У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“18” липня 2024 року                м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря         ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора                         ОСОБА_5

обвинуваченого                 ОСОБА_6

захисника                 ОСОБА_7

       потерпілого                         ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12016150240000212

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 на вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 серпня 2019 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Казанка Миколаївської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

- обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 серпня 2019 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Визначено строк покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування майнової шкоди 32 419 грн 82 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати ти речові докази.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доповнень до неї.

Захисник ОСОБА_9 просить вирок скасувати та кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та доповнень до неї.

Захисник ОСОБА_9 вважає, що вирок є незаконним та необґрунтованим у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, не вказав, які саме дії обвинуваченого утворюють порушення п. п. 10.1, 19.1 ПДР України та не зазначив обставини дорожньої обстановки, за якої сталася дорожньо-транспортна пригода. Вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, не містить фактичних обставин кримінального провадження та конкретного формулювання обвинувачення.

Посилається на те, що судом першої інстанції у порушення ч. 1 ст. 348 КПК України не роз`яснено обвинуваченому суті висунутого обвинувачення.

Захисник вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги, що орган досудового розслідування умисно позбавив обвинуваченого права на захист, зокрема, мати можливість заперечувати проти обвинувачення у будь-який спосіб (давати пояснення, збирати докази, залучати експерта) на стадії досудового розслідування. Посилається на те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру, відкрито матеріали досудового розслідування та вручено обвинувальний акт в один день – 04.01.2018.

Заперечує висновок суду про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину. Стверджує, що за кермом автомобіля був не обвинувачений, а його брат ОСОБА_11 . Вказує, що ОСОБА_6 обмовив себе, оскільки погодився на вмовляння брата ОСОБА_11 , який на момент вчинення ДТП мав судимість, двох дітей на утриманні та розумів, що за вчинення ДТП йому загрожує реальне покарання.

Також захисник заперечує ту обставину, що зіткнення транспортних засобів сталося за межами проїзної частини, що підтверджується протоколом огляду місяця ДТП від 09.04.2016, з якого можливо встановити вихідні дані, достатні для аналізу дорожньої обстановки. Посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено належним чином вказаний протокол огляду місця події від 09.04.2016 разом із схемою та фотознімками, не допитано слідчого, понятих, спеціаліста, які приймали участь у проведенні відповідної слідчої дії, не призначено повторну експертизу, про проведення якої було клопотання у сторони захисту.

Вважає, що висновки судових експертиз, на які послався суд у вироку (№09-1-976 від 07.02.2017, №509 від 07.09.2017, №772 від 17.11.2017, №813 від 12.03.2019), не можуть бути достовірними доказами, оскільки протокол огляду місця ДТП від 09.04.2016 не брався до уваги експертами при проведенні експертизи, а використовувалися додаткові протоколи огляду за участю свідка ОСОБА_12 , які, на думку апелянта, не містять в собі об`єктивної слідової інформації.

Також вважає, що висновки експертів є суперечливими між собою. Пояснює, що висновки експертиз, на яких ґрунтувалось твердження обвинувачення про те, що ОСОБА_6 не дотримано вимоги п. 10.1, 12.1 ПДР, відповідно до висновку комплексної експертизи №813 від 12.03.2019 були змінені, зокрема, вказано що ОСОБА_6 порушено вимоги п. 10.1 та 19.1 ПДР.

На думку апелянта, суд першої інстанції не навів у вироку переконливих мотивів, із яких він взяв до уваги одні докази і відкинув інші, обмежившись лише перерахуванням доказів обвинувачення, коротко розкриваючи їх зміст, не зазначаючи, які обставини ними підтверджуються або спростовуються.

Зазначає, що зі змісту обвинувачення, визнаного доведеним, суд взяв до уваги лише висновок експертів №813 від 12.03.2019. Вважає, що зазначений висновок є недостовірним та суперечливим, оскільки при відповіді на питання щодо місця розташування мопеду на проїзній частині, експерти зазначили, що встановити, де відносно меж проїзної частини стався наїзд неможливо через неякісну слідову інформацію. В той же час, відповідаючи на останнє питання, експерти зазначили, що мопед знаходився за межами проїзної частини в нерухомому стані з увімкненими світловими приладами.

Зазначає, що зазначені суттєві суперечності не були судом проаналізовані при оцінці доказів. На думку апелянта, експерти безпідставно не взяли до уваги протокол огляду місця події від 09.04.2016, зазначивши про неякісність фіксування слідової інформації та відсутність вихідних даних.

Вказує, що стороною захисту на місці було відтворено всі дані, позначені на схемі ДТП до протоколу огляду від 09.04.2016, та зафіксовано за допомогою відеофіксації процес вимірів. Зазначає, що відео долучено до матеріалів справи, та дає можливість продемонструвати те, що відповідно до схеми ДТП від 09.04.2016, можливо встановити повну слідову інформацію, яку експерти не брали до уваги та хибно використовували у якості вихідних даних протоколи огляду місця події, проведені зі свідком ОСОБА_12 , що на думку захисника, не є об`єктивними даними та не можуть використовуватися експертами.

Вважає, що первинний протокол огляду місця події дає змогу встановити місце контактування транспортних засобів, а також те, що мопед на момент контактування з транспортним засобом, знаходився на проїзній частині, а не на узбіччі.

На думку апелянта, судом належним чином не проаналізовано докази у їх сукупності, та в основу обвинувачення покладено докази, які містять недостовірну інформацію щодо обставин вчинення ДТП.

Узагальнений виклад заперечень прокурора на апеляційну скаргу.

Прокурор ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок- без змін.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

09 квітня 2016 року близько 02 год. 45 хв., ОСОБА_6 в порушення вимог п. 2.1. «а», п. 2.9. «а», п. 31.1, п. 10.1, п. 19.1 Правил дорожнього руху України, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи у стані алкогольного сп`яніння технічно несправним транспортним засобом марки «DAEWOO NEXCIA», без д/номеру, рухаючись по вул. Миру, поблизу будинків №224, №222 в смт. Казанка Миколаївської області в напрямку центру смт. Казанка в порушення вимог п. 10.1, п. 19.1 Правил дорожнього руху України, допустив наїзд на мопед «Yamaha» без д/номеру, який стояв за межами проїзної частини (в попутному напрямку руху) в нерухомому стані та на якому перебував ОСОБА_8 (під час первинного контактування автомобіль «DAEWOO NEXCIA», без д/номеру розташовувався правою передньою частиною до задньої частини мопеду «Yamaha» без д/номеру).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мопеду «Yamaha» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани на правій половині лоба, множинних саден обличчя та нижніх кінцівок, гематоми області правої орбіти, забою головного мозку тяжкого ступеню з множинними контузійними вогнищами в базальних відділах, перелому зводу та основи черепу, що ускладнилися вираженим зниженням інтелектуально-мнестичних функцій, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Суд першої інстанції зазначив, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.10.1, п.19.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з ДТП та наслідками, що настали.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили вирок залишити без змін.

Представник потерпілого – адвокат ОСОБА_13 , просив розгляд справи проводити без його участі.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як передбачено ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При ухваленні вироку зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, на які міститься посилання у вироку.

Відповідно вимог п. 10.1, 19.1, 2.1 «а», 2.9 «а», 31.1 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:

а)        на всіх механічних транспортних засобах — фари ближнього (дальнього) світла;

б)        на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) — фари або ліхтарі;

в)        на причепах та транспортних засобах, що буксируються, — габаритні ліхтарі.

Примітка. В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.

- водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Ці вимоги ПДР України ОСОБА_6 порушено.

Обвинувачений  ОСОБА_6   в суді вину визнав частково. Не заперечував, 09.04.2016 близько 02 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не маючи  посвідчення водія  керував справним  автомобілем «DAEWOO NEXCIA», без д/номеру, на якому ліва фара була ввімкнена, а права фара не працювала, працював лише габарит. Пояснив, що рухаючись по  АДРЕСА_1  в напрямку центру на відстані 10 м побачив, що на проїзній частині, серед дороги, стояв мопед. Правою  передньою частиною свого транспортного засобу він допустив зіткнення з мопедом, в результаті чого водій мопеда ОСОБА_8 , який стояв з правої сторони та заводив мопед, вискочив на капот і упав на дорогу, а він через 4 м від місця пригоди зупинив транспортний засіб і відразу продовжив рух.

В подальшому, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, обвинувачений ОСОБА_6 вину не визнав. Стверджував, що під час дорожньо-транспортної пригоди за кермом був його брат – ОСОБА_11 , і саме на його прохання він себе обмовив та взяв провину на себе.

Зазначив, що 09.04.2016 святкував день народження товариша та о 22 год. прийшов додому. Через деякий час, його розбудив брат ОСОБА_11 , який повідомив, що вчинив дорожньо-транспортну пригоду, та попросив, якщо приїдуть працівники поліції, щоб він взяв провину на себе, так як у нього маленькі діти. Через 10 хв приїхали працівники поліції, яким він ( ОСОБА_6 ) повідомив, що автомобіль стоїть в приміщенні гаражу, а брат дома відсутній. Потім повідомив, що брат вдома та він, його брат ОСОБА_11 і працівники поліції зайшли до приміщення гаражу, де останні оглянули автомобіль і виявили на ньому пошкодження.

Пояснив, що під час надання пояснень 09.04.2016 працівникам поліції повідомив, що саме він причетний до вчинення ДТП. Детально розповідав про обставини та механізм ДТП зі слів брата ОСОБА_11 .

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким суд надав належну правову оцінку.     

Так, з показань потерпілого ОСОБА_8 , наданих в суді вбачається, що 09.04.2016 він разом зі своїми товаришами відпочивав в кафе «Зустріч», біля кафе бачив ОСОБА_6 та його брата ОСОБА_11 , які їздили на автомобілі «DAEWOO NEXCIA» та вчинили бійку з незнайомим хлопцем. Він разом з товаришем ОСОБА_12 , розборонивши їх, поїхали додому. Рухаючись в нічний час на мопеді під його керуванням разом з товаришем, який сидів позаду нього, по АДРЕСА_1 , в`їхали в яму, внаслідок чого випала кришка бензобаку, і тому він зупинився на зупинці навпроти магазину, щоб закрутити кришку. Як тільки ОСОБА_12 зліз з мопеду, він відчув удар, та що було далі, не пам`ятає. З 09.04.2016 по 25.05.2016 проходив лікування у нейрохірургічному відділенні МЛШМД, 17 діб знаходився у комі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №23/07 від 02.02.2017 у ОСОБА_8 мались ушкодження у вигляді: рани на правій половині лобу; множинні садна обличчя та нижніх кінцівок; гематоми області правої орбіти; забою головного мозку тяжкого ступеню з множинними контузійними вогнищами в базальних відділах; перелому зводу та основи черепу, що ускладнилися вираженим зниженням інтелектуально-мнестичних функцій. По критерію небезпеки для життя зазначені ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (а.с.202-203 т.1).

Пояснення потерпілого ОСОБА_8 узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_12 , який надав аналогічні показання щодо обставин вчинення ДТП. Також додав, що вони зупинившись на зупинці навпроти магазину «Престиж», близько за 1,5 м від проїзної частини, мопед не глушили, на ньому горіли стопи, та як тільки він зліз з мопеду і повернув голову, побачив легковий автомобіль марки «DAEWOO NEXCIA», який швидко рухався і на якому фари ближнього (дальнього) світла не були увімкнені, а працювали лише габарити. Цей автомобіль здійснив наїзд на мопед, в результаті чого ОСОБА_8 вилетів на капот автомобіля і упав обличчям на асфальтне покриття. Водій автомобіля не зупинився, а він відразу викликав швидку допомогу, яка госпіталізувала потерпілого до лікарні.

Ці пояснення свідок ОСОБА_12 також підтвердив під час проведення слідчого експерименту 20.05.2017 за його участю та в присутності спеціаліста, понятих розповів та показав на місці про обставини ДТП (а.с. 204-207 т.1).

Згідно пояснень свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які є аналогічними за змістом, вбачається, що 09.04.2016 вони перебували в слідчо-оперативній групі та в нічний час поступив сигнал, що в кафе «Кавказ» бійка. Пояснили, що вийшовши з приміщення поліції з метою виїзду на місце пригоди побачили, як по АДРЕСА_1 проїхав автомобіль «DAEWOO NEXCIA», на якому була ввімкнена одна фара.

Після чого, вони на службовому автомобілі поїхали по вулиці Миру та, доїхавши до зупинки, розташованої біля магазину «Престиж», змушені були зупинитись, оскільки на проїжджій частині дороги сидів ОСОБА_12 і на колінах тримав потерпілого ОСОБА_8 , який був без свідомості, у тяжкому стані, а мопед лежав на узбіччі з правої сторони боком. Через 8-10 хв приїхала карета швидкої допомоги та доставила потерпілого ОСОБА_8 до лікарні, а вони відразу поїхали за місцем проживання ОСОБА_6 , який вийшов і повідомив, що він на автомобілі ніде не їздив, а його брат відпочиває.

На пропозицію показати транспортний засіб, після довгих вмовлянь ОСОБА_6 надав згоду, та при візуальному огляді автомобіля «DAEWOO NEXCIA» виявили, що двигун був теплий та транспортний засіб мав пошкодження. При проведенні в Казанківській ЦРЛ освідування ОСОБА_6 , яке відбувалося відразу, останній повідомляв, що саме він здійснив наїзд, і оскільки злякався, то з місця пригоди втік.

Ці пояснення потерпілого ОСОБА_10 та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 щодо обставин вчинення ДТП узгоджуються з протоколом огляду місця ДТП та схеми до нього від 09.04.2016, згідно якого ДТП мала місце в нічний час, темну пори доби, без опадів, температура НОМЕР_1 ; тип дорожнього покриття-асфальтоване, сухе, чисте, нерівності відсутні; поперечний та повздовжній профіль ділянки дороги – горизонтальний, мається підйом; ширина проїзної частини дороги – 8,7 м; кількість смуг руху-дві, розмітка відсутня; дорожні знаки відсутні; регулювання руху на вказаній ділянці відсутнє; умови освітлення на даній ділянці – темна пора доби, нічний час, часткове освітлення від ліхтарів будинку; об`єкти, що обмежують оглядовість відсутні. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів на місці пригоди ДТП до початку огляду - уламки мопеда « ІНФОРМАЦІЯ_2 » без д/номеру вздовж проїжджої частини матеріалів з бензобаку мопеда; завантаження відсутнє; протяжність гальмового сліду – відсутні сліди гальмування. На мопеді з задньої частини освітлювальні  прилади відсутні,  (розбиті). Передня частина фари ціла, поворотні прилади  відсутні. Сліди тормозіння (сліди шин) від невідомого транспортного засобу та слід  від тертя  мопеда об  асфальтоване покриття.  Сліди паливно-мастильних матеріалів вздовж проїжджої частини від мопеда до РБК-8,7м. На передній пластмасовій частині сліди тертя; на дорозі білий слід тертя (а.с.134-151 т.1).

У апеляційній скарзі захисник посилається на те, що судом допущено неповноту судового розгляду, яка, на його думку полягає в тому, що не було досліджено належним чином первинний протокол огляду місця події, не допитано слідчого, понятих, експерта, які приймали участь у проведенні відповідної слідчої дії, не призначено повторну експертизу, про проведення якої було заявлено клопотання стороною захисту.

Однак, ці доводи є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, протокол огляду місця події від 09.04.2016 та схему до нього було досліджено судом під час дослідження письмових доказів. При призначенні експертиз, експертам скеровувалися вихідні дані, встановлені, в тому числі, і під час проведення відповідної слідчої дії, з направленням матеріалів всього кримінального провадження.

Всупереч доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що з журналу судового засідання та технічного запису слідує, що клопотання про виклик і допит слідчого, понятих, експерта стороною захисту не заявлялися.

З метою з`ясування вихідних даних, необхідних експерту для проведення експертизи, 19.12.2016 проведено додатковий огляд місця події зі свідком ОСОБА_12 , який був безпосереднім очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, та протокол відповідної слідчої дії долучено до матеріалів кримінального провадження та також досліджено судом.

Так, згідно даним додаткового протоколу огляду місця ДТП та схеми від 19.12.2016, об`єктом додаткового огляду є ділянка дороги по вул. Миру в смт.Казанка Миколаївської області в районі розташування будівель Казанківської СЕС, автобусної зупинки та в`їзду на територію магазину «Престиж», де 09.04.2016 мала місце дорожньо-транспортна пригода. Під час огляду здійснено відповідні заміри, а саме: ширина проїжджої частини-8,7м; відстань від газону до місця зіткнення т/з-6,1м; відстань від місця зіткнення до проїжджої частини-1,5 м; відстань між місцем зіткнення та автобусною зупинкою, паралельно проїжджій частині-6,8м; слід виливу паливно-мастильних матеріалів довжиною – 8,9м; слід подряпини на проїжджій частині довжиною 16м; відстань від мопеду в бік магазину «Престиж» до кінця проїжджої частини-5м; відстань від мопеду до автобусної зупинки паралельно проїжджій частині становить-9,3м; ширина автобусної зупинки-4,4м. Детальна обстановка щодо ДТП зображена на план-схемі до додаткового протоколу огляду місця події від 19.12.2016 (а.к.п.192-193 т.1).

Допитаний в суді першої інстанції судовий експерт  ОСОБА_16 пояснив, що 19.12.2016 приймав участь під час проведення додаткового огляду місця події за фактом ДТП, під час якого не вимірювалась висота та ширина бордюру і газону, оскільки ці дані не мали значення для проведення трасологічної експертизи. Всю слідову інформацію при огляді місця події зазначали учасники ДТП.

Щодо тверджень сторони захисту про недопустимість як доказів протоколу додаткового огляду місця ДТП від 19.12.2016 та від 01.06.2018, складених прокурором Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та слідчим Казанківського ВП, то вони є також необґрунтованими.

Так, що стосується протоколу додаткового огляду місця події від 19.12.2016 (а.с. 192-193 т.1), то протокол, складений прокурором ОСОБА_5 , його форма і зміст відповідають ст. 104-105 КПК України. При проведенні даної слідчої дії були присутні поняті, свідок ОСОБА_12 , експерт НДЕКЦ ОСОБА_16 , старший інспектор криміналіст ОСОБА_17 , які брали участь у вимірюванні і фіксації. Схема до протоколу додаткового огляду місця події підписана прокурором, понятими, свідком, експертом та інспектором криміналістом.

Щодо протоколу додаткового огляду місця події від 01.06.2018 (а.с.40-41 т.2), то протокол складений в.о. начальника СВ Казанківського ВП ГУНП ОСОБА_18 на виконання ухвали суду від 13.04.2019 про доручення проведення слідчої дії по обставинам ДТП. При проведенні слідчої дії були присутні поняті, свідок ОСОБА_12 (який допитаний в судовому засіданні 24.01.2018, попереджений про кримінальну відповідальність та приведений до присяги (а.с.66 т.1), спеціаліст ОСОБА_17 . Протокол та план-схема до нього підписані слідчим, прокурором, понятими, свідком ОСОБА_12 та спеціалістом ОСОБА_17 . Не заповнення графи протоколу щодо участі свідка ОСОБА_12 , є лише суто технічною помилкою, допущеною під час його складання.

Тому немає підстав для визнання цих доказів недопустимими, як про це зазначає захисник.

Згідно даним протоколу додаткового огляду місця ДТП від 05.05.2018 з таблицею зображень та схеми до нього за участю свідка ОСОБА_12 встановлено: конфігурація (ширина) проїзної частини-8,7 м; ширина газону за яким сталася пригода-2 м 25 см; висота бордюру на відрізку закінчення газону-4 см; конфігурація газону в місці закінчення-заокруглена; наявність дерев на газоні-5 штук; відстань від останнього дерева до кінця бордюру газону- 1 м 42 см; положення «скупчення подряпин» - місце зупинки мопеду відносно меж проїзної частини та газону-було показано свідком за допомогою мопеда статиста. Загальна ширина газону-2 м 70 см. Відстань від останнього дерева до кінця бордюру в напрямку проїзної частини – 93 см (а.с.23-27 т. 2).

Даними протоколу додаткового огляду місця ДТП від 01.08.2018 та схеми до нього за участю спеціаліста встановлено, що відстань від газону до місця зіткнення - 5,0 м; відстань від місця зіткнення до проїзної частини – 1 м (а.к.п.40-42 т.2).

Згідно даних протоколу проведення слідчого експерименту від 12.09.2017, видимість мопеда з місця водія транспортного засобу «DAEWOO NEXCIA» склала: при увімкненій лівій фарі головного світла автомобіля «DAEWOO NEXCIA» в режимі ближнього світла за умови, що на мопеді була увімкнена фара головного світла та горів задній габарит-200 м; при увімкненій лівій фарі головного світла автомобіля «DAEWOO NEXCIA» в режимі ближнього світла за умови, що світло на мопеді було відсутнє, габарити не були увімкнені – 45м.

Видимість елементів проїзної частини з місця водія автомобіля склала 45 м (а.с. 222-223 т.1).

На підставі отриманих даних під час огляду місця події та слідчих експериментів під час досудового розслідування проведено ряд судово-трасологічних експертиз для з`ясування механізму обставин вчинення ДТП.

Згідно висновку експерта №09-1-976 від 07.02.2017 (вихідні дані до якого входили, зокрема, протокол огляду місця ДТП від 09.04.2016), первинне зіткнення транспортних засобів сталося за межами смуг руху проїзної частини вул. Миру, в межах заїзду на зупинку громадського транспорту, на початку скупчення подряпини на проїзній частині. На відстані близько 1,5 м від правого краю смуги руху автомобіля «DAEWOO NEXCIA». Під час первинного контактування автомобіль «DAEWOO NEXCIA» розташовувався правою передньою частиною до задньої частини мопеда « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Під час первинного контактування повздовжня вісь автомобіля «DAEWOO NEXCIA» знаходилась від кутом імовірно близьким до 23 градусів відносно поздовжньої осі мопеда « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Визначити, як саме розташовувалися транспортні засоби відносно меж проїзної частини в момент первинного зіткнення, неможливо через недостатню кількість необхідної інформації (а.с.184-191 т.1).

Згідно висновку експерта №509 від 07.09.2017, належні дії водія автомобіля «DAEWOO NEXCIA» регламентуються вимогами п.п.12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. Встановити, чи мав водій автомобіля «DAEWOO NEXCIA», технічну можливість уникнути зіткнення неможливо через недостатність вихідних даних. Провести аналіз дій водія автомобіля «DAEWOO NEXCIA», на відповідність вимогам п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України неможливо. Оскільки водій мопеду «Yamaha» на момент зіткнення знаходився за межами проїзної частини в нерухомому стані з увімкненими світловими приладами, то своїми односторонніми діями він не міг вплинути на розвиток даної ДТП, його дії не потребують технічного аналізу (а.с.218-221 т.1).

Згідно висновку експерта №772 від 17.11.2017, належні дії водія автомобіля «DAEWOO NEXCIA», регламентуються вимогами п.п.2.3 б, 10.1, 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «DAEWOO NEXCIA», мав технічну можливість уникнути зіткнення. Дії водія автомобіля «DAEWOO NEXCIA», не відповідали вимогам п.10.1, п.12.1 ПДР України.

Дії водія автомобіля «DAEWOO NEXCIA», з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП. Оскільки водій мопеду «Yamaha» на момент зіткнення знаходився за межами проїзної частини в нерухомому стані з увімкненими світловими приладами, то своїми односторонніми діями він не міг вплинути на розвиток даної ДТП, його дії не потребують технічного аналізу (а.с.230-234 т.1).

Згідно висновку експертів №813 від 12.03.2019, визначити де, відносно меж проїзної частини, стався наїзд транспортних засобів, а саме: легкового автомобіля марки «DAEWOO NEXCIA»  та мопеда марки «Yamaha»   неможливо, через неякісну  фіксацію слідової інформації при проведенні первинного огляду місця ДТП 09.04.2016 та, відповідно, відсутність вихідних даних, які б вказували на нього беззаперечно. 

Належні дії водія автомобіля  «DAEWOO NEXCIA» регламентуються вимогами п.п.10.1, 12.2, 12.4, 19.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «DAEWOO NEXCIA» мав технічну можливість уникнути зіткнення.

Дії водія автомобіля «DAEWOO NEXCIA» не відповідали вимогам п. 10.1, 19.1 ПДР України. Дії водія автомобіля «DAEWOO NEXCIA», що не відповідали вимогам п.10.1, 19.1 ПДР України з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.

Оскільки водій мопеду «Yamaha» на момент зіткнення знаходився за межами проїзної частини в нерухомому стані з увімкненими світловими приладами, то своїми односторонніми діями він не міг вплинути на розвиток даної ДТП, його дії не потребують технічного аналізу (а.с.208-217 т.2).

Апелянт стверджує, що висновки судових експертиз, на які послався суд у вироку (№09-1-976 від 07.02.2017, №509 від 07.09.2017, №772 від 17.11.2017, №813 від 12.03.2019), не можуть бути достовірним доказом, оскільки протокол огляду місця ДТП від 09.04.2016 не брався до уваги експертами при проведенні експертизи, натомість, використовувалися додаткові протоколи огляду за участю свідка ОСОБА_12 , які, на думку апелянта, не містять в собі об`єктивної слідової інформації. Крім того, вважає, що висновки експертів є суперечливими між собою.

З вказаними твердженнями захисника суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, для проведення експертиз під час досудового розслідування експертам, зокрема, надано вихідні дані, встановлені під час огляду місця події від 09.04.2016, додаткового огляду місця події від 19.12.2016, слідчих експериментів, проведених за участю свідка ОСОБА_12 20.05.2017, свідка ОСОБА_6 28.05.2017, та слідчого експерименту від 12.09.2017, дані, встановлені під час проведення експертиз з визначення технічного стану транспортних засобів №9-1-394 від 21.06.2016, №9-1-395 від 23.06.2016, дані, встановлені з показань свідка ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні, та дані, встановлені під час проведення додаткових оглядів місця події від 05.05.2018 та 01.06.2018.

Вказані висновки експертів у кримінальному провадженні не є суперечливими, а комплексну експертизу призначено у зв`язку з тим, що під час судового розгляду справи на підставі ухвали суду від 13.04.2018 проведено додаткові огляди місця події на місці вчинення ДТП (05.05.2018 та 01.06.2018), під час яких проведено додаткові вимірювання та встановлено додаткові дані, відповідно до ухвали суду.

Також, апелянт зазначає про незаконність, на його думку, долучення транспортних засобів, які стали учасниками ДТП, до матеріалів справи як доказів, оскільки на автомобіль марки «DAEWOO NEXCIA», та мопед «Yamaha» не було накладено арешт. Зазначені доводи захисника є необґрунтованими, оскільки зазначені транспортні засоби, відповідно до постанови прокурора від 17.02.2017, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно висновку експерта №9-1-394 від 21.06.2016 на момент огляду робоча ОСОБА_19 система та рульове керування, автомобіля «DAEWOO NEXCIA», перебували в працездатному стані та не мають технічних несправностей, які б могли виникнути до ДТП. Ходова частина та світлові прилади перебували в технічно несправному стані. Технічні несправності ходової частини та приладів освітлення виникли до ДТП. Причинний зв`язок між технічною несправністю ходової частини та ДТП не вбачається. Причинний зв`язок між технічною несправністю приладів освітлення та ДТП не може бути встановлений експертизою з визначення технічного стану транспортного засобу. Технічні несправності ходової частини та приладів водій міг виявити завчасно (а.с.159-166 т.1).

Відповідно до висновку експерта№9-1-395 від 23.06.2016, дослідженням встановлено, що на момент ДТП ходова частина та рульове керування мопеда «Yamaha» без д/номеру не мали технічних несправностей, які могли виникнути до ДТП. Визначити працездатність світлових приладів неможливо, а світловідбивачі на мопеді не встановлено. ОСОБА_20 система, на момент ДТП, перебувала в технічно несправному стані. Технічна несправність гальмівної системи виникла до ДТП. Причинний зв`язок між технічною несправністю гальмівної системи та ПДР, в даному випадку не вбачається. Технічну несправність гальмівної системи водій міг виявити завчасно (а.с.170-174 т.1).

Також в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 посилається на те, що ОСОБА_6 не вчиняв ДТП, а свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомив про те, що за кермом автомобіля «DAEWOO NEXCIA» під час ДТП знаходився саме він.

Щодо цих доводів, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з журналу судового засідання та технічного запису, дійсно, допитаний в судовому засіданні 18.06.2019 свідок ОСОБА_11 пояснив, що в ніч з 08.04.2016 на 09.04.2016 він був за кермом автомобіля марки «DAEWOO NEXCIA», їздив до автозаправної станції на АДРЕСА_2 , їздив один та саме він здійснив наїзд даним автомобілем на мопед марки «Yamaha», внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.

Разом з тим, ці показання щодо здійснення наїзду автомобілем «DAEWOO NEXCIA» під його ( ОСОБА_11 ) керуванням на мопед «Yamaha» в ніч на 09.04.2016, спростовуються матеріалами кримінального провадження. На переконання колегії суддів, це є способом захисту його брата ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.

Так, в суді обвинувачений ОСОБА_6 спочатку надавав пояснення про вчинення злочину саме ним, а не його братом ОСОБА_6 . В подальшому, в суді він змінив показання (в судовому засіданні 02.07.2019) та стверджував, що інкримінований йому злочин вчинено його братом ОСОБА_11 .

       Разом з тим, з моменту вчинення злочину, 09.04.2016, тобто протягом більш як трьох років з моменту вчинення ДТП, ОСОБА_11 не повідомляв правоохоронні органи чи суд про можливе вчинення ним злочину.

Свідок ОСОБА_11 в показаннях в судовому засіданні 18.06.2019 про те, що за кермом автомобіля був саме він ( ОСОБА_11 ), не зміг деталізувати свої пояснення щодо обставин злочину, не зміг надати чіткі відповіді, не орієнтувався в обставинах ДТП.

В свою чергу, в своїх первинних показаннях в суді обвинувачений ОСОБА_6 детально розповідав про обставини вчиненого злочину, а також відтворив їх під час слідчого експерименту на місці ДТП.

Так, хоча в суді обвинувачений змінив показання, але не заперечував факту перебування в ніч на 09.04.2016 в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » зі своїм братом ОСОБА_11 та факту руху на автомобілі марки «DAEWOO NEXCIA»

З показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та потерпілого ОСОБА_8 слідує, в ніч, коли мала місце ДТП, біля кафе-бару «Кавказ» були обидва брати: ОСОБА_11 та ОСОБА_6 .

При цьому, свідок ОСОБА_21 пояснив, що через деякий час після того, як ОСОБА_8 з ОСОБА_12 поїхали з даного місця на мопеді ОСОБА_8 , брати Фурсови на автомобілі також поїхали з даного місця, при цьому, хто з них був за кермом, він не бачив.

Наведене свідчить про перебування ОСОБА_6 в ніч на 09.04.2016 біля кафе-бару «Кавказ», та його рух на автомобілі «DAEWOO NEXCIA» з вказаного місця, хоча вказані факти він заперечував.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що в ніч на 09.04.2016 чула розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , в якій останній повідомив брату, що вчинив ДТП, та просив взяти провину на себе, оскільки у нього маленькі діти.

Суд першої інстанції обгрунтовано критично віднісся до цих показань свідка, враховуючи те, що вона є близьким родичом (дружиною) ОСОБА_11 , та протягом всього часу досудового розслідування та судового розгляду вона про даний факт нікому не повідомляла. Ані ОСОБА_11 , ані ОСОБА_6 , надаючи показання про те, що нібито між ними мала місце розмова, під час якої ОСОБА_11 повідомляв про вчинення ним ДТП та просив брата взяти провину на себе, під час допиту в судовому засіданні не повідомляли, що розмова була в присутності ОСОБА_22 . На запитання ОСОБА_6 , чому раніше не повідомив, що ОСОБА_22 була присутня при їхній розмові з братом, останній не зміг надати відповідь.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які були в складі слідчо-оперативної групи, також підтвердили, що ОСОБА_6 їм безпосередньо після ДТП повідомив, що саме він був за кермом автомобіля.

З рапорту інспектора сектору ПП Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_15 від 09.04.2016 вбачається, що 09.04.2016 ОСОБА_6 , рухаючись на автомобілі «DAEWOO NEXCIA» по вул. Миру, смт. Казанка, вчинив наїзд на мопед "Yamaha" під керуванням ОСОБА_8 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.

Наведені докази та встановлені ними обставини в своїй сукупності дають підстави обґрунтовано зробити висновок, що саме ОСОБА_6 перебував за кермом автомобіля «DAEWOO NEXCIA», та що саме він вчинив ДТП, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Тому, на переконання колегії суддів, наведені апелянтом доводи в цій частині не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_9 посилається на порушення, на його думку, права на захист обвинуваченого, яке реалізується, серед іншого, можливістю заперечувати проти звинувачення у будь-який спосіб (давати пояснення, збирати докази, залучати експерта) на стадії досудового розслідування, оскільки ОСОБА_6 повідомлено про підозру, відкрито матеріали досудового розслідування та вручено обвинувальний акт в один день.

На переконання колегії суддів, будь-яких порушень прав обвинуваченого (підозрюваного) ОСОБА_6 як під час судового розгляду, так і під час досудового розслідування, допущено не було, зазначені доводи суперечать матеріалам кримінального провадження.

Після проведення всіх необхідних слідчих дій, в тому числі, і за участю ОСОБА_6 , та експертиз, зокрема, автотехнічної експертизи з визначення механізму ДТП, згідно з висновком якої встановлено невідповідність дій водія автомобіля марки «DAEWOO NEXCIA» ОСОБА_6 вимогам ПДР та причинно-наслідковий зв`язок між діями водія ОСОБА_6 та ДТП, 04.01.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_6 вину свою визнав частково, щиро каявся. Будь-яких клопотань від підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника під час вручення повідомлення про підозру та допиту підозрюваного не надходило. При відкритті матеріалів кримінального провадження підозрюваному та його захиснику 04.01.2018, клопотань від сторони захисту не надійшло.

В ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово надавав пояснення, стороною захисту заявлялися клопотання про виклик і допит свідків, проведення додаткових оглядів місця події за дорученням суду, призначення експертиз тощо, які були належним чином розглянуті судом із прийняттям обґрунтованих рішень. Тому немає підстав вважати, що було порушено право на захист обвинуваченого ОСОБА_6 , як про це зазначає захисник.

Також колегія суддів вважає, що клопотання захисника щодо повторного дослідження письмових доказів, є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

За змістом цієї норми процесуального закону учасник судового провадження має право не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й повинен зазначити, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити, та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені.

Колегія суддів з даного питання зауважує, що розгляд у суді апеляційної інстанції не повинен дублювати дослідження доказів, яке проводилося у суді першої інстанції, оскільки це суперечить основним засадам кримінального процесуального законодавства України. Незгода захисника з письмовими доказами по справі не є підставою для повторного дослідження цих доказів. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 10.02.2021 (справа №127/14811/17).

Таким чином, норми ч. 3 ст. 404 КПК України зобов`язують суд апеляційної інстанції провести повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, лише коли суд першої інстанції дослідив ці обставини неповно або з порушенням. Незгода захисника з висновками, зробленими на підставі досліджених доказів, не може бути безумовною підставою для повторного дослідження тих самих доказів, апеляційним судом за відсутності обставин, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі докази, надав їм належну правову оцінку та обґрунтовано поклав в основу вироку. Зважаючи на наведене, підстав для повторного дослідження письмових доказів, колегія суддів суд не вбачає.

Що стосується доводів апелянта що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, не містить фактичних обставин кримінального провадження та конкретного формулювання обвинувачення, то вони є безпідставними. Як вбачається з обвинувального акта, він повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: у фабулі обвинувачення зазначено повний та послідовний виклад фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, у тому числі час, місце його вчинення, пункти Правил дорожнього руху, які порушив ОСОБА_6 , правову кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, дослідивши докази та надавши їм належну оцінку, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді,  а саме - винуватість особи у вчиненні  кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом».

На думку колегії суддів, вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б перешкодили суду винести законний і обґрунтований вирок не встановлено.

Оскільки, усі обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення справи, в судовому засіданні досліджені всебічно, повно та об`єктивно, то підстав для скасування вироку і закриття кримінального провадження, про що просить в апеляційній скарзі захисник, немає.

Обвинуваченому ОСОБА_6 призначено покарання відповідно до вимог ст. 65-67 КК України.

При призначенні покарання достатньо враховано, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив тяжкий необережний злочин, а також дані про особу винного, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно.

Обставин, які пом`якшують покарання, суд першої інстанції не встановив. Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, який відноситься до категорії тяжких необережних злочинів, фактичні обставини справи, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, грубе порушення вимог ПДР, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, приймаючи до уваги поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який зник з місця ДТП, його особу, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, частково відшкодував витрати на лікування потерпілому, а також враховуючи обставину, яка обтяжує покарання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На думку колегії суддів, призначене покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 424, 425, 532 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 серпня 2019 року щодо ОСОБА_6 , - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_23