КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/18079/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4555/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000001220 від 04 липня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000001220 від 04 липня 2023 року та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучене в ході проведення обшуку 17 квітня 2024 року автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на:

- автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію т/з «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- ключ від автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- грошові кошти у сумі 9700 гривень;

- грошові кошти в сумі 2400 доларів США.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого суддіта постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. Також просить зобов`язати уповноважених службових осіб у кримінальному провадженні повернути вилучене майно, що належить ОСОБА_6 .

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що накладення арешту є необґрунтованим, прийнятим внаслідок неповного та необ`єктивного розгляду клопотання прокурора, з неприпустимими порушеннями вимого чинного кримінального процесуального законодавства, з грубими порушеннями прав ОСОБА_6 як третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Зазначає, що автомобіль марки «AUDI» моделі «SQ8» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , (та відповідно свідоцтво про реєстрацію ТЗ та ключ від даного транспортного засобу) відповідно реєстраційних даних, відомих органу досудового розслідування, належать ОСОБА_6 .. Як зазначається органом досудового розслідування, даним транспортним засобом користувався громадянин ОСОБА_9 . В межах кримінального провадження № 12023000000001220 від 04.07.2023 року ні громадянці ОСОБА_6 , ні громадянину ОСОБА_9 повідомлення про підозру не здійснювалось.

Посилається також на те, що ОСОБА_6 має докази законності походження коштів, за котрі вона могла придбати транспортний засіб марки «AUDI» моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 .

Стверджує, що прокурор лише констатував, що є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучене майно, виявлене та вилучене під час обшуку автомобіля марки «AUDI» моделі «SQ8» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 та сам транспортний засіб відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, однак не назвав чітких передбачених законом підстав для накладення арешту на майно.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 також звертається до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року зазначено, що повний текст ухвали буде виготовлений та проголошений о 14:00 годині 07.06.2024 року, однак в зазначений час суддя Печерського районного суду м. Києва знаходилась в нарадчій кімнаті, в зв`язку з чим проголошення повного тексту не відбулось. Отримати повний текст ухвали від 03.06.2024 року представник ОСОБА_6 зміг лише 14.06.2024 року, в зв`язку з чим просить поновити пропущений строк на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2024 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній доводів та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи те, що матеріали справи за клопотанням про арешт майна містять відомості про те, що представник власника майна, який не був присутній під час розгляду клопотання слідчим суддею, оскаржувану ухвалу отримав лише 14.06.2024 року, що підтверджується копією розписки, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин та вважає за можливе його поновити.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001220 від 04.07.2023 року за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.

У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини, за яких керівник злочинної організації ОСОБА_10 , діючи умисно, спільно з її членами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та 7-ма громадянами Чеської Республіки, членами злочинної організації, з метою власного незаконного збагачення, в період часу не пізніше листопада 2022 року по 17.04.2024 року (по момент припинення злочинної діяльності злочинної організації правоохоронними органами), відповідно до відведеної кожному злочинної ролі, діючи згідно раніше розробленого та узгодженого всіма учасниками злочинної організації плану в межах спільного злочинного умислу, з використанням електронно-обчислювальної техніки (комп`ютерного обладнання), пристроїв VolP телефонії та віртуальних АТС, шахрайським способом заволоділи коштами громадян Чеської Республіки на загальну суму 5,5 млн. грн.

17.04.2024 року на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/16177/24-к від 11.04.2024 року, слідчими ГСУ НПУ проведено обшук автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатом якого, окрім іншого, виявлено та вилучено:

- автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію т/з «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- ключ від автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- грошові кошти у сумі 9700 гривень;

- грошові кошти в сумі 2400 доларів США.

18.04.2024 року постановами старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_13 вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, так як вказане майно набуте кримінально протиправним шляхом.

19.04.2024 року прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000001220 від 04 липня 2023 року, та просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучене в ході проведення обшуку 17 квітня 2024 року автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на:

- автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію т/з «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- ключ від автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- грошові кошти у сумі 9700 гривень;

- грошові кошти в сумі 2400 доларів США.

Клопотання обґрунтоване з посиланням на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001220 від 04.07.2023 року за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.

У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини, за яких керівник злочинної організації ОСОБА_10 , діючи умисно, спільно з її членами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та 7-ма громадянами Чеської Республіки, членами злочинної організації, з метою власного незаконного збагачення, в період часу не пізніше листопада 2022 року по 17.04.2024 року (по момент припинення злочинної діяльності злочинної організації правоохоронними органами), відповідно до відведеної кожному злочинної ролі, діючи згідно раніше розробленого та узгодженого всіма учасниками злочинної організації плану в межах спільного злочинного умислу, з використанням електронно-обчислювальної техніки (комп`ютерного обладнання), пристроїв VolP телефонії та віртуальних АТС, шахрайським способом заволоділи коштами громадян Чеської Республіки на загальну суму 5,5 млн. грн.

Прокурор зазначив, що до вказаних кримінальних правопорушень причетний також ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який користується автомобілем марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Також вказав, що 17.04.2024 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/16177/24-к від 11.04.2024 року, слідчими ГСУ НПУ проведено обшук автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , яким користується ОСОБА_9 , за результатом якого, окрім іншого, виявлено та вилучено:

- автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію т/з «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- ключ від автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- грошові кошти у сумі 9700 гривень;

- грошові кошти в сумі 2400 доларів США.

18.04.2024 постановами старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_13 зазначене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, так як вказане майно набуте кримінально протиправним шляхом.

Прокурор вказав, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000001220 від 04.07.2023 року та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучене в ході проведення обшуку 17.04.2024 року автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на:

- автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію т/з «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- ключ від автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ;

- грошові кошти у сумі 9700 гривень;

- грошові кошти в сумі 2400 доларів США.

Задовольняючи дане клопотання, подане в межах кримінального провадження №12023000000001220 від 04.07.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, слідчий суддя виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою його збереження як речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Так, задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію т/з «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ; ключ від автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ; грошові кошти у сумі 9700 гривень; грошові кошти в сумі 2400 доларів США, оскільки вказане майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, як таке, що набуте кримінально протиправним шляхом, та постановою слідчого від 18.04.2024 року визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

При цьому, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникненню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводів представника власника майна, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта про те, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що майно, на яке накладено арешт, а саме: автомобіль марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію т/з «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ; ключ від автомобіля марки «AUDI», моделі «SQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ; грошові кошти у сумі 9700 гривень; грошові кошти в сумі 2400 доларів США, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. З матеріалів провадження вбачається, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є матеріальним об`єктом, набутим кримінально протиправним шляхом. При цьому, під час розгляду клопотання слідчим суддею, представником власника майна ОСОБА_6 не було надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що належний їй автомобіль придбаний нею із законних джерел доходів, а виявлені та вилучені у автомобілі грошові кошти насправді належать їй, а не здобуті кримінально протиправним шляхом.

Посилання апелянта на те, що суд, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, не дослідив та не взяв до уваги ту обставину, що у вказаному кримінальному провадженні не повідомлялось про підозру ні власнику майна, ні його користувачу, колегія суддів до уваги не бере, так як слідчий суддя при розгляді клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно дотримався вимог ст. 170 КПК України, за якою накладення арешту допускається, зокрема, з метою збереження речових доказів, на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4