УХВАЛА

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 369/4575/22

провадження № 61-17205св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Дяченко Ігор Вікторович, про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області Р. Кравченко в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - державне підприємство (далі - ДП) «Київська лісова науково-дослідна станція», про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом скасування наказу, рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 11 травня 2023 року та додатковим рішенням цього ж суду від 15 червня 2023 року, залишеними без змін постановою Київського апеляційного суду

від 25 жовтня 2023 року, у задоволенні позову прокурора відмовлено, стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34 460 грн.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня

2023 року стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь

ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.

29 листопада 2023 року та 24 січня 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець І. подав касаційні скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 травня 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 15 червня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року.

Постановою Верховного Суду від 03 липня 2024 року касаційні скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.

Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 25 жовтня 2023 року змінено в частині розподілу судових витрат, зменшивши суму стягнутих із Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції із 34 460 грн до 25 000 грн.

Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року змінено в частині розподілу судових витрат, зменшивши суму стягнутих із Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи із 25 000 грн до 15 000 грн.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 11 травня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 15 червня

2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року, додаткову постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року

в частині, що незмінені за наслідком касаційного перегляду справи, залишено без змін.

У липні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 ,

в інтересах якого діє адвокат Дяченко І. В.,про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133

ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

До заяви ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Дяченко І. В., про ухвалення додаткового рішення, крім доказів, що підтверджують повноваження адвоката як представника у справі, долучено описи виконаних робіт від 05 липня 2024 року, з яких вбачається, що витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн обумовлені наданими адвокатом послугами, результатом яких є складання та подання відзивів на касаційні скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури, а також цієї заяви про ухвалення додаткового рішення.

Водночас, при вирішенні питання розподілу вказаних витрат, колегія суддів зауважує, що подані представником ОСОБА_2 - адвокатом

Дяченком І. В. відзиви на касаційні скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури не були враховані касаційним судом як такі, що поданні з порушенням вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України (пункти 30, 31 постанови Верховного Суду від 03 липня 2024 року).

У матеріалах справи відсутні відомості про вчинення адвокатом інших процесуальних дій під час касаційного перегляду справи.

Витрати на підготовку заяви про розподіл судових витрат відшкодуванню не підлягають (див. постанову Верховного Суду від 02 лютого 2024 року в справі № 910/9714/22).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Дяченко І. В., про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 ,

в інтересах якого діє адвокат Дяченко Ігор Вікторович, про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович