Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 липня 2024 року                                                             Справа№200/2996/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

                                                      ВСТАНОВИВ:

16 травня 2024 року через систему "Електронний суд" до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.03.2024;

- зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.03.2024.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. У зв`язку з досягненням 67-річного віку, 28.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки.

Листом відповідача від 17.04.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах вже була призначена в 2011 році відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Зобов`язано Гвідповідача подати до суду: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.

03.06.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. Також надано витребувані ухвалою суду від 20.05.2024 докази.

Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що позивач з 23.09.2011 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004.

Тому твердження позивача стосовно того, що йому пенсія була призначена саме відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ не відповідають дійсності.

28.03.2024 позивач звернувся із заявою щодо призначення пенсії — перехід на інший вид пенсії відповідно до п. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Листом відповідача від 17.04.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах вже була призначена в 2011 році відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. Тому відсутні підстави для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 23.09.2011 отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

У зв`язку з досягненням 67-річного віку, 28.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки.

Листом відповідача від 17.04.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах вже була призначена в 2011 році відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII) та Законом № 1058-IV.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1788-XII передбачено призначення такого виду пенсії як пенсія за віком, але на пільгових умовах.

Отже указаним законодавчим приписом передбачено призначення такого виду пенсії як пенсія "за віком", але на пільгових умовах.

01 січня 2004 року набув чинності Закон № 1058-IV.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, Законом № 1788-XII та Законом № 1058-IV передбачено такий вид пенсійних виплат як пенсія за віком.

Статтею 27 Закону № 1058-IV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV, з якої обчислюється пенсія, у гривнях та коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, визначеного відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві стверджує, що йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV він звернувся вперше 28.03.2024, а тому має місце призначення іншої пенсії за іншим законом і пенсія має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2021-2023 роки, що передували року звернення.

Проте, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 23.09.2011 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, що підтверджується протоколом призначення пенсії від 10.10.2011 № 543.

Відтак є необґрунтованими доводи позивача про те, що пенсія призначена відповідно до Закону № 1788-XII, оскільки матеріалами пенсійної справи позивача підтверджується, що з 2011 року позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Отже заява позивача від 28.03.2024 до Пенсійного органу фактично стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому в 2011 році, але на пільгових умовах, а тому, такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону № 1058-IV та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Подібного висновку дійшов Верховний суд в своїх постановах від 27.03.2020 у справі № 335/8983/17, від 15.05.2020 у справі № 334/13/16-а, від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17, від 06.12.2021 у справі № 185/951/17, від 18.06.2024 у справі № 280/4122/23.

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 21.03.2024 у справі № 200/4408/23, від 13.06.2024 у справі № 200/653/24.

Крім того, суд зазначає, що навіть при переведенні з пенсії за віком, призначеної за нормами одного закону на пенсію за віком, призначену за нормами, передбаченими іншим законом, зміни виду пенсії не відбувається.

Дана позиція суду узгоджується з висновками викладеними Верховним Судом у постановах від 27.06.2023 року у справі № 500/4392/22 та від 30.11.2023 у справі № 580/3792/23.

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд не враховує посилання позивача на правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 02.04.2019 у справі № 495/620/17, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, постанова від 15.05.2019 у справі № 504/503/17, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17, оскільки такі висновки суду здійснені у правовідносинах, які не є подібними. За обставинами вказаних справ позивачам первісно пенсія була призначена за вислугу років, які в подальшому виявили бажання отримувати пенсію за віком.

Щодо посилання представника позивача на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Таким чином, оскільки позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є тією ж пенсією за віком, тільки призначена на певних пільгових умовах через особливості виконуваної трудової функції (зі зниженням пенсійного віку і стажу), підстави для перерахунку розміру такої пенсії після досягнення пенсійного віку (60 років) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують досягненню такого пенсійного віку (за 2021-2023 роки), відсутні.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Розподіл судового збору не здійснюється у зв`язку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 72-77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 КАС України, суд, -

                                                         ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.     

Суддя                                                                                   О.С. Духневич