Справа №760/12221/24

Провадження №2/760/8153/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Київ

Солом?янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась до Солом?янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 29 грудня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 2325.

В обґрунтування позову зазначає, що 29 грудня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 2325. Від шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час спільного проживання разом з відповідачем вона усвідомила, що вони являються абсолютно різними особистостями з протилежними світоглядами та кардинально різним баченням майбутнього їхнього шлюбу та родини. На підставі цих розбіжностей їх шлюбні відносини почали руйнуватися і на даний момент шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Внаслідок затяжних конфліктів та занадто великої різниці в характерах з відповідачем вона вважає, що їхні стосунки вже неможливо вберегти. Позивач переконана в тому, що примирення та подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме її інтересам, а відтак наявні усі підстави для розірвання укладеного між ними шлюбу.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2024 року справу розподілено судді Тесленко І. О.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла до суду 28 травня 2024 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 травня 2024 року позовну заяву було залишено без руху. На виконання зазначеної ухвали суду 31 травня 2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Разом з тим, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 29 грудня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 2325, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 29 грудня 2012 року (а.с. 8).

Після державної реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Від спільного подружнього життя у сторін народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві, Серія НОМЕР_2 , актовий запис № 1388 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Солом?янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Серія НОМЕР_3 , актовий запис № 424 (а.с. 14, 15).

Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб між ними є формальним, сторони мають різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, а подальше їх спільне проживання у шлюбі та його збереження стало дійсно неможливим і суперечить їхнім інтересам.

Таким чином, сторони створили умови за яких їх шлюб фактично припинився.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 передбачено, що охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суд роз`яснює, що відповідно до п. п. 1, 2, 3 р. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 9) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач ОСОБА_1 у межах даної справи питання про відновлення дошлюбного прізвища не ставила.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1211,20 грн. в рахунок відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат на оплату судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29 грудня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 2325.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору сплаченого за подання позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 24 липня 2024 року.

Суддя І. О. Тесленко