Єдиний унікальний номер судової справи 488/1444/23

Номер провадження 22-з/812/60/24

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Додаткова постанова

Іменем України

18 липня 2024 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Коломієць В.В., Самчишиної Н.В.,

з секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Скаловим Сергієм Юрійовичем, про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Олена Геннадіївна, про визнання договору дарування недійсним,

УСТАНОВИЛА:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Олена Геннадіївна, про визнання договору дарування недійсним, в якому просив:

визнати недійсним договір дарування цілого житлового будинку з усіма прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами та земельну ділянку (кадастровий номер 4810136600:04:003:0028, загальною площею 0.05 га) для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г., зареєстрований за реєстровим №391;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67283098 від 20 квітня 2023 року, 16:18:05, приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г.

Рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 26 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір дарування цілого житлового будинку з усіма прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами та земельної ділянки (кадастровий номер: 4810136600:04:003:0028, загальною площею 0.05 га) для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 20 квітня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г. та зареєстрований в реєстрі за №391.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладеного 20 квітня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г. та зареєстрованого за №391, індексний номер: 67283098 від 20 квітня 2023 року, 16:18:05, приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г.

Стягнуто пропорційно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 2 684 грн.

Стягнуто пропорційно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Бондаренком І.О., посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення районного суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Бондаренком І.О., залишено без задоволення. Рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 26 квітня 2024 року залишено без змін.

В тексті постанови апеляційного суду зазначено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 посилається на попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він, як позивач, поніс, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в апеляційній інстанції, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

16 липня 2024 року від позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скалов С.Ю., до Миколаївського апеляційного суду надійшла заява від 15 липня 2024 року про ухвалення додаткової постанови, якою вирішити питання щодо розподілу судових витрат у справі та стягнути на користь ОСОБА_1 пропорційно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10 000 грн. у відшкодування понесених ним витрат на професійну (правничу) допомогу.

17 липня 2024 року на адресу апеляційного суду від представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - Бондаренка І.О. надійшла заява, в якій останній просить відмовити заявнику у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у зв`язку з недоведеністю.

В судове засідання, призначене на 18 липня 2024 року, позивач ОСОБА_1 та його представник Скалов С.Ю. не з`явились. 17 липня 2024 року представник позивача Скалов С.Ю. надіслав на адресу апеляційного суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також у відсутність позивача, зазначаючи, що ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Дослідивши зміст заяви позивача, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року за №5076-VI (далі - Закон України №5076-VI) договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України №5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону України №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України №5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №9901/350/18 (провадження №11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження №12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі №908/299/18 (провадження №12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі №550/936/18 (провадження №14-26цс) та постанові від 08 червня 2022 року у справі №357/380/20 (провадження №14-20цс22).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою №58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи убачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Скалов С.Ю. на підставі договору про надання правової допомоги №11 від 29 вересня 2021 року та додаткової угоди до нього від 12 червня 2024 року, укладеними між ОСОБА_1 та Скаловим С.Ю. , а також ордеру серії ВЕ №1122813.

Також до заяви про ухвалення додаткового судового рішення від 15 липня 2024 року, поданої позивачем протягом п`яти днів після ухвалення постанови апеляційного суду, додано акт приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року, відповідно до якого адвокатом надано клієнту послуги з правової допомоги в Миколаївському апеляційному суді під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 26 квітня 2024 року по справі №488/1444/23, зокрема: ознайомлення з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, первина консультація клієнта, узгодження правової позиції щодо обрання ефективного захисту на стадії апеляційного розгляду справи; ознайомлення із заявами/клопотанням апелянта та інших учасників справи; опрацювання нормативної бази, актуальної судової практики з питань, що стосуються предмету спору; підготовка, складання та подання необхідних процесуальних документів (відзив, заперечення, пояснення, клопотання, інші необхідні процесуальні документи у справі); участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції; вивчення інших процесуальних дій, що необхідні/пов`язані із супроводженням справи клієнта під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Загальна сума фіксованого розміру вартості послуг складає 10 000 грн.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція позивача не змінювалася. При цьому, відзив на апеляційну скаргу фактично узгоджується зі змістом позовної заяви. Правова позиція позивача, викладена у позовній заяві, за винятком окремих доводів, вже була сформована до апеляційного розгляду справи.

Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 10 000 грн., не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим у зазначеній вище частині.

Крім того, позивач просить стягнути понесені ним витрати на правову (правничу) допомогу пропорційно з обох відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в той час як апеляційний перегляд рішення Корабельного районного суду від 26 квітня 2024 року ініційовано за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 .

Ураховуючи наведене та заперечення відповідача ОСОБА_2 , подані його представником Бондаренком І.О. , щодо розміру таких витрат, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв, обставин даної справи та її складності, колегія суддів дійшла висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають задоволенню частково в сумі 5 000 грн., які належить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, а також положення ст.270 ЦПК України, заява позивача ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Скаловим С.Ю., про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню із стягненням з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.141,270 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Скаловим Сергієм Юрійовичем, про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко Олена Геннадіївна, про визнання договору дарування недійсним - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: В.В. Коломієць

Н.В. Самчишина

Повний текст судового рішення

складено 18 липня 2024 року