Головуючий в 1 інстанції Євстаф'єва Т.А.                                                            Справа № 22а\532

Доповідач Жигановська О.С.                                                                                  Категорія 69

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2007 року     Апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого     Жигановської О.С.

суддів                                         Косигіної Л.М., Олексієнко М.М.

при секретарі   Хоменко Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації про стягнення разової грошової допомоги за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації на постанову Бердичівського міськрайонного суду від 14.12.2006 року

встановив:

В жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з названим позовом. Зазначив, що є учасником бойових дій, пенсіонером Міністерства оборони України. В порушення вимог п.22 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідач протягом 2004-2006 років невірно нараховує та виплачує йому разову , грошову допомогу. Враховуючи наведене, просив стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації 3252,25 грн. недоплаченої разової щорічної допомоги, а також зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати дану допомогу в п'ятикратному розмірі мінімальної пенсії за віком.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 14.12.2006 року позов задоволено частково. З відповідача на користь ОСОБА_1. стягнуто 3085 грн. щорічної разової грошової допомоги за 2004-2006 роки. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати дану постанову і ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. є учасником бойових дій та пенсіонером Міністерства оборони України.

Відповідно до аб.5 п.22 ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд 1 інстанції дійшов висновку, що права позивача були порушені, оскільки мінімальна пенсія за віком в 2004 році становила 50 грн., в 2005 році - 332 грн., в 2006 році - 359 грн.,  а тому

2

ОСОБА_1, до 5 травня відповідного року мала бути виплачена грошова допомога в розмірі 250 грн., 1660 грн., 1795 грн.

Проте, з таким висновком погодитись не можна.

Так, поза увагою суду залишилась та обставина, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" та Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" розмір даної допомоги був обмежений до 120 грн. в 2004 році та до 250 грн. в 2005 році. Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" призупинено на 2006 рік дію частини п'ятої статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру щорічної грошової допомоги. Допомогу за 2004 p., 2005 р. у вказаних розмірах та за 2006 р. в сумі 250 грн.  ОСОБА_1. отримав.

Так як положення ст.44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" про встановлення щорічної разової допомоги визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року, тобто до закінчення бюджетного періоду (ст.3 Бюджетного кодексу України), тому це давало право позивачу вимагати доплати названої допомоги за 2004 рік в сумі 250 грн. Та обставина, що виплата допомоги повинна проводитись до 5 травня, правового значення в даному випадку не має. Оскільки розмір мінімальної пенсії в 2004 році складав 50 грн., тому позивач повинен був отримати 250 грн. допомоги, а не 120 грн. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 130 грн. недоплаченої разової щорічної допомоги за 2004 рік. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки судом 1 інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.160,195,198,202,205,207,212,254 КАС України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації задовольнити частково.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду від 14.12.2006 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації на користь ОСОБА_1130 грн. недоплаченої разової щорічної допомоги за 2004 рік. В задоволенні решти позову відмовити за безпідставністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом місяця з дня складення постанови в повному обсязі.