Справа № 357/372/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/4655/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_8 (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2023 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого; за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначеного за даним вироком та вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.06.2017 та визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого. Строк відбування покарання рахувати з моменту постановлення вироку, тобто з 14.09.2021, зарахувавши в строк покарання часткове відбуте ним покарання за попереднім вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.06.2017 з 27.10.2017 по 13.09.2021, виходячи із правил зарахування строку попереднього ув`язнення, передбаченого ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Цивільний позов задоволено та стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_9 1000000 грн моральної шкоди та 22607,00 грн. матеріальної шкоди.

На зазначений вирок обвинувачений та його захисники подали апеляційні скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.11.2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 залишено без задоволення, а вирок - без зміни.

Постановою Верховного Суду від 18.06.2024 року ухвалу Київського апеляційного суду від 29.11.2023 року стосовно ОСОБА_7 скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції та обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

До початку апеляційного розгляду прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 з огляду на закінчення строку дії попереднього запобіжного заходу виді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки останній визнаний винуватим у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства з корисливих мотивів, за якими його засуджено судом першої інстанції до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна; не має постійного джерела доходів, міцних соціальних зв`язків, не працевлаштований, не одружений, не має утриманців; будь-якого відношення до м. Біла Церква Київської області не має (місце вчинення злочинів); на шлях виправлення та перевиховання не став, оскільки раніше судимий, зокрема вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.06.2017 за ч. 3 ст.186, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 187 ч. 1 ст.70, ч. 2 ст. 72 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією частини всього майна. Вказує, що зазначені ризики не зменшились, не відпали та продовжують існувати, та з урахуванням тяжкості злочинів, проявленого ним насильства, агресії, що потягло за собою смерть потерпілої, є тими фактами, які підтверджують, що ОСОБА_7 є суспільно небезпечною особою і лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Заслухавши прокурора, який підтримав подане ним клопотання, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню,виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Як випливає із змісту ухвали суду касаційної інстанції від 18.06.2024 року після скасування попереднього рішення суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції Верховний Суд обрав ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з мотивів попередження ризику його переховування від суду, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність повторного визнання його вини за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 115 ч. 2 пп. 6, 12 КК України.

Оскільки апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_12 не розпочався, то відсутні підстави вважати, що на даний час заявлені ризики зменшилися.

Враховуючи, що вироком суду першої інстанції, який є предметом апеляційного перегляду, ОСОБА_12 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження раніше обраного йому Верховним судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним та не зменшився.

Колегія суддів також вважає доводи прокурора щодо наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтованими, а вказаний ризик - реальним з огляду на те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності та відбував реальне покарання, належних висновків не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення через невеликий проміжок також із застосуванням насильства.

Враховуючи тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_13 , характер та обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів із застосуванням насильства, в тому числі і за злочини, передбачені ст. 187 КК України, що характеризують його як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушень та свідчать про наявність існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не працевлаштованого та не маючого міцних соціальних зв`язків, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі, запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України та підстави, які були враховані при обранні йому такого запобіжного заходу, не змінилися та лише такий захід забезпечення кримінального провадження зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку та виконання процесуальних обов`язків.

Проте, всупереч доводам клопотання прокурора, колегія суддів вважає доцільним продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до закінчення апеляційного розгляду апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника.

Керуючись ст.ст. 401,419 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до закінчення апеляційного розгляду апеляційних скарг обвинуваченого та його захисників на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2021 року .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Суддя Суддя