Заводський районний суд м. Запоріжжя

                                                                Справа № 332/7803/23

                                                        Провадження №: 2/332/959/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 р.                                                                 м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Божко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості. Вимоги обґрунтовано тим, що 17.01.2020 року між  ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» укладено договір фінансового лізингу автомобіля № ZPVAA!00000606, відповідно до умов якого лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а саме: транспортний засіб Peugeot 508, 2011 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 237000,00 грн. Відповідно до умов договору лізингу строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 60 місяців та складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених у додатку 2 «Графік сплати лізингових платежів» до договору лізингу та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу. Предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії договору лізингу. 17.01.2020 між сторонами підписано Акт приймання-передачі предмету лізингу. Відповідно до додатку №2 до договору лізингу, починаючи з 28.02.2020 лізингоодержувач повинен був кожного місяця сплачувати загальний лізинговий платіж у розмірі 5350,00 грн. Останній лізинговий платіж лізингоодержувач здійснив 27.09.2021. Станом на грудень 2023 року предмет лізингу відповідачем не повернуто, місцезнаходження транспортного засобу позивачу невідоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив. З урахуванням чого Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулось до суду із відповідним позовом, в якому просить витребувати у ОСОБА_1 транспортний засіб автомобіль Peugeot 508, 2011 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 237000,00 грн, який був переданий ОСОБА_1 на підставі договору фінансового лізингу № ZPVAA!00000606 від 17.01.2020, також стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за лізинговими платежами у розмірі: 67577,56 грн в рахунок компенсації вартості предмета лізингу, 91074,99 грн - відсотків за користування предметом лізингу, а всього стягнути 158652,55 грн та стягнути судові витрати.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» надав суду заяву про розгляд справи без фіксації судового процесу, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений вчасно та належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, будь-яких заяв та клопотань від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, встановив наступне.

Судом встановлено, що 17.01.2020 року між  ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» укладено договір фінансового лізингу автомобіля № ZPVAA!00000606 (а.с.20-27).

Відповідно до пункту 2.2 статті 2 договору лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік виписку, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в статті 14 п. 14.1 договору, додатку 1 (Специфікації), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та платежі з відшкодувань витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору, на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або чинним законодавством України).

Відповідно до додатку №1 до договору фінансового лізингу ZPVAA!00000606 від 17.01.2020, предметом лізингу є автомобіль Peugeot 508, 2011 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.28).

17.01.2020 лізингодавець та лізингоодержувач підписали акт приймання-передачі предмету лізингу, а саме: автомобіля Peugeot 508, 2011 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.40).

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки «Peugeot 508, 2011 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , належить АТ КБ «Приватбанк» (а.с.41-42).

За змістом п. 2.3. статті 2 договору строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) зазначений в статті 14 п. 14.2. договору та складає 60 місяців і складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку 2 «Графік сплати лізингових платежів» до договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але, в будь-якому випадку, не може бути менше одного року.

Відповідно до п.2.4 статті 2 договору, предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору.

Згідно з п. 4.2. статті 4 договору, усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та умов цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на транзитний рахунок відповідно до статті 14 п. 14.5. договору. Лізингові платежі включають: платежі з відшкодування частини вартості предмета лізингу; винагороду лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг предмет фінансового лізингу (проценти); разову комісію за обслуговування операцій фінансового лізингу; щомісячну комісію за обслуговування операцій фінансового лізингу. Вартість предмета лізингу фіксується в акті приймання-передачі.

Відповідно до статті 6 договору на лізингоодержувача покладено обов`язок сплатити лізингодавцю платежі з відшкодування вартості предмета лізингу, відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу відповідно до графіку та статті 14 п. 14.3. цього Договору. Своєчасно сплачувати лізингодавцю винагороду за користування предметом лізингу згідно додатку 2 та статті 14 п. 14.3. цього договору. Своєчасно сплачувати інші платежі відповідно до статті 14 п. 14.6. договору, в строки, визначені умовами договору та/або графіком лізингових платежів.

Відповідно до п. 6.3. договору лізингу, лізингодавець має право відмовитись від цього договору у випадках, передбачених чинним законодавством України та/або іншими нормативними актами та цим договором в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення предмету лізингу в терміни, зазначені в такому повідомлення, якщо інше не передбачене договором, у ому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса. У разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення предмету лізингу вимагати сплатити заборгованість та неустойку у розмірі, встановленому цим договором за володіння та користування предметом лізингу за час прострочення повернення предмету лізингу.

У відповідності до підпункту 1 пункту 8.1. договору лізингу, для цілей цього договору подією дефолту є, зокрема, прострочення виконання фінансових зобов`язань за договором 30 днів.

Згідно із п. 8.2.1 у разі настанні події дефолту лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про відмову від договору та його розірвання з зазначенням конкретної події дефолту та з вимогою про переміщення предмету лізингу з адреси базування предмета лізингу.

Пунктом 14.3 статті 14 договору передбачено лізингові платежі та порядок їх сплати: щомісяця згідно з графіком, що включає в себе платіж з відшкодування частини вартості предмета лізингу у розмірі, встановленому графіком; винагороду за отримане у лізинг майно у розмірі 25.9% річних від суми залишку невідшкодованої частини вартості предмета лізингу відповідно до графіка; платежі з відшкодування витрат Лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу за цим договором, згідно з графіком. Період сплати лізингових платежів з 24 по 28 число кожного місяця.

Лізингові платежі відповідачем у визначеному розмірі та строки не вносилися, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 та розрахунком заборгованості за договором фінансового лізингу ZPA0A!00000042 від 17.01.2020.

02.11.2023 у зв`язку із затримкою відповідачем лізингових платежів більше ніж на 30 днів, позивачем на електронну пошту відповідача направлено повідомлення про настання події дефолту та про розірвання договору лізингу з 30.11.2023 (а.с.47-49).

Станом на грудень 2023 року предмет лізингу лізингоодержувачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу не відоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив.

Відповідно до виписки по рахунку та розрахунків позивача, проти яких відповідачем не надано жодних заперечень, встановлено, що на день розірвання договору фінансового лізингу 30.11.2023 у відповідача виникла заборгованість за лізинговими платежами у розмірі: 67577,56 грн - залишок вартості предмета лізингу, 91074,99 грн. - відсотків за користування предметом лізингу, а всього 158652,55 грн.

Отже, судом встановлено, що відповідач не виконував умови договору фінансового лізингу, не сплачував лізингові платежі, вимогу позивача про повернення об`єкта фінансового лізингу також не виконав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься у статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (чинний на час укладення договору). Відповідно до статті 1 цього Закону лізингоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування.

Згідно з положеннями ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право, серед іншого, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

За частинами другою, третьою статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов`язками лізингодавця є, зокрема: у передбачені договором фінансового лізингу строки передати лізингоодержувачу об`єкт фінансового лізингу у стані, що відповідає призначенню такого об`єкта та умовам договору фінансового лізингу; попередити лізингоодержувача про всі права третіх осіб на об`єкт фінансового лізингу, всі відомі йому особливі властивості та недоліки об`єкта фінансового лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого об`єкта фінансового лізингу під час володіння та/або користування ним; відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати передбачені таким договором зобов`язання щодо утримання об`єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу; прийняти об`єкт фінансового лізингу у разі розірвання договору фінансового лізингу або в разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу надавалося право володіння та користування об`єктом фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу. Лізингодавець може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема: у разі якщо об`єкт фінансового лізингу відповідає встановленим договором фінансового лізингу умовам та специфікаціям, прийняти такий об`єкт, володіти та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору фінансового лізингу; відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання та експлуатації об`єкта фінансового лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу. Лізингоодержувач може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють відносини фінансового лізингу.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння та повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні (пп. 2, 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Договір фінансового лізингу автомобіля ZPA0A!00000042 від 04.10.2021 розірвано з 30.11.2023. Лізингоодержувач зобов`язаний був у термін повернути банку лізингове майно за актом приймання-передачі.

Позивач, як власник предмету лізингу, має право на витребування майна у Відповідача, оскільки останній утримує його у себе після розірвання договору фінансового лізингу, тобто без будь-якої правової підстави (відповідна підстава відпала після розірвання договору).

Частиною 7 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору.

Таким чином, позивач має право на отримання лізингових платежів, заборгованість за якими виникла до моменту розірвання договору фінансового лізингу, а саме: 67577,56 грн в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 91074,99 грн відсотків за користування предметом лізингу, а всього 158652,55 грн.

Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4747,83 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 141, 223, 263-265, 280-284, 288 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості – задовольнити.

Витребувати у  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання:  АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) транспортний засіб Peugeot 508, 2011 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 237000,00 грн, який був переданий ОСОБА_1 на підставі договору фінансового лізингу № ZPVAA!00000606 від 17.01.2020.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за лізинговими платежами у розмірі: 67577,56 грн в рахунок компенсації вартості предмета лізингу, 91074,99 грн – відсотки за користування предметом лізингу, всього стягнути – 158652 (сто п`ятдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят дві) гривні 55 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4747 (чотири тисячі сімсот сорок сім) гривень 83 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 24.07.2024.

Суддя                                                         Ю.І. Ретинська