Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року Справа№200/3024/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2024 року (13 травня 2024 року направлено засобами поштового зв`язку) до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. починаючи з 11.03.2024 року;

- зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. починаючи з 11.03.2024 року;

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що з 2013 року їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 11.03.2024 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач стверджує, що при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідач мав би застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 року, проте під час призначення такої пенсії пенсійним органом не застосовано такого показника.

З метою здійснення перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. позивач 12.04.2024 звернулася до відповідача із відповідною заявою.

Листом відповідача від 03.05.2024 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн., та повідомлено, що для розрахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки.

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, а тому звернулася до суду із даним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 заяву відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Зобов`язано відповідача подати до суду: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

10.06.2024 до Донецького окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку від відповідача надійшли документи, витребувані ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2024.

10.06.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.09.2013. З 11.03.2024 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.

Відповідач зазначив, що постановами № 118, № 168 та №185 для таких осіб (яким не підвищуються пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663) передбачена щомісячна доплата до пенсії: в 2022 році 135 грн., в 2023 році 100 грн., в 2024 році 100 грн.

Індексація пенсій здійснюється таким чином: - показник середньої заробітної плати, який застосувався при обчисленні пенсій у 2017 році - 3764,40 грн., збільшений на коефіцієнт індексації у 2019 році - 1,17: у 2020 році - 1,11; у 2021 році - 1.11; у 2022 році - 1,14; у 2023 році - 1,197; у 2024 році - 1,0796.

Отже, у зв`язку із тим, що при обчисленні пенсії позивача враховувався розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, у розмірі 7763,17 грн., проведено з 01.03.2023 МП «Індексація заробітку», враховуючи, що показник середньої заробітної плати застосований при призначенні пенсії в сумі 7763,17 грн. є більшим за збільшений показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коефіцієнт 1,197 (7405,03 грн.), ОСОБА_1 встановлено доплату в розмірі 100 грн., з 01.04.2024 проведено МП «Індексація заробітку», індексовано показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коефіцієнт 1,0796 та збільшено з 7763,17 грн. на 7994,47 грн.

Таким особам до пенсії встановлено щомісячну доплату з 01.03.2023 в розмірі 100 гривень, що і було виконано відповідачем. Таким чином пенсію відповідачем обраховано у відповідності до норм Закону № 1058. Аналогічних висновків дійшов Донецький окружний адміністративний суд в рішенні суду від 01.05.2024 у справі № 200/1768/24, від 01.05.2024 у справі № 200/1617/24.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 02.09.2013 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII.

З 11.03.2024 позивачу на підставі поданої нею заяви призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, проте під час призначення пенсії застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.

З метою здійснення перерахунку та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. позивач 12.04.2024 звернулася до відповідача із відповідною заявою.

Листом відповідача від 03.05.2024 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн., та повідомлено, що для розрахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки.

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, а тому звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом із тим відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV. У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 року у справі № 500/4392/22, від 16.10.2023 у справі № 560/3312/22.

Як вже зазначалося вище, позивачу у 2013 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV остання звернулася 11.03.2024 вперше, а тому, в цьому випадку, мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, висловленої у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а, де суд зазначив, що у випадку призначення особі пенсії відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Така правова позиція підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також Верховним Судом у постановах від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 24.06.2021 у справі № 243/8903/16-а від 19.01.2022 у справі № 528/639/17.

Оскільки позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернулася вперше, тому при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058-IV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, при призначенні позивачу в березні 2024 року пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV відповідачем необхідно застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, а саме (2021-2023 роки).

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. починаючи з 11.03.2024, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. При цьому, дії суб`єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Отже, відмовляючи позивачу листом від 03.05.2024 у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн., відповідач діяв протиправно.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних саме дій (відмова листом), а не бездіяльності відповідача, відтак дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню вимога про призначення пенсії, оскільки як встановлено судом, пенсія позивачу вже призначена.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що у випадку, який розглядається, відповідач вчинив протиправні дії, а тому заявлені позовні вимоги належить задовольнити частково у такий спосіб: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. починаючи з 11.03.2024 року та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. починаючи з 11.03.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому суд не враховує посилання позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі № 200/1768/24 та від 01.05.2024 у справі № 200/1617/24 та вважає їх помилковими, оскільки такі рішення прийняті у правовідносинах, які не є подібними. За обставинами вказаних справ предметом спору була відмова відповідача щодо проведення нарахування індексації до пенсії згідно постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» № 118 від 16.02.2022, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» № 168 від 24.02.2023, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» № 185 від 23.02.2024.

Разом з тим, предметом спору в цій справі є неврахування відповідачем при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Крім того, суд зазначає, що за приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 24.06.2021 у справі № 243/8903/16-а, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22, від 16.10.2023 у справі № 560/3312/22, від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22 та висновки Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. починаючи з 11.03.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. починаючи з 11.03.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.С. Духневич