Провадження № 2/522/5560/24

Справа № 522/9740/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 липня 2024 року                                                                                м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Єрганінової К.В.

розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.06.2024 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у розмірі частини всіх видів заробітку, але не менше гарантованого 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Донька сторін проживає з позивачкою та знаходиться повністю на її утриманні. Відповідач перебуває на посаді молодшого сержанта відділу кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших неповнолітніх дітей немає.

Ухвалою суду від 20.06.2024 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 17.07.2024.

До суду 11.07.2024 надійшла заява ОСОБА_2 у якій вказує, що позовні вимоги не підтримує, проти задоволення вимог та обставин викладених у позові заперечує. Просить не стягувати з нього судовий збір, оскільки має статус учасника бойових дій.

Свої заперечення відповідач жодним чином не мотивує.

У судове засідання 17.07.2024 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. ОСОБА_1 звернулася 17.07.2024 до суду з заявою про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала. ОСОБА_2 звернувся до суду 17.07.2024 з заявою про розгляд справи за його відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 17 липня 2024 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.01.2024 по справі №487/4105/22 розірвано, укладений 01.06.2010, шлюб між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Відповідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Згідно ч.ч.1,5 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Наведені норми імперативно закріплюють обов`язок обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Частинами першою та другою статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідачем не доказано перебування на його утриманні інших утриманців, тому враховуючи вищевикладене, вимоги позивача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі частки від усіх доходів відповідача на утримання доньки ОСОБА_5 .

При цьому, заперечення відповідача не обґрунтовані жодним чином, донька народжена у шлюбі має утримуватися обома батьками.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тож, виходячи з письмових доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи безумовний обов`язок батька дітей утримувати їх до досягнення повноліття, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору учасники бойових дій.

ОСОБА_2 документований посвідченням серії НОМЕР_2 , відповідно до якого має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Тому, судовий збір залишається за рахунок держави, адже позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 182, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 19 червня 2024 року і до досягнення повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 18 липня 2024 року.

Суддя:                                                                        В.Я. Бондар