Справа № 367/3849/23

                                                       Провадження №2/367/1489/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2024  Ірпінський міський суд Київської області  в складі:

головуючого судді  Мерзлого Л.В.,

за участі секретаря судових засідань Максименко Я.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 , про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 , про стягнення грошових коштів, мотивуючи вимоги наступним.

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 надали в борг в рівних частинах по 55000 доларів США кожен ОСОБА_4 , зальною сумою 110 000,00 тисяч доларів США, про що ОСОБА_4 була власноручно написана розписка від 12.10.2020, строком повернення грошових коштів в строк до 22.10.2020. У вказаній вище розписці також зазначено в якості поручителя ОСОБА_5 , яка зобов?язалась повернути грошові кошти позивачу та ОСОБА_6 . в разі не повернення їх ОСОБА_4 . На зворотній стороні аркушу розписки ОСОБА_5 особисто своїм власноручно написаним текстом підтвердив зазначене та поставив свій підпис.

Відповідачі позичали кошти разом для ведення бізнесу, хотіли відкрити магазин з торгівлі мобільних телефонів та аксесуарів до них, спочатку з їх слів в них почало щось получатись і вони віддали борг третій особі. Проте, ОСОБА_4 всі свої зобов?язання за вказаною вище розпискою не виконав в обумовлений в ній строк. В подальшому, від ОСОБА_4 15 січня 2021 року позивач отримав в якості повернення боргу 2000,00 доларів США та 1500,00 доларів США від ОСОБА_5 05 лютого 2021 (як поручителя ОСОБА_7 ) Більше позивачу кошти відповідачі не передавали.

Однак, станом на день подачі позову ОСОБА_4 як боржник та ОСОБА_5 як поручитель, разом солідарно розрахувались лише з ОСОБА_6 , сплативши йому 55 000 доларів США протягом 2021-2022 рр. Так як ОСОБА_6 попросив позивача, щоб спочатку він забрав свої кошти, а потім позивач свої, бо в нього було дуже складне фінансове становище, таким чином, суми періодичних платежів забирав в першу чергу він, про що писав відповідачам розписки про отримання сум боргу. Розписки ОСОБА_6 не зберіг. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконали частково зобов?язання по розписці в частині погашення боргу лише перед ОСОБА_6 . На даний період часу відповідачі не мають бажання віддавати позивачу залишок боргу, неодноразові зустрічі, обіцянки, телефонні розмови не дали позитивного результату. Тому виникла необхідність звернутись з позовом до суду. Не дивлячись на те, що ОСОБА_4 повернув борг на 500,00 доларів США більше, ніж ОСОБА_5 , позивач вважає, що це були їх сумісні кошти, які вони сплатили солідарно як боржники вже після закінчення строку повернення коштів та і надалі повинні їх повертати разом.

Строк повернення коштів за розпискою вказаний до 22.10.2020 р. Станом на день подачі позову кошти сумою 51 500,00 доларів США позивачу не повернуті.

Загальний розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача складає 51 500,00 (борг) + 40 161,91 (відсотки) = 118 770,73 доларів США.

В розписці від 12.10. 2020 року сторони передбачили, що в разі не повернення грошових коштів до 22.10.2020, на суму боргу, починаючи з 23.10.2020 нараховується відсоткова ставка 30% річних. Отже сума відсотків за користування коштами складає 91 661,91 доларів США.

У зв?язку  з викладеним, просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 51 500,00 доларів США, 30 % річних від простроченої суми у розмірі 40 161,91 доларів США. Стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 06.07.2023 року відкрито загальне провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового розгляду.

Ухвалою суду від 09.04.2024 закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Інший заяв чи клопотань до суду не надходило.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У поданому представником відповідача відзиві зазначено про те, що позивач надає лише дві розписки на суму 1500 доларів США та 2000 доларів США, які свідчать про часткове погашення заборгованості за договором. Однак, це не відповідає дійсності. Після завершення участі в бойових діях за станом здоров`я та повернення до м. Ірпінь, ОСОБА_4 було направлено на реабілітацію та лікування за кордон. В цей період часу, відповідач мав 20000 доларів США та намагався повернути частину позики, однак не зміг зв`язатися з позивачем. Тоді він в середині жовтня 2023 передав ці кошти поручителю ОСОБА_5 для подальшої передачі позикодавцю в рахунок погашення заборгованості. Таким чином, представник відповідача зазначає про те, що борг за розпискою є значно меншим. Вказує про те, що можливо поручитель використала надані їй кошти не за цільовим призначенням. ОСОБА_5 внесена в реєстрі боржників в 9 справах. Щодо вимог про стягнення 30% річних за несвоєчасне повернення позики, зазначає про те, що позивач обраховує відсотки за період з 23.10.2020 до 29.05.2023. В розписці вказано, що позика надавалась до 22.10.2022 та в разі несвоєчасної виплати, з 23.10.2020 застосовується відсоткова ставка 30%. Тобто сторони за домовленістю збільшити відсотки з 3% до 30% річних з простроченої суми, як то передбачено ст. 625 ЦК України. Разом з тим, проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Однак, зазначає про те, що позивач не звернув увагу на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме щодо неможливості вимагати від позичальника сплати відсотків річних з простроченої суми позики згідно ст. 625 ЦК України, яка нарахована у період дії воєнного стану. А тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків не можуть бути задоволенні. Враховуючи зазначене, в задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вислухавши думку сторін по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно розписки від 12.10.2020, складеної ОСОБА_4 , останній взяв гроші у розмірі 110 000 доларів США 12.10.2020 в осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до 22.10.2020. Згідно тексту розписки, в разі несвоєчасної сплати з 23.10.2020 застосовується відсоткова ставка 30% річних. Розписку ОСОБА_4 написано власноруч і при здоровому глузді. Поручитель за розпискою – ОСОБА_5 , у випадку не виконання даної угоди ОСОБА_4 зобов`язалась виконати вище вказані умови укладеної угоди, про що поставила свій підпис та дату 12.10.2020.

Вказане підтверджено наданою суду розпискою від 12.10.2020.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до приписів ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З огляду на викладене, суд виходить з того, що між сторонами була дотримана форма договору позики та представленою розпискою посвідчено передання позивачем відповідачу та третій особі 12.10.2020 у борг 110 000,00 доларів США.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно положень ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Як встановлено у позивача знаходиться оригінал боргової розписки від 12.10.2020, який було досліджено в судовому засіданні, що свідчить про те, що відповідач не виконав свої зобов`язання та не повернув свій борг.

Стаття 524 ЦК України вказує, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. При цьому також зазначено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Зобов`язання відповідача за договором позики від 12.10.2020 обумовлено його сторонами у доларах США, про що особисто вказано відповідачем у його власноручно написаній розписці.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналізуючи норми чинного законодавства та договору позики, по якому поручителем виступила ОСОБА_5 , суд зазначає про те, що в такому випадку кредитор має право вимагати виконання зобов`язання як від боржника, так від поручителя. При цьому строки виконання зобов`язання визначені договором позики, а тому факт порушення таких строків є підставою для виконання зобов`язань поручителем.

Так, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_4 допущено порушення умов договору позики в частині своєчасного повернення коштів, тому у позивача виникло право вимоги до відповідача ОСОБА_5 щодо повернення кредитних коштів.

Оскільки, з боку позичальника ОСОБА_4 зобов`язання, взяті ним 12.10.2020 не виконані, позика в розмірі 51 500,00 доларів США, не повернута, враховуючи, що будь яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів основної суми боргу.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання.

Статтею 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правом вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних кредитор наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

За змістом ч. 2 ст. ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Водночас п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В розписці сторонами встановлено розмір відсоткової ставки на рівні 30% річних в разі несвоєчасного повернення коштів, тобто з 23.10.2020. Згідно наданого позивачем розрахунку в період з 23.10.2020 по дату звернення до суду з позовом, тобто до 29.05.2023, сума заборгвоаності по відсоткам складає 40 161,91 доларів США.

Суд звертає увагу на те, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Оскільки, позивачем надано розрахунок заборгованості по відсоткам в розмірі 30% річних за весь період невиконання відповідачем грошового зобов`язання,  а отже приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позивачем не дотримані.

Таким чином, суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок суми заборгованості по відсоткам за період з 23.10.2020 і до введення в дію в Україні воєнного стану.

На підставі викладеного, суд задовольняє позов частково та стягує солідарно з відповідачів на користь позивача 51 500,00 доларів США основної суми боргу, в іншій частині позову відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 6710,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_6 , про стягнення грошових коштів, - задовольнити частково.

 Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , грошові кошти у сумі 51 500,00 доларів США.

 Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір в розмірі 6710,00 грн.

В іншій частині позову, - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 17.07.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення  до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя:                                                        Л.В. Мерзлий