Справа № 361/1409/23

Провадження № 2/361/669/24

10.06.2024

                                        У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року   Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді                              Радзівіл А.Г.

за участю секретаря                                Коваль О.О.

позивача                                             ОСОБА_1

представника позивача                           ОСОБА_2

представника відповідача                ОСОБА_3 , ОСОБА_4

третя особа                                         ОСОБА_5

представник третьої особи               ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ТДВ Страхова група ”Оберіг”, тертя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 про стягнення відшкодування матеріальних збитків, -  

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вказана вище справа.

03 березня 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 07 червня 2023 року.

13 вересня 2023 року до Броварського міськрайонного суду Київської області від третьої особи надійшла пропозиція про постановлення окремої ухвали, в якій просив постановити окрему ухвалу щодо зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків адвокатом Лукашенко М.П. (в тому числі, щодо підписаного адвокатом Лукашенко М.П. запиту до оцінювача ОСОБА_8 про проведення огляду автомобіля Ауді 100, д.н. НОМЕР_1 і складання звіту, який містить суттєві недоліки і зроблений з порушенням законодавства); окрему ухвалу щодо експерта ОСОБА_9 , оцінювача ОСОБА_8 , у разі виявлення під час розгляду справи неправдивого висновку експерта та направлення ухвали в прокуратуру чи до органу досудового розслідування; окрему ухвалу стосовно порушення законодавства (складання завідомо неправдивого висновку експертом Півень В.В. і завідомо неправдивого звіту оцінювачем – ОСОБА_8 ), яке містить ознаки кримінального правопорушення, надіслати прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

В своїй пропозиції посилався на те, що ОСОБА_1 надав до суду копію висновку № 003-01(Д)/23 від 14.02.2023 щодо проведення автотехнічного дослідження обставин і механізму ДТП, яка трапилась 01.11.2021 року.

Документи (схема ДТП і пояснення ОСОБА_7 ) та фотографії обставин ДТП є доказом, того, що експерт ОСОБА_9 вступив у злочинну змову з адвокатом Лукашенко М. і склав завідомо неправдивий висновок №003-01(Д)/23 в якому експертом умисно не було враховано всі пошкодження автомобіля КІА д.н. НОМЕР_2 (пошкодження задньої лівої арки та пошкодження каркасу лівої задньої двері.).

Крім того, ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Лукашенко М.П. А останній в свою чергу замовив оцінювача ОСОБА_8 оцінку матеріального збитку без надання оцінювачу для огляду пошкодженого автомобіля.

Згідно адвокатського запиту, підписаного адвокатом Лукашенко М.П. 22.12.2022 було проведено огляд автомобіля Ауді 100, д.н. НОМЕР_1 (складено звіт №01/01/23).

За результатами огляду встановлено, що автомобіль має сліди пошкодження внаслідок ДТП. Відновлений не в повному обсязі та не кваліфікованим спеціалістом (зусиллями власника КТЗ). За результатами огляду складено Акт огляду.

Також адвокатом Лукашенко М.П. надано фотографії з місця ДТП в цифровому вигляді.

При дослідженні фотографій з місця ДТП на предмет пошкоджень автомобіля Ауді100, д.н. НОМЕР_1 оцінювачем ОСОБА_8 було встановлено.

З грубим порушенням вимог п. 5.1. та 8.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

8.5. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.

Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

8.5.1. умови щодо визначення вартості відновлювального ремонту без технічного огляду КТЗ зазначені в пункті 5.1 цієї Методики.

В судовому засіданні представник третьої особи та третя особа підтримали дане клопотання та просила задовольнити, пояснення надали аналогічно викладеним у пропозиції.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечували та просили відмовити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечували, проте посилались на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши пропозицію про постановлення окремої ухвали, та письмові докази у справі, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, з`явлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною першою статті 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі Миролюбов та інші проти Латвії (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні пункту 3 статті 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України (пункт 22, 23 Рішення від 28 березня 2006 року, заява №23436/03) право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Крім того, відповідно до статті12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право в тому числі надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав станом на 10 червня 2024 року постановлення окремої ухвали щодо зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків адвокатом Лукашенко М.П, постановлення окремої ухвали щодо експерта ОСОБА_9 , оцінювача ОСОБА_8 , вважає подане клопотання передчасним та відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст. ст.76-83, 262 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

       В задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_6 про постановлення окремої ухвали щодо зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків адвокатом Лукашенко М.П, постановлення окремої ухвали щодо експерта ОСОБА_9 , оцінювача ОСОБА_8 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                        Радзівіл А.Г.