Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

          19 липня 2024 року                                                  Справа №200/4830/24  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, буд. 39/41, код ЄДРПОУ 42788347) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

                                                           ВСТАНОВИВ

15 липня 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не скасування рішення про стягнення з ОСОБА_1 надлишково отриманих коштів по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям за період з 01.02.2023 по 31.07.2023 в розмірі 41905,80 грн.;

- зобов`язати відповідача скасувати рішення від 04.03.2024 про стягнення з ОСОБА_1 надлишково отриманих коштів по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям за період з 01.02.2023 по 31.07.2023 в розмірі 41905,80 грн. та поновити виплати по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям з березня 2024 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 23.02.2023 звернулася до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. 27.02.2023 рішенням відповідача було призначено допомогу малозабезпеченим сім`ям з 01.02.2023 по 31.07.2023 у розмірі 6984,30 грн. щомісячно. 27.02.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та додатково надала свідоцтво про шлюб. 04.03.2024 відповідачем прийняло рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначені державної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.02.2023 по 31.07.2023 у зв`язку з тим, що у складі сім`ї є працездатні особи ( ОСОБА_2 ). Також рішенням від 04.03.2024 ОСОБА_1 виставлено в переплату надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.02.2023 по 31.07.2023 у розмірі 41905,80 грн.

Позивач вважає, що відповідач протиправно прийняв рішення від 04.03.2024 про погашення суми надміру виплаченої суми соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.02.2023 по 31.07.2023 у розмірі 41905,80 грн. Тому з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не скасування рішення про стягнення з ОСОБА_1 надлишково отриманих коштів по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям за період з 01.02.2023 по 31.07.2023 в розмірі 41905,80 грн. та зобов`язання відповідача скасувати рішення від 04.03.2024 про стягнення з ОСОБА_1 надлишково отриманих коштів по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям за період з 01.02.2023 по 31.07.2023 в розмірі 41905,80 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами в частині позовних вимог щодо поновлення виплати по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям з березня 2024 року вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у ч. 1 ст. 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить поновити виплати по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям з березня 2024 року

Однак позивачем не заявлено позовну вимогу щодо визнання протиправними дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тому, позивачу слід подати позовну заяву із конкретизацією змісту заявлених позовних вимог у відповідності із ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Встановлено, що в позовній заяві позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру. Проте до позовної заяви не долучено документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання мотивоване тим, що позивач не працює, має малолітню дитину, що унеможливлює сплату судового збору для поновлення своїх прав у судовому порядку, а предметом позову є захист соціальних, сімейних, житлових прав.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частинами 1 та 2 статті 8 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, законодавством передбачено право, а не обов`язок суду щодо звільнення сторони від сплати судового збору. Крім того законодавець ставить у залежність право суду звільнити від сплати судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 04.09.2023 у справі № 320/1232/21.

Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Верховний Суд в ухвалі від 11.01.2024 по справі N 580/1158/23 зазначив, що для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону від 08.07.2011 № 3674-VI повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Положення Закону від 08.07.2011 № 3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати: довідка про доходи, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивоване тим, що вона не працює, має малолітню дитину, що унеможливлює сплату судового збору для поновлення своїх прав у судовому порядку у підтвердження чого надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 14.07.2024 за 2023 рік та 2024 рік.

Як вже зазначалося вище, підставою для звільнення від сплати судового збору є те, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Оскільки, позивач звернулася до суду із цим позовом 15.07.2024 то на підтвердження одержаного річного доходу позивачем беруться до уваги відомості за 2023 рік (попередній рік).

З наданої позивачем відомості встановлено, що в ній міститься інформація про одержані грошові кошти за період з січня 2023 року по грудень 2023 року в загальній сумі 89043,34 грн.

За таких обставин слід дійти висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, адже розмір судового збору, що належить сплатити за звернення до суду з цим позовом (1211,20 грн.), не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (5 % від 89043,34 грн. складає 4452,16 грн).

Отже, відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 гривні.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (3028,00 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 1211,20 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, за подання до суду цього позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. = (1211,20 грн. х 0,8).

Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. сплаченого на наступні реквізити:

Отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37967785

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -

                                                        УХВАЛИВ:

У задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- позовної заяви із конкретизацією змісту заявлених позовних вимог у відповідності із ст. 5 та п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. сплаченого на наступні реквізити:

Отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*; 101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.  

          Суддя                                                                                  О.С. Духневич