Справа № 372/3990/24

Провадження № 2-а-44/24

У Х В А Л А

22 липня 2024 року                                         м. Обухів

Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у адміністративній справі, перевіривши виконання вимог ст. 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 1015/1 від 08 липня 2024 року,-

в с т а н о в и в:

18 липня 2024 року до Обухівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє – адвокат Лобіков Дмитро Валентинович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 1015/1 від 08 липня 2024 року, відповідно до якої представник позивача просить суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію № 1015/1 від 08 липня 2024 року, винесену керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп. за ст.210-1 КупАП; витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію № 1015/1 від 08 липня 2024 року, винесену керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп. за ст.210-1 КупАП, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; судові витрати покласти на відповідача.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху.

Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник позивача Лобіков Д.В. у позовній заяві зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік становить 605 гривень 60 копійок.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем квитанція про сплату судового збору за подання адміністративного позову, до матеріалів справ не долучена.

Таким чином, при зверненні до суду з позовними вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 484 грн. 48 коп. (605,60 х 0.8=484,48 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7-9 ст. 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.  Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак, в порушення даної норми позивачем не надано доказів надіслання адміністративного позову відповідачу у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160,161,169, 248, 256 КАС України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до  ІНФОРМАЦІЯ_1  про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 1015/1 від 08 липня 2024 року - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                 Р.О.Рабчун