УХВАЛА

18 липня 2024 року

м. Київ

справа № 522/15864/22

провадження № 61-9213ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року, постанови Одеського апеляційного суду від 29 березня 2024 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просив суд зобов`язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради надати йому та ОСОБА_2 дозвіл на можливість укладення договору міни кімнати № 281-А та кімнати АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року

у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня

2023 року клопотання ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 29 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 29 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року залишено без змін.

Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 29 березня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявникові.

23 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду

м. Одеси від 20 квітня 2023 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року, постанови Одеського апеляційного суду

від 29 березня 2024 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду

від 13 червня 2024 року (надійшла до Верховного Суду 25 червня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог та про відмову у стягненні судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 липня

2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

15 липня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку, на усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2024 року, надійшла уточнена редакція касаційної скарги ОСОБА_1

В уточненій редакції касаційної скарги заявник послався як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме: що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що спричинило неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Однак, Верховний Суд звертає увагу заявника, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3частини другої статті 389 цього Кодексу.

Таким чином, одного лише посилання на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, без обґрунтування у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (як про це прямо вказано у пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), не достатньо для обґрунтування підстави касаційного оскарження.

Тобто, заявник не усунув недоліки касаційної скарги, вказані в ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2024 року, і не навів підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України,

у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки станом на 18 липня 2024 року не виконані вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду від 01 липня 2024 року щодо необхідності зазначення конкретних підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, це перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року, постанови Одеського апеляційного суду від 29 березня 2024 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2024 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць