ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 липня 2024 року                                                                        

м. Чернівці

справа № 713/41/24

провадження 22-ц/822/554/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Литвинюк І.М., Одинака О.О.

розглянувши заяву   ОСОБА_1 про відвід судді Половінкіної Наталії Юріївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріального та морального збитку за пошкоджене майно,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бандура В.О., на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2024 року.

ОСОБА_1 у липні 2024 року подано до Чернівецького апеляційного суду заяву про відвід суддів Половінкіної Н.Ю., Литвинюк І.М., Одинака О.О. та всім суддям Чернівецького апеляційного суду.

Зазначала, що 07 березня 2023 року Чернівецьким апеляційним судом у складі колегії суддів Височанської Н.К., Лисака І.Н., Перепелюк І.Б. у справі №713/2806/23 розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, моральної шкоди.

Тому суддя Височанська В.В. не мала права розглядати заяву про відвід у цій справі.

Також помічник судді ОСОБА_5 – ОСОБА_6 є родичкою ОСОБА_4 .

Крім того, вказувала, що не отримувала ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 27 травня 2024 року про відкриття апеляційного провадження у справі.

Посилалася на втрату довіри до Чернівецького апеляційного суду у зв`язку із порушенням процесуальних норм та права на справедливий суд.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддям Половінкіної Н.Ю., Литвинюк І.М., Одинака О.О.

На підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь- якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (справа «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, пункти 49, 50).

Суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного.

Метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в ухвалі від 5 липня 2022 року у справі № 369/2874/20.

ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів висловлено припущення щодо упередженості суддів Половінкіної Н.Ю., Литвинюк І.М., Одинака О.О., яка проявляється у процесуальних діях і рішеннях.

Колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_1 не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості суддів Половінкіної Н.Ю., Литвинюк І.М., Одинака О.О.

Сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях (рішення Європейського суду з прав людини від 26 вересня 2019 року у справі «Іііе v. Romania», заява № 26220/10).

Крім того, зміст заяви про відвід суддів Половінкіної Н.Ю., Литвинюк І.М., Одинака О.О. свідчить про незгоду з процесуальним рішенням суддів.

Вказане не може констатувати наявність обставин, що вказують на сумніви щодо об`єктивності та неупередженості суддів, а є реалізацією суддею своїх повноважень, передбачених нормами ЦПК України.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта стаття 36 ЦПК України).

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12 липня 2022 року у справі №№ 161/19560/18.

На підставі частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частини 1, 3 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу судді Половінкіній Н.Ю., Литвинюк І.М., Одинаку О.О., питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

При цьому за положеннями статті 252 ЦПК України суд може, а не зобов`язаний зупинити провадження у випадку надходження заяви про відвід, проте оскільки питання про відвід має бути розглянуто протягом короткого проміжку часу (частина сьома статті 40 ЦПК України), суд підстав для зупинення провадження у справі не вбачається.

Керуючись частиною 2 статті 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відвід, заявлений ОСОБА_1 суддям ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , визнати необґрунтованим.

Передати вирішення питання про відвід суддям ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за правилами, визначеними частиною 3 статті 40 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді І. М. Литвинюк

О. О. Одинак