 4-хрядного корівника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення телятника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення телятника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення конюшні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення напольного складу АДРЕСА_3 ;

- нежитлове приміщення напольного складу АДРЕСА_4 ;

- нежитлове приміщення напольного складу

АДРЕСА_5 ;

- нежитлове приміщення напольного складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення зерноскладу (об`єкт № 4) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення АЗС (об`єкт № 3) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення кормокухні, об`єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлове приміщення комори (об`єкт № 5), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення зерносушки (об`єкт № 6), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення вагової (об`єкт № 7), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, позивач просила суд визнати недійсним договір іпотеки від 14 липня 2017 року, укладений між ТОВ «Недашки» та ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 27 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину нерухомого майна:

- приміщення 4-хрядного корівника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- приміщення телятника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- приміщення телятника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- приміщення конюшні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- приміщення напольного складу АДРЕСА_3 ;

- приміщення напольного складу АДРЕСА_4 ;

- приміщення напольного складу АДРЕСА_5 ;

- приміщення напольного складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- приміщення зерноскладу (об`єкт № 4) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- приміщення АЗС (об`єкт № 3) , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- приміщення кормокухні, об`єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- приміщення комори (об`єкт № 5), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- приміщення зерносушки (об`єкт № 6), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано недійсним договір іпотеки від 14 липня 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Недашки» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я., номер в реєстрі 8277, в частині передачі в іпотеку наступного нерухомого майна зі скасуванням державної реєстрації іпотеки та реєстрації обтяжень:

- приміщення 4-хрядного корівника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про іпотеку: 21402546 від 14 липня 2017 року, номер запису про обтяження: 21402373 від 14 липня 2017 року;

- приміщення телятника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про іпотеку: 21400716 від 14 липня 2017 року, номер запису про обтяження: 21400459 від 14 липня 2017 року;

- приміщення телятника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про іпотеку: 21400127 від 14 липня 2017 року, номер запису про обтяження: 21399659 від 14 липня 2017 року;

- приміщення АЗС (об`єкт № 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про іпотеку: 21395207 від 14 липня 2017 року, номер запису про обтяження: 21393606 від 14 липня 2017 року;

- приміщення комори (об`єкт № 5), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про іпотеку: 21397660 від 14 липня 2017 року, номер запису про обтяження: 21397329 від 14.07.2017;

- приміщення зерноскладу (об`єкт № 4), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про іпотеку: 21397591 від 14 липня 2017 року, номер запису про обтяження: 21397273 від 14 липня 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій виходили з того, що вона як і дочка спадкодавця, ОСОБА_3 , є спадкоємицею за законом першої черги, а тому може претендувати лише на частини нерухомого майна, належного ОСОБА_6 за життя.

Обґрунтовуючи свою позицію, з якою погодилась колегія суддів апеляційного суду, суд першої інстанції вказав на те, що витребувати з чужого незаконного володіння можна індивідуально визначену річ, а не частку в праві спільної часткової власності.

Суди встановили, що спірне майно передане ОСОБА_6 в натурі відповідно до майнових сертифікатів та дійшли висновків, що він набув право власності за життя та після його смерті на вказане майно відкрилася спадщина.

Задовольняючи вимогу позивача про визнання недійсним договору іпотеки, суди керувались тим, що спірне майно не належало іпотекодавцю в момент укладення відповідного договору, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним в частині передання в іпотеку спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини ОСОБА_6 .

Оскільки для ефективного поновлення порушених прав позивача необхідними поставали дії щодо скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяжень на об`єкти спірного нерухомого майна, внесених на підставі договору іпотеки, суди задовольнили вказані вимоги позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малинського районного суду Житомирської області

від 27 січня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 18 вересня 2023 року, в якій просила їх скасувати в частині задоволення позову та увалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 707/807/21, від 24 квітня 2020 року у справі № 522/25151/14-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 923/1283/16, від 21 грудня 2021 року справа № 148/2112/19,

від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 27 січня 2021 року у справі

№ 133/2267/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 567/862/19,

від 17 листопада 2021 року у справі № 357/5502/14, тощо.

Касаційна скарга, зокрема, мотивована таким.

Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що іпотекодавець не мав повноважень укладати спірний договір, оскільки на момент його укладення свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на спірне майно не було визнане недійсним рішенням суду.

Відповідач також зазначає про те, що іпотекодавцем у вказаних спірних правовідносинах виступало саме ТОВ «Недашки», тому вона є добросовісним іпотекодержателем. Натомість дії позивача та відповідача, ТОВ «Недашки», є недобросовісними, оскільки спрямовані на заволодіння коштами іпотекодержателя.

Вказує, що рішення судів про визнання права власності за позивачем не призвело до припинення такого права у ТОВ «Недашки». Вирішуючи цей спір, суди мали відмовити у позові, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Зазначає, що суди не взяли до уваги її доводи про те, що нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів і це призвело до ухвалення помилкового рішення, адже ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не набули право власності на спірне майно.

Вказує, що встановлені судами фактичні обставини не відповідають дійсності.

Оскільки ОСОБА_6 за життя не встиг оформити право власності на нерухоме майно, відповідачами за даним позовом є всі фізичні та юридичні особи, які мають непогашені майнові сертифікати, чого суди, ухвалюючи оспорювані рішення, не врахували.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи заявника про добросовісність набуття статусу іпотекодержателя є безпідставними, оскільки її бездіяльність щодо повернення позики та сама мета оформлення такої позики свідчить про протилежне.

Вказує на встановлення у судовому порядку тієї обставини, що СВК «Недашківський» здійснював погашення майнових сертифікатів колишніх членів КСП ім. Гагаріна, а також на встановлення факту відповідного правонаступництва.

Зазначає, що обраний нею як позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає інтересам законних спадкоємців майна померлого.

Наводить аргумент, що перелічені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду за своїм змістом не подібні до правовідносин, які виникли у справі, що переглядається, а тому касаційне провадження слід закрити.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Протоколом загальних зборів КСГП ім. Гагаріна від 07 березня 2000 року № 1 утворено його правонаступника - СГВК «Недашківський» (т. 1, а. с. 12-13, 21). У 2005 році відбулися збори щодо розподілу майна згідно з викупленими сертифікатами (т. 1, а. с. 22-23).

На підставі свідоцтв про право власності на майновий пай (майнових сертифікатів) серії ЖИ-6 № 274360 та серії ЖИ-6 № 274446 від 29 липня 2005 року, ОСОБА_6 мав право на пайовий фонд майна КСП ім. Гагаріна у розмірі 122 613,00 грн та 347 034,00 грн (т. 1, а. с. 26-27).

12 серпня 2005 року на засіданні зборів та майнової комісії № 2, на якому були присутні 14 членів майнової комісії та 22 співвласника майна КСП ім. Гагаріна вирішено питання розподілу майна згідно викуплених майнових сертифікатів, зокрема ОСОБА_6 передано (виділено) 39,5 % об`єктів нерухомого майна: 4-х рядний корівник № 3, два телятника № 3, три телятника № 1, напольні склади 4 шт., будинок контори, будинок ГСМ, комору, дві майстерні СХТ, зерносховище, зерносушку КЗС, корівник, будинок котельні СХТ, піднавіс для сіна № 3.

Згідно з рішенням виконкому Недашківської сільської ради Малинського району Житомирської області від 26 лютого 2009 року «Про оформлення права власності на приміщення, які розташовані в с. Недашки» на підставі заяви ОСОБА_6 про оформлення права власності на приміщення, орган місцевого самоврядування надав дозвіл оформити право власності на приміщення, які належать ОСОБА_6 в с. Недашки, а саме:

- житловий будинок на АДРЕСА_6 ;

- контору на АДРЕСА_7 ;

- контору СХТ на АДРЕСА_8 ;

- ремонтний комплекс на АДРЕСА_9 ;

- корівник;

- телятник;

- телятник комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ;

- свинарник;

- кормокухню;

- телятник;

- корівник;

- котельню;

- телятник комплекс № 2 на АДРЕСА_10 ;

- діжурку;

- кормокухню;

- майстерню на АДРЕСА_11 ;

- котельню на АДРЕСА_8 .

Також сільською радою прийнято рішення видати ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на приміщення, а Малинському районному державному комунальному підприємству по технічній інвентаризації провести державну реєстрацію права власності вказаного об`єкту нерухомого майна.

Представник СВК «Недашківський у заяві від 16 грудня 2020 року підтвердила, що на підставі протоколу від 12 серпня 2005 року ОСОБА_6 було передано майно в натурі згідно з майновими сертифікатами, в тому числі те, яке є предметом спору у даній справі.

У 2005 році Недашківською сільською радою видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_8 (див. свідоцтво про зміну імені ОСОБА_4 , т. 1, а. с. 64), зокрема, свідоцтва на нерухоме майно за номерами: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № 2567, № 2571, № 2572, № 2564, № 2563, № 2662, № 2663, № 2661, № 2665, № 2565, № 2566, № 2588 (т. 1, а. с. 49-56, 58-63).

ОСОБА_6 та ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про шлюб від 17 серпня 2012 року серії НОМЕР_3 перебували у зареєстрованому шлюбі (т.1, а.с.32).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19 лютого 2013 року за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу № 231/2015 (т. 2, а. с. 6-122).

Протоколом установчих зборів засновників (учасників) від 28 вересня 2016 року засновано юридичну особу ТОВ «Недашки» (т. 1, а. с. 88-91).

Відповідно до акта приймання-передачі майна від 28 вересня 2016 року до статутного капіталу ТОВ «Недашки» у якості майнового внеску ОСОБА_4 передано 23 об`єкти нерухомого майна (т. 1, а. с. 85-87). Проведено реєстрацію права власності на вказані об`єкти за ТОВ «Недашки» (т.1, а. с. 95-102).

03 лютого 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_4 отримав грошові кошти у розмірі 41 280 00,00 грн з кінцевим терміном повернення 20 липня 2017 року (т. 2, а. с. 196).

14 липня 2017 року з метою забезпечення виконання вказаного зобов`язання між ОСОБА_2 та ТОВ «Недашки» укладено договір іпотеки щодо таких приміщень: автомобільного гаражу, АЗС, столової, двох корівників 4-х рядних, телятника, вагової, зерноскладу, комори, кузні, двох телятників (т. 2, а. с.193-195).

21 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса із письмовою вимогою про усунення порушень та вимагала повернення суми боргу у розмірі 4 160 000,00 грн (т. 1, а. с. 103).

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 19 вересня 2018 року (справа № 283/1539/17) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано свідоцтва про право власності на приміщення № 2563 (АЗС); № 2564 (зерноскладу); № 2565 (комори); № 2566 (зерносушки); № 2567 (вагової); № 2570 (напольного складу №1); № 2571 (напольного складу № 2); № 2572 (напольного складу № 3); № 2589 (кормокухні); № 2661 (напольного складу); № 2662 (приміщення телятника); № 2663 (приміщення телятника); № 2665 (приміщення 4-х рядного корівника); скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на зазначені об`єкти нерухомості (т. 1, а. с. 74-84).

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2018 року (справа № 283/1466/17), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 19 березня 2019 року, позовні вимоги СВК «Недашківський» задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 2680, № 2564, № 2569, № 2583, № 2561, № 2575, № 2562, № 2568, № 2574, № 2678, скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на зазначені об`єкти нерухомості (т. 1, а. с.125-129).

01 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірні об`єкти та отримала відмову у зв`язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності на спадкове майно померлого (т. 1, а. с. 36).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 224631669 від 18 вересня 2020 року ОСОБА_6 на праві власності належали наступні об`єкти нерухомого майна:

1. реєстраційний номер 27440431: нежитлова будівля, контора на АДРЕСА_7 . Дата державної реєстрації: 18 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045811 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6286;

2. реєстраційний номер 27440506: нежитлова будівля, контора СХТ на АДРЕСА_8 . Дата державної реєстрації: 18 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045812 від 02 червня 2009 року, виданий виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6285;

3. реєстраційний номер 27440551: нежитлова будівля, майстерня на АДРЕСА_11 . Дата державної реєстрації: 18 червня 2009 року;

4. реєстраційний номер 27443893: нежиле приміщення, діжурка-комплекс № 2 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 18 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045818 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6292;

5. реєстраційний номер 27444056: нежиле приміщення, кормокухня-комплекс № 2 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 18 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045819 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6293;

6. реєстраційний номер 27444137: нежиле приміщення, телятник-комплекс №2 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 18 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045820 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6294;

7. реєстраційний номер 27440149: нежиле приміщення, котельня-комплекс №1 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 19 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045810 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6300;

8. реєстраційний номер 27442563: нежиле приміщення, кормокухня-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 19 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045813 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6287;

9. реєстраційний номер 27442946: нежиле приміщення, телятник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 19 червня 2009, підстава виникнення права власності: Свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045814 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6288;

10. реєстраційний номер 27443138: нежиле приміщення, свинарник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 19 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045815 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6289;

11. реєстраційний номер 27443249: нежиле приміщення, корівник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 19 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: Свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045816 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6290;

12. реєстраційний номер 27443797: нежиле приміщення, телятник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 19 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045817 від 02 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6291;

13. реєстраційний номер 27445933: нежиле приміщення, телятник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 . Дата державної реєстрації: 19 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045825 від 03 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6298;

14. реєстраційний номер 27445999: нежиле приміщення, корівник-комплекс АДРЕСА_12 . Дата державної реєстрації: 19 червня 2009 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ЯЯЯ/045826 від 03 червня 2009 року, видане виконавчим комітетом Недашківської сільської ради № 6299;

15. ремонтний комплекс;

16. котельня (т.1 а. с.150-158).

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає не у повній мірі з огляду на таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статей 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном фізичної особи. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтями 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Щодо оцінки добросовісності іпотекодержателя спірного майна

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).

Виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року в справі № 521/8368/15-ц).

Судами встановлено наявність законних прав спадкодавця на частину спірного нерухомого майна, його перебування у зареєстрованому шлюбі із позивачкою, а також відсутність можливості у останньої як його спадкоємця оформити належним чином свої спадкові права на спірне майно через заволодіння цим майном іншою особою. Вказані факти є доведеними у межах розгляду справи № 283/1539/17, а отже не підлягають доказуванню в силу положень статті 82 ЦПК України.

У якості аргументу на користь задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 наводить той факт, що іпотекодавцем за спірним договором іпотеки було ТОВ «Недашки», а не ОСОБА_4 , право власності якого спростовано судами.

Вказані доводи заявника не заслуговують на увагу з огляду на те, що факт відсутності в іпотекодавця права передавати в іпотеку спадкове майно є встановленим, як і факт порушення інтересу законного власника внаслідок такого правочину. Наявність у спірного майна іншого, відмінного від іпотекодавця, законного власника є ключовою обставиною, яку доводи касаційної скарги не спростовують.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суди мають враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Судами встановлено, що свідоцтва про право власності, видані на ім`я ОСОБА_4 , визнані незаконними та скасовані. Первинна підстава укладення спірного правочину суперечила законодавству і правилам укладення цивільно-правових договорів.

Аргументи заявника щодо невчинення позивачем дій з приводу оформлення спадкового майна не заслуговують на увагу.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Системний аналіз законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 916/2791/13). Отже, спадкоємець реалізував своє законне право у зручний для нього спосіб, а рішення судів у цій частині є такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Отже, відповідач не є добросовісним набувачем у розумінні статті 388 ЦК України, а відтак відповідні висновки судів узгоджуються із встановленими обставинами справи, є законними та не спростовані відповідачем. З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про добросовісність відповідача як набувача спірного майна.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги ОСОБА_10 щодо неправильно обраного позивачкою ОСОБА_1 способу захисту своїх прав в частині вимог про витребування майна, колегія суддів відхиляє ці аргументи з огляду на принцип диспозитивності та зазначає, що у задоволенні цієї частини позовних вимог позивачці було відмовлено і вона не оскаржувала такі судові рішення.

Щодо визначення майна, яке входить до складу спадщини ОСОБА_6 .

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29 січня 2001 року №62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Відповідно до пункту 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року, № 62 (далі - Порядок) виділення зі складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством - правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Реалізацію прав власності громадян на майнові паї здійснює комісія, яка визначає користувачів пайового фонду майна реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв співвласника; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення не витребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі співвласникам.

Після затвердження зборами співвласників переліків майна для виділення співвласникам комісія: визначає місцезнаходження майна і юридичну особу - користувача майна, яке виділено кожному співвласнику і до якого перейшли зобов'язання з виділення майнових паїв у натурі співвласникам; передає не пізніше 10 днів з дня затвердження зборами співвласників підприємствам-правонаступникам (користувачам майна) уточнені списки співвласників та переліки майна, призначеного для виділення кожному співвласнику, а копії цих документів - сільській раді.

Реалізацію прав власності громадян на майнові паї здійснює комісія, яка визначає користувачів пайового фонду майна реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв співвласника; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення не витребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі співвласникам.

Після затвердження зборами співвласників переліків майна для виділення співвласникам комісія: визначає місцезнаходження майна і юридичну особу - користувача майна, яке виділено кожному співвласнику і до якого перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв у натурі співвласникам; передає не пізніше 10 днів з дня затвердження зборами співвласників підприємствам-правонаступникам (користувачам майна) уточнені списки співвласників та переліки майна, призначеного для виділення кожному співвласнику, а копії цих документів - сільській раді.

У справі, що переглядається, суди встановили, що відповідно до протоколу загальних зборів КСГП ім. Гагаріна № 1 від 07 березня 2000 року було прийнято рішення про утворення СВК «Недашківський», як правонаступника КСГП ім. Гагаріна.

ОСОБА_6 29 липня 2005 року видані свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати) ім. Гагаріна у с. Недашки та Вишнянка Малинського району.

12 серпня 2005 року на засіданні зборів співвласників майна КСП ім. Гагаріна та майнової комісії ОСОБА_6 передано (виділено) наступні об`єкти нерухомого майна: 4-х рядний корівник №3, два телятника № 3, три телятника № 1, напольні склади 4 шт., будинок контори, будинок ГСМ, комору, дві майстерні СХТ, зерносховище, зерносушку КЗС, корівник, будинок котельні СХТ, піднавіс для сіна № 3.

Згідно з рішенням виконкому Недашківської сільської ради Малинського району Житомирської області від 26 лютого 2009 року «Про оформлення права власності на приміщення, які розташовані в с. Недашки» орган місцевого самоврядування надав дозвіл оформити право власності на приміщення, які належать ОСОБА_6 у с. Недашки, а саме: житловий будинок на АДРЕСА_6 ; контору на АДРЕСА_7 ; контору СХТ на АДРЕСА_8 ; ремонтний комплекс на АДРЕСА_9 ; корівник; телятник; телятник комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ; свинарник; кормокухню; телятник; корівник; котельню; телятник комплекс № 2 на АДРЕСА_10 ; діжурку; кормокухню; майстерню на АДРЕСА_11 ; котельню на АДРЕСА_8 .

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 224631669 від 18 вересня 2020 року ОСОБА_6 на праві власності належали наступні об`єкти нерухомого майна: контора на АДРЕСА_7 ; контора СХТ на АДРЕСА_8 ; майстерня на АДРЕСА_11 ; діжурка-комплекс № 2 на АДРЕСА_10 ; кормокухня-комплекс № 2 на АДРЕСА_10 ; телятник-комплекс № 2 на АДРЕСА_10 ; котельня-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ; кормокухня-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ; телятник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ; свинарник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ; корівник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ; телятник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ; телятник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ; корівник-комплекс № 1 на АДРЕСА_10 ; ремонтний комплекс; котельня.

На підставі вказаних доказів суд установив обставини належності до спадкового майна після смерті ОСОБА_6 тих об'єктів нерухомого майна, які були предметом позовних вимог, а саме: нежитлового приміщення 4-хрядного корівника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення телятника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення телятника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення конюшні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення напольного складу АДРЕСА_3 ; нежитлового приміщення напольного складу АДРЕСА_4 ;

нежитлового приміщення напольного складу АДРЕСА_5 ; нежитлового приміщення напольного складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення зерноскладу (об`єкт № 4), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення АЗС (об`єкт № 3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення кормокухні, об`єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлового приміщення комори (об`єкт № 5), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення зерносушки (об`єкт № 6), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виключивши із цього переліку нежитлове приміщення вагової (об`єкт № 7), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку із тим, що виділення вказаного об`єкта нерухомості ОСОБА_6 не підтверджено належними доказами.

Разом із тим привизначенні майна, яке входить до складу спадщини ОСОБА_6 , суд не звернув уваги на те, що належними та допустимими доказами також не підтверджується виділення ОСОБА_6 нежитлового приміщення конюшні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, адреси місця знаходження інших спірних об'єктів нерухомого майна не співпадають із адресами об'єктів, які позивач визначила предметом позовних вимог.

Водночас без встановлення цих фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим.

Разом із тим суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Крім того, задовольняючи вимоги позивача про визнання недійсним договору іпотеки від 14 липня 2017 рокута скасування державної реєстрації обтяжень, суд апеляційної інстанції керувався тим, що спірне майно не належало іпотекодавцю в момент укладення відповідного договору, а тому дійшов висновку про те, що такий договір підлягає визнанню недійсним в частині передання в іпотеку спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини ОСОБА_6 .

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції не установив обставини належності до спадкового майна після смерті ОСОБА_6 спірних об`єктів нерухомого майна, висновок суду про визнання недійсним договору іпотеки від 14 липня 2017 року та незаконності передачі в іпотеку конкретно визначеного спірного нерухомого майна (автомобільного гаражу, АЗС, столової, двох корівників 4-х рядних, телятника, вагової, зерноскладу, комори, кузні, двох телятників), а також скасування державної реєстрації обтяжень також не ґрунтується на матеріалах справи та є передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

В силу положень статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення в цій справі, оскільки для його ухвалення необхідно встановити обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на те, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Верховний Суд врахував, що суд апеляційної інстанції не усунув усіх порушень, допущених місцевим судом під час розгляду справи, а тому з метою процесуальної економії та з урахуванням визначених процесуальним законом повноважень апеляційного суду дійшов висновку, що справа підлягає направленню на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович