УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого: судді Фоміна Ю.В.
суддів Михайловського В.І., Єрещенка A.M.
потерпілого ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 16 січня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець і жительАДРЕСА_1, громадянин України, не судимий, засуджений за ст. 125 ч.1 КК України на 100 (сто) годин громадських робіт.
Стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_2з засудженого ОСОБА_1. 284,16 грн. матеріальної шкоди та 2000 моральної (немайнової) шкоди, 150 грн. витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.
Згідно вироку суду, 28.05.2006 року близько 16і години у с.Копище Олевського району Житомирської області біля будинку Культури ОСОБА_1. на ґрунті неприязнених стосунків, під час виниклої сварки зОСОБА_2. наніс останньому удар кулаком в обличчя, внаслідок чого заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження та матеріальну і моральну шкоду.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить скасувати вирок Олевського районного суду від 16.01.2007 року, а справу закрити за відсутністю складу злочину.
Справа № 11-221 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Стратович О.В.
Категорія ст. 125 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В.І.
2
В обґрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини, що вирок суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним, постановленим без повного та всебічного з'ясування обставин справи. На думку засудженого він не наносив будь-яких ударів ОСОБА_2..
Без зазначення підстав, суд відхилив покази свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. і ОСОБА_7., які були очевидцями виниклого конфлікту та пояснювали, що під час сварки ОСОБА_1. не наносив ударів потерпілому ОСОБА_2.
Крім того, покази потерпілого і свідків мають суттєві розбіжності щодо механізму нанесення потерпілому удару та тілесних ушкоджень. Суд, на думку апелянта, не звернув увагу на характеристику особи потерпілого, який ніде не працює разом із своєю співмешканкою. Викликає зауваження у засудженого також і той факт, що потерпілим придбані певні ліки, які не мають ніякого відношення до спричинених йому тілесних ушкоджень, які вказані в історії хвороби та медичних призначеннях.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1., який підтримав подану апеляцію, потерпілого ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню.
Вина засудженого ОСОБА_1. підтверджена і показами потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_3., ОСОБА_4., судово-медичного експерта Цикунова А.П., актом судово-медичного освідування № 136 від 29.05.2006 року, випискою з медичної картки хворого від 28.07.2006 року, постановою Олевського РВ УМВС в Житомирській області від 7.06.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2..
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі надані по справі докази, а дії ОСОБА_1. вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, а саме як умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне потерпілому ОСОБА_2..
Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які є посилання в апеляції.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання засудженого ОСОБА_1. на ті обставини, що судом першої інстанції невірно оцінені докази по справі та розмір заподіяної матеріальної шкоди, оскільки вирок суду ґрунтується на ретельно досліджених та належно оцінених доказах, достовірність, яких будь-яких сумнівів не викликає. У зв'язку з наведеним є необґрунтованими доводи засудженого про необхідність скасування вироку суду з наведених підстав.
Посилання засудженого на ті обставини, що потерпілий і його співмешканка ніде не працюють та заробляють кошти шляхом подачі скарг приватного обвинувачення є безпідставними, оскільки у справі відсутній
3
жодний доказ здійснення потерпілим фальсифікації або штучного створення фіктивних доказів отриманняОСОБА_2. тілесних ушкоджень як від ОСОБА_1. так і від будь-якої особи в минулому. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом також не було надано будь-яких доказів з цього приводу.
Разом з тим, визначаючи розмір заподіяної злочином моральної шкоди потерпілому, суд першої інстанції недостатньо врахував всі обставини вчинення протиправних дій, характер спричинених тілесних ушкоджень, а також і матеріальний стан самого підсудного ОСОБА_1..
З письмових матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1. вбачається, що він працює охоронцем у шкоді та його заробітна плата не перевищує 300 гривень на місяць.
А тому, враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір стягнення моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2з засудженого ОСОБА_1. - до 1000 гривень, залишивши вид і розмір покарання визначений вироком суду першої інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1задовольнити частково.
Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 16 січня 2007 року щодо засудженого ОСОБА_1змінити.
Зменшити розмір стягнення моральної шкоди з засудженого ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_2до 1000 (однієї тисячі) гривень.
В решті вирок залишити без зміни.