НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

ВИРОК

19 липня 2024 року Справа № 322/1050/24

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді радіотелефоніста відділення управління 2 розвідувальної роти у званні солдат, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 проходячи військову службу за мобілізацією перебуваючи на посаді радіотелефоніста відділення управління 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 18.01.2024, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби без поважних причин, не з`явився з лікувального закладу на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася в населеному пункті АДРЕСА_2 , після чого службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд до 04.05.2024, коли був доставлений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засіданні ОСОБА_4 після роз`яснення йому судом суті обвинувачення, визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні та обставини, викладені в обвинувальному акті.

З огляду на визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечували. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

В судовому засіданні під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю і показав, що у січні цього року після проходження ВЛК він не повернувся до свого підрозділу, який розташовувався в с. Новоукраїнка Новомиколаївської територіальної громади. На початку травня його затримали військовослужбовці ВСП. Весь цей час він проживав в хостелі у м. Запоріжжі. Причину свого вчинка не пояснив, втім вказав, що кається, просив суворо не карати. Зазначив, що хоче захищати Батьківщину, з урахуванням його стану здоров`я і приписів лікарів.

Також судом досліджені документи, які характеризують особу обвинуваченого.

Дослідивши та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в межах пред`явленого йому обвинувачення – а саме дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст.408 КК України.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, участь у відсічі збройної агресії російської федерації. Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.

При визначенні міри покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем служби характеризується негативно, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Водночас прийнято до уваги думки сторін щодо цього питання (зокрема прокурор просив призначити покарання відповідного виду на мінімальний строк) і позиція обвинуваченого щодо визнання вини. Враховуючи вказане, суд, у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність вважає необхідним визначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений ч.4 ст.408 КК України, оскільки таке покарання, на переконання суду є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Клопотань про зміну запобіжного заходу під час судового розгляду не заявлялось.

Окрім запобіжного заходу інші заходи забезпечення кримінального провадження у цьому провадженні не застосовувалися.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.349, 373 - 376, 393 - 395, 532 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 , а саме з 04.05.2024.

Копію вироку після його проголошення негайно направити прокурору, обвинуваченому і захиснику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з урахуванням обмежень визначених ч.2 ст.394 КПК України.

Суддя                                                                                                                              ОСОБА_1